Теоретичні питання

1. Психологія як наука. Предмет психології.

2. Принцип детермінізму в сучасної психології.

3. Переваги та недоліки тестів у психологічному дослідженні.

4. Галузі сучасної психології.

5. Теорія особистості у класичному психоаналізі (З. Фрейд, К.Г. Юнг, А. Адлер).

6. Теорія особистості в неофрейдизмі (К.Хорні, Е.Фромм, Е. Еріксон).

7. Гуманістичні теорії особистості (К.Роджерс, А.Маслоу).

8. Культурно-історична теорія Л.С. Виготського.

9. Діяльнісний підхід у психології (концепція О.М. Леонтьєва).

10. Логотерапія В.Франкла.

11. Загальне уявлення про психічні процеси.

12. Когнітивна сфера особистості.

13. Відчуття та сприймання.

14. Пам’ять.

15. Природа, види та властивості уваги.

16. Мислення як процес.

17. Уява, фантазія та творчість.

18. Афективна сфера особистості.

19. Зв’язок пізнавальної та афективної сфер особистості.

20. Поняття про потяги, емоції та почуття.

21. Значення волі у житті особистості.

22. Потреби.

23. Мотиви та мотивація.

24. Індивідуальний стиль діяльності та професійна придатність.

25. Характеристика процесу соціалізації. Соціальні атитюди та диспозиції.

26. Сумісність та спрацьованість.

27. Спілкування як комунікація, інтеракція та розуміння.

28. Структура й динаміка конфлікту.

29. Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів.

30. Основні напрями науково-прикладної та практичної психології.

1. Психологія як наука. Предмет психології.

Психологія – наука і система знань про закономірності, механізми, психічні факти і явища в житті людини. Психічні факти виявляються об'єктивно, зовні: в міміці, психомоторних діях, рухах, діяльності і творчості, і суб'єктивно, внутрішньо: в процесах відчуттів, сприймання, уваги, пам'яті, уяви, почуттях, волі і т. Д. Разом з тим їхній зміст може усвідомлюватися або існувати в неусвідомлюваній формі. Об’єктом її вивчення є найскладніша сфера життєдіяльності людини – психіка.

Предмет психології - закономірності розвитку і проявів психічних явищ та їхні механізми.

Коло явищ, які вивчає психологія, у кожної людини виявляються чітко в досить виразно – це наші: почуття, думки, образи, сприйняття, прагнення, бажання, міркування і погляди тощо все, що складає внутрішній зміст нашого життя, що дається нам безпосередньо і належить нам.

2. Принцип детермінізму в сучасної психології.

Український психолог О. М Ткаченко виділив та об'єднав у цілісну систему основні принципи психологічної науки - принцип детермінізму, принцип відображення, принцип єдності психіки й діяльності, принцип розвитку психіки, системно-структурний принцип.

Принцип детермінізму розкриває причини виникнення психіки у філогенезі(історичний розвиток як окремих видів і систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому.) та онтогенезі, закономірну зумовленість психічних явищ, психічної діяльності та психічних властивостей людини. Принцип детермінізму має велике значення не лише для пізнання психіки й розробки психологічної теорії, а й для пошуків шляхів передбачення, виховання психічних властивостей людини, керування ними.

Розглядаючи формулювання принципу детермінізму С. Л. Рубінштейном ("заломлення зовнішнього через внутрішнє") та О. М. Леонтьєвим ("внутрішнє, суб'єкт діє через зовнішнє і цим себе змінює"), О. М. Ткаченко запропонував не протиставляти та не ізолювати їх одне від одного. Дійсними детермінантами психіки є процес і продукт взаємодії суб'єкта з об'єктом. У процесі взаємодії представлене у взаємозв'язку заломлення як зовнішнього через внутрішнє, так і внутрішнього через зовнішнє. Психіка суб'єкта детермінується процесом і продуктами актуальної та постактуальної взаємодії з об'єктом і водночас сама виступає як важлива детермінанта поведінки й діяльності людини.

Є кілька рівнів детермінації в залежності від рівня розгляду суб'єкта - як організму, як індивіда і як особистості На рівні організму суб'єкт підпорядкований біопсихічним детермінантам - спадковим і здобутим, що зумовлюють реактивний характер організації поведінки, єдність суб'єкта на психофізіологічному рівні. Індивід - це суб'єкт суспільних відносин у процесі засвоєння соціального досвіду, котрий визначається соціопсихічним рівнем детермінації. Особистість - це вищий рівень прояву активності суб'єкта, який утворює особливий "підрівень" соціопсихічної детермінації, що характеризує соціально неповторні, оригінальні властивості психіки людини, здатність до творення нового суспільного досвіду та самотворення.

3. Переваги та недоліки тестів у психологічному дослідженні.

Тести - це спеціалізовані методи психологічного діагностичного дослідження, застосовуючи які можна отримати точну кількісну чи якісну характеристику досліджуваного явища. Від інших методів дослідження тести відрізняються тим, що: 1) припускають стандартизовану, вивірену процедуру збору й обробки даних, а також їх інтерпретації; 2) за допомогою тестів можна вивчати і порівнювати між собою людей, давати оцінки їх психології і поведінці.

. Переваги методу тестів Популярність методу тестів пояснюється наступними головними його достоїнствами. 1. Стандартизація умов і результатів 2. Оперативність та економічність 3. Кількісний диференційований характер оцінки 4. Оптимальна трудність 5. Надійність 6. Справедливість 7. Можливість комп'ютеризації

8.Психологічна адекватність

Недоліки тестування

Як завжди, певні недоліки методу тестів є продовженням його достоїнств. 1.Небезпека"сліпих"(автоматичних)помилок 2.Небезпека.профанації 3.Втрата.індивідуального.підходу 4.Втрата індивідуального підходу, "репродуктивність"

5.Відсутність довірчої обстановки

6.Втрата індивідуального підходу, неадекватна складність