1

1.Респіраторно-синцитіальна хвороба,пневмонія,середньої тяжкості.ДН-1. 1.б,Рзк,РН,РГГА,ІФА-збільш титру антитілу 4 і більше разів. 1.в.Tab.Remantidini 0.05 N.10 по 2 таб. У 1 день-3р,у 2-3д.-2р,4-й-1 р на добу.

caps.Ribavirini 0.2 N.20 1 капс.3-4р в сутки.

Tab.Ambroxoli 0,03 N.20 1 таб 2р в сут.

dexametazoni(4mg)1 ml d.t.d.n. 5 in amp в\в 1-3 дня.

2.Клінічні форми;хвороба легіонерів,понтіакська гарячка,гарячка Форт Брагг з екзантемою,інші форми.Ст.тяжкості:легкий,середній,тяжкий.Ускладнення:гостра Дихальна недост.,інфекційнотоксичний шок із вторинною нирковою недостатністю…

3.- острое начало болезни – с озноба, высокой температуры, боли в горле, головной боли, общей слабости;

- длительная лихорадка;- наличие тонзиллита;- лимфаденопатия;- гепатоспленомегалия

4. Клінічна картина ННМ залежить від тривалості, локалізації осередку, тяжкості та розповсюдженості ураження. На фоні основного захворювання наростає слабкість, в’ялість, виникає головний біль. Спостерігаються і посилюються парези і паралічі, виникає набряк соска зорового нерва. В міру розповсюдження набряку на стовбур мозку виникають судоми, наростає в’ялість, сонливість, порушення серцево-судинної діяльності та дихання, з’являються патологічні рефлекси.

Значною мірою клінічна картина зумовлена дислокаціями та защемленням мозку. Це можуть бути синдроми стиснення стовбура і середнього мозку.

Для компресії середнього мозку характерні окуломоторні кризи з розширенням зіниць і фіксацією зору, підвищення м’язового тонусу, тахікардія, коливання артеріального тиску, гіпертермія. При стисненні стовбура настає втрата зору, спостерігається мідріаз, анізокорія, блювання. До симптомів защемлення мозочка належать брадикардія, брадипное, раптове блювання, дисфагія, парестезії плечей і рук. Частий симптом - ригідність потиличних м’язів, яка виникає до появи інших симптомів. Найтяжчий симптом защемлення - раптове припинення дихання.

2

1.а.Аденовірусна інфекція, ринофарингіт, конюктивіт, середньої тяжкості.

1.б.РЗК,РН,РГГА,РНГА-наростання титру антитіл у 4 та більше разів.ІФА(антитіла IgM до аденовіруса)ПЛР(визначення ДНК збудника). 1.в.Rp.natrii desoxyribonucleati 0,01 d.t.d.n. 10.вміст розчинити у 10 мл ізотонічного розчинуNacl?по1-2 краплі в носові ходи,кожні 2 год,до зник.симптомів. sol.imunoglobulini humani 10% 1,5 ml.d.t.d.n.5 in amp. в\м по 3мл\3дня.Tab arbidoli 0,1N.10 g1 таб 3-4 р на день. 2.гострий орнітоз:типова(пневмонічна) форма:легка,середня,тяжка.

атипові:менінгопневмонія,менінгіт,тифоподібна,субклінічна,рідкі.

Хронічний:пневмонія, без уражень легень (загострення, ремісія), післяорнітозна неспециф.хрон.пнавмонія. ускладнення:міокардит тромбофлебіт,гепатит,гнійний отит

3. - острое или молниеносное начало с высокой температуры, сильная головная боль, боль в мышцах и суставах;

- тахикардия, гипотония;

- наличие кровоизлияний, чаще геморрагической сыпи неправильной формы в виде звёздочек через 5-15 час от начала заболевания на конечностях, спине, ягодицах;

- может быть тотальный цианоз с так называемыми трупными пятнами (при ИТШ);

- наличие герпеса;

- менингеальные знаки, гиперестезии, нарушение сознания;

- развитие острой недостаточности коры надпочечников

4.У клініці виділяють 3 стадії гострої дихальної недостатності (ГДН). Діагностика будується на оцінці дихання, кровообігу, свідомості та визначення парціального напруги кисню і вуглекислого газу крові. Гостра дихальна недостатність (ГДН) I стадії. Хворий у свідомості, неспокійний, може бути ейфорічен. Скарги на відчуття нестачі повітря. Шкірні покриви бліді, вологі, легкий акроціаноз. Число подихів (ЧД) - 25-30 в 1 хв., ЧСС - 100-110 за 1 хв., АТ в межах норми або кілька підвищено, рaО, знижується до 70 мм рт. ст., РA, СО, зменшується до 35 мм рт. ст. (Гипокапния носить компенсаторний характер, як наслідок задишки). Гостра дихальна недостатність (ГДН) II стадії. Свідомість порушено, часто виникає психомоторне збудження. Скарги на сильний задуха. Можлива втрата свідомості, марення, галюцинації. Шкірні покриви ціано-гічної, іноді в поєднанні з гіперемією, профузний піт. ЧД - 30-40 в 1 хв., ЧСС - 120-140 за 1 хв., Відзначається артеріальна гіпертензія. рa02 зменшується до 60 мм рт. ст., раС02 збільшується до 50 мм рт. ст. Гостра дихальна недостатність (ГДН) III стадії. Свідомість відсутня. Клоніко-тонічні судоми, розширення зіниць з відсутністю їх реакції на світло, плямистий ціаноз. Часто спостерігається швидкий перехід тахінно (ЧД від 40 і більше) в брадипное (ЧД - 8-10 в 1 хв.). Падіння артеріального тиску. ЧСС більше 140 за 1 хв., Можлива поява миготливої аритмії, РA 02 зменшується до 50 мм рт. ст. і нижче, раС02 зростає до 80-90 мм рт. ст. і вище.

3 1.а Грипп средней степени тяжести

1.б общ.ан.крови – лимфопения (<18%), лейкоцитоз (10-12х10⁹), РФА, РТГА(нараст. титра х4)

1.в Tab. Remantaini 0,05 N20, 2 таб 1й день – 3 раза, 2-3й дни – 2 раза, 4й день – раз в сутки.

Sol. Immunoglobulini humani contra influenza-gripp 1 ml, dtdn 10 in amp, в/м 3 мл 3 дня

2. По клин. формам – ОРЗ, микоплазменная пневмония, внереспираторные формы, сочетанные формы.

По тяжести – легкое, среднетяжелое, тяжелое

3. Круп. 3 стадии. 1ая – катаральная(общее недомогание, субфебрилитет, осиплость голоса), 2ая – стенотическая(на 2-3 сутки, афония, беззвучный кашель, инспираторная одышка, цианоз носогубного и пальцев, тахикардия, небольшое снижение АД), 3я – асфиксическая(тахипное, тахикардия, аритмия, снижено АД, цианоз, судороги)

4. 1 степень(ранняя фаза) - артериальная гипотензия может отсутствовать, тахикардия, снижение пульсового давления, шоковый индекс до 0,7 - 1,0, признаки интоксикации: боли в мышцах, боли в животе без определенной локализации, сильная головная боль, нарушения со стороны центральной нервной системы: подавленность, чувство тревоги, или возбуждение и беспокойство, со стороны мочевой системы: снижение темпа мочевыделения: менее 25 мл/ч

Фаза выраженного шока (2 степень) - критически падает АД (ниже 90 мм рт. ст.), пульс частый (более 100 уд/мин), слабого наполнения, шоковый индекс до 1,0 - 1,4, состояние микроциркуляции, определяемое визуально: кожа холодная, влажная, акроцианоз, дыхание частое, затормож и апатия

Фаза декомпенсированного шока (3 степень) - дальнейшее падение АД, дальнейшее увеличение частоты пульса, шоковый индекс около 1,5, нарастает общий цианоз, появляются признаки полиорганной недостаточности: одышка, олигурия, иногда появляется желтуха

Поздняя стадия шока (4 степень) - шоковый индекс более 1,5, общая гипотермия, кожа холодная, земл оттенка, цианотичные пятна вокруг суставов, усугубляются признаки полиорганной недост: анурия, острая дыхательная недостат, непроизвольная дефекация, наруш сознания (кома).

4

1.а Орнитоз средней степени тяжести

1.б бактериологически – культивирование на куриных эмбрионах и культурах клеток, микроскопически с окраской по Ром-Гим, РСК или РГГА(нарастание титра х4), ИФА.

1.в Tab. Vibramycini 0,1 N 10, 1 таб в день 7 дней

Caps. Azitromycini 0,25 N 6, по 2 капсулы 1 р/д 6 дней.

Thymalini 0,01, dtdn 10 in amp, в 1-2 мл изотон. NaCl, в/м 1 р/д 10 дней.

2. По распр. процесса – локализованные формы (носительство, назофарингит), генерализованные формы(менингококкцемия типичная, атипичная, менингококковый менингит), Комбинированные формы.

По тяжести – легкая, среднетяжелая, тяжелая, гипертоксическая

По длительности – острое (до 3 мес), затяжное (от 3 мес), хроническое (больше 6 мес).

3. Острое начало с озноба, сменяющегося чувством жара, резкая головная боль, фотофобия, головокружение, лихорадка (до 39-40) первые два дня, ноющая боль в мышцах, костях, суставах, кашель, насморк, саднение за грудиной, нестабильность АД и пульса, потливость, «пылающий зев», случаются носовые кровотечения, геморрагии( инъецированность склер и конъюктив).

4. 3 стадии. 1ая – катаральная(общее недомогание, субфебрилитет, осиплость голоса), 2ая – стенотическая(на 2-3 сутки, афония, беззвучный кашель, инспираторная одышка, цианоз носогубного и пальцев, тахикардия, небольшое снижение АД), 3я – асфиксическая(тахипное, тахикардия, аритмия, снижено АД, цианоз, судороги)

5

1.а Микоплазмоз, пневмоническая форма, тяжелое течение.

1.б Ro ОГК (интерстициальная/очаговая пневмония), анализ мокроты, анализ крови – лейкоцитоз (15х10⁹), анализ мочи – альбуминурия, цилиндрурия, РИФ, РСК

1.в Tab. Tetracyclini 0,25 obd N20, по 2 таб 3 р/д

Caps. Azytromycini 0,5 N 5, по 1 капс внутрь 6 дней.

Tab. Ambroxoli 0,03 N 20, 1 таб 2 р/д

Tab. Suprastini 0,025 N 20, по 1 таб 3 р/д 6 дней

2.По локализации – дифтерия миндалин, назофарингеальная, переднего отдела носа, ларингеальная, другой локализации

По тяжести – легкая, среднетяжелая, тяжелая, очень тяжелая (гипертоксическая, геморрагическая)

По распространенности – локализованная, распространенная, комбинированная

По характеру поражения – катаральная, островчатая, пленчатая

3. Инкубационный период продолжается от 10 до 21 дня (чаще 14—17 дней).

Начальный (продромальный) период короткий и не имеет выраженной клинической симптоматики, продолжается чаще всего около суток (реже два дня). Проявляется в виде умеренно выраженной слабости, недомогания, ухудшения аппетита, субфебрильной температуры. Обычно эти признаки остаются незамеченными и кажется, что болезнь сразу начинается с появления сыпи.

Период высыпания является наиболее характерным проявлением ветряной оспы. Первые элементы сыпи могут появиться на любом участке кожи: животе, бедрах, плечах, груди, а также на лице и голове. В отличие от натуральной оспы, лицо поражается позже туловища и конечностей и сыпь здесь менее выражена.

Элементы сыпи появляются у больных ветряной оспой как бы отдельными толчками с интервалом в 24-48 ч. Новые элементы появляются между старыми и общее число их увеличивается. Динамика превращения элементов: макула, папула, везикула, корочка. Больные отмечают ощущение жжения, боли, слюно- и слезотечение.

4. 1 степень(ранняя фаза) - артериальная гипотензия может отсутствовать, тахикардия, снижение пульсового давления, шоковый индекс до 0,7 - 1,0, признаки интоксикации: боли в мышцах, боли в животе без определенной локализации, сильная головная боль, нарушения со стороны центральной нервной системы: подавленность, чувство тревоги, или возбуждение и беспокойство, со стороны мочевой системы: снижение темпа мочевыделения: менее 25 мл/ч

Фаза выраженного шока (2 степень) - критически падает АД (ниже 90 мм рт. ст.), пульс частый (более 100 уд/мин), слабого наполнения, шоковый индекс до 1,0 - 1,4, состояние микроциркуляции, определяемое визуально: кожа холодная, влажная, акроцианоз, дыхание частое, заторможенность и апатия

Фаза декомпенсированного шока (3 степень) - дальнейшее падение АД, дальнейшее увеличение частоты пульса, шоковый индекс около 1,5, нарастает общий цианоз, появляются признаки полиорганной недостаточности: одышка, олигурия, иногда появляется желтуха

Поздняя стадия шока (4 степень) - шоковый индекс более 1,5, общая гипотермия, кожа холодная, землистого оттенка, цианотичные пятна вокруг суставов, усугубляются признаки полиорганной недостаточности: анурия, острая дыхательная недостаточность, непроизвольная дефекация, нарушения сознания (кома).

6.

1 а. Сформулюйте клінічний діагноз. (5)

Первинний оперізуючий герпес, черепно-мозкова форм,типовий перебіг, середньої тяжкості.

1 б. Призначте дослідження для підтвердження діагнозу, вказавши очікувані зміни. (10)

- реакція імунофлуоресценсії; вірусологічне: виділення вірусу на культурах тканини (вміст везикул,

слина, зскрібки з рогівки, кров, ліквор); серологічна діагностика (ІФА, РЗК, РН); ПЛР

1 в. Призначте етіотропну та патогенетичну терапію, обов’язкове виписування рецептів. (10)

- постільний режим; місцево: діамантовий зелений, оксолінова, теброфенова та реаферонова мазі; слизові оболонки змочують розчином реаферону, лаферону, лейкоцитарного інтерферону, новокаїну; при офтальмогерпесі в кон’юнктиву закапують розчин інтерферону, ідоксуридину; середньотяжкий та тяжкий перебіг: реаферон (лаферон), ацикловір, валацикловір, фамцикловір; при генералізованій формі: дексаметазон 1,5 мг/кг на добу; імуномодулятори; дезінтоксикаційна терапія

Rp.: Ung. Valacicloviri 5 mg D.S. Місцево на уражену ділянку шкіри.

Rp.: Herpevirini 0,25 D.t.d. N. 10 S. Вміст флакона розчинити в 100 мл ізотонічного розчину, вводити внутрішньовенно краплинно.

Rp.: Viferoni 150000 MO D.t.d. N. 10 in supp. Rectalis S. Ректально по 1 свічці 2 рази на добу протягом 10 днів.

Rp.: Sol. Proteflazidi 30 ml D.S. За схемою: по 5 крапель 3 рази на добу протягом 2 днів, далі по 8 крапель 3 рази на добу протягом 2 днів та по 10 крапель 3 рази на добу протягом 2-4 місяців.

Rp.: Tab. Levamisoli 0,15 N. 2 D.S. По 1 таблетці всередину на ніч 2 рази на тиждень, через 2 тижні курс повторити.

Rp.: Vaccini herpetici culturales inactivati liquidi 0,3 ml N. 10 D.S. Вводити по 0,1 мл внутрішньошкірно 2 рази на тиждень, курс 5-10 ін’єкцій

2. Класифікація вірусної паротитної хвороби. (5)

Клінічні форми:

• типова: залозиста (ураження лише залозистих органів – орхіт (В26.0+N51.1*), панкреатит (В26.3+К87.1*), слинні залози тощо); нервова (ізольоване ураження центральної нервової системи – менінгіт (В26.1+G02.0*), менінгоенцефаліт (В26.2+G02.0*); комбінована (поєднання ураження залозистих органів і центральної нервової системи);

• атипова: стерта, безсимптомна.

Ступінь тяжкості: легкий, середньотяжкий, тяжкий.

Ускладнення: бактерійний паротит, пневмонія та ін.

3. Клініка менінгококцемії. (5)

- гострий або блискавичний початок із високї температури, помірного головного болю, болю у мязах і суглобах;

- тахікардія, гіпотонія;

- наявність крововиливів, частіше геморагічної висипки неправильної форми у вигляді зірочок через 5-15 год від початку захворювання на кінцівках, спині, сідницях;

- може бути тотальний ціаноз із так званими трупними плямами (при ІТШ);

- наявність герпесу;

- менінгеальні знаки, гіперестезії, порушення свідомості;

- розвиток гострої недостатності кори наднирникових залоз

4 Клініка справжнього крупу. (5)

Справжній круп. У хворого дифтерією появляється охриплість голосу, грубий «гавкаючий» кашель, утруднене дихання. Явища хвороби швидко наростають. Охриплість підсилюється аж до повної втрати голосу, а в кінці першого – на початку другого тижня хвороби розвивається розлад дихання. Дихання стає відчутним на відстані, розвивається задишка, дитина синіє, швидко слабне, падає серцева діяльність, і, якщо не буде надана своєчасна допомога, може наступити смерть.

7. 1. грип.типова форма.середньої тяжкості

РІФ мазків носової порожнини.Серологічні методи (ретроспективні): РГГА, РЗК, РНГА, РН, РРГ у парних сироватках (збільшення титру антитіл у 4 і більше разів).Вірусологічні (трудомісткі, дорогі) виділення вірусу на курячих ембріонах та культурах клітин.ІФА, ПЛР (ідентифікація РНК збудника).

Лікування

Rp.: Caps. Oseltamiviri 0,075 N. 10 D.S. По 1 (2) капсулі 2 рази на день протягом 5 днів.

Rp.: Tab. Remantadini 0,05 N. 20 D.S. Приймати по 2 таблетки у 1-й день 3 рази, 2-3-й – 2 рази, 4-й – 1 раз на добу.

Rp.: Sol. Immunoglobulinі humani contra influenzae-gripp 1 ml D.t.d. N. 10 in amp. S. Внутрішньом’язово по 3 мл 3 дні.

Rp.: Tab. Ascorutini 0,25 N. 20 D.S. Приймати по 1 таблетці 3 рази на добу 5 днів.

Rp.: Tab. Mucaltini 0,05 D.S. Приймати по 1 таблетці 3 рази на добу.

Rp.: Sol. Naphthyzini 0,1 % 10 ml D.S. Закапувати в ніс по 1-2 краплі 2-3 рази на добу 3 дні.

2. КРАСНУХА (червоничка) (Rubeola)

Набута краснуха типова форма ( легка, середньої тяжкості, тяжка);

• атипова (без висипки);

• інапарантна (субклінічна) форма.

Природжена краснуха

• вади нервової системи;

• з ураженням органа слуху;

• з ураженням очей;

• змішані форми.

Резидуальні явища природженої краснухи.

Ускладнення:

• без ускладнень ;

• зускладненнями:артрит,неврологічні ускладнення,енцефаліт,менінгіт,мієліт,тромбоцитопенічна пурпура

• 3. Виразністьклінічних проявів захворювання залежить від форми ангіни. Ангіна зазвичай починається гостро, з підвищення температури іноді до 39-40 ° С, ознобу. З перших годин захворювання відзначаються явища загальної інтоксикації: головний біль, нездужання, слабкість, розбитість, болі в м'язахкінцівок і в суглобах. Біль у горлі при ковтанні з'являється зазвичай одночасно з підвищенням температури, нерідко їй передує відчуття сухості, першіння, саднения, здавлення в горлі; ця біль може бути односторонньої або двосторонньої, іноді вона неоднаковаправоруч і ліворуч - в залежності від вираженості запального зміни в мигдалинах. Іноді біль у горлі при ковтанні іррадіює у вухо, скроню. Може з'являтися тризм жувальної мускулатури, зміна тембру голосу (гугнявість) при інфільтрації м'якого піднебіння.Збільшуються шийні лімфатичні вузли, хворобливі при пальпації. З боку крові при ангіні спостерігаються збільшення кількості лейкоцитів, нейтрофільний зсув вліво, прискорення ШОЕ. Найбільш характерні зміни, які дозволяють диференціювати форму ангіни,виявляються при огляді глотки. Гіперемія піднебінних мигдалин і прилеглих до них країв дужок і м'якого піднебіння, особливо виразні в перші 2-3 дні захворювання, характерна для катаральної ангіни. Мигдалини при цьому помірно, іноді значно набряклі, язик обкладений, сухий. Цяформа ангіни найбільш легка, протікає з ураженням переважно покриву мигдаликів, проте слід враховувати, що й після катаральної ангіни можуть виникати ускладнення.

4. . Розрізняють два типи набряку мозку - генералізований і місцевий.

Генералізований набряк охоплює увесь мозок і розвивається при інтоксикаціях, інфекціях. Він часто призводить до вклинення мозку.

Місцевий набряк спостерігається при травмі, об’ємних утвореннях, інфарктах мозку і рідше спричинює більше або менше вклинення.

Клінічна картина ННМ залежить від тривалості, локалізації осередку, тяжкості та розповсюдженості ураження. На фоні основного захворювання наростає слабкість, в’ялість, виникає головний біль. Спостерігаються і посилюються парези і паралічі, виникає набряк соска зорового нерва. В міру розповсюдження набряку на стовбур мозку виникають судоми, наростає в’ялість, сонливість, порушення серцево-судинної діяльності та дихання, з’являються патологічні рефлекси.

Значною мірою клінічна картина зумовлена дислокаціями та защемленням мозку. Це можуть бути синдроми стиснення стовбура і середнього мозку.

Для компресії середнього мозку характерні окуломоторні кризи з розширенням зіниць і фіксацією зору, підвищення м’язового тонусу, тахікардія, коливання артеріального тиску, гіпертермія. При стисненні стовбура настає втрата зору, спостерігається мідріаз, анізокорія, блювання. До симптомів защемлення мозочка належать брадикардія, брадипное, раптове блювання, дисфагія, парестезії плечей і рук. Частий симптом - ригідність потиличних м’язів, яка виникає до появи інших симптомів. Найтяжчий симптом защемлення - раптове припинення дихання.

Зміщення тканин мозку відносно жорстко фіксованих структур порожнини черепа (виростів твердої мозкової оболонки - фалькса і тенторіуму) призводить до утворення вклинень (грижі) речовини мозку.

Вклинення може спостерігатися в кількох клінічних варіантах залежно від локалізації:

• - вклинення медіальних відділів кори півкуль під серпоподібний відросток - можлива компресія передньої та задньої мозкових артерій із розвитком ішемічного інсульту, що проявляєтся слабкістю м’язів протилежної ноги і зниженням контролю над сечовим міхуром;

• - скронево-тенторіальне, коли гачок мозку (uncus cerebri) змщується у вирізку мозочкового намету, стискаючи окоруховий нерв і змщуючи ніжки мозку; характерні іпсилатеральний мідріаз із ареактивною зіницею та контралатеральний геміпарез (рідше можливий іпсилатеральний геміпарез);

• - транстенторіальне зміщення діенцефального мозку вниз відносно намету мозочка, яке супроводжується пригніченням свідомості до сопору і коми та порушенням дихання (частіше за типом Чейна - Стокса); характерне звуження зіниць, але їх реакція на світло зберігається протягом тривалого часу;

• - вклинення мигдаликів мозочка у великий потиличний отвір із компресією довгастого мозку і розвитком тріади Кушинга (порушення дихання, артеріальна гіпертензія, брадикардія) з наступним кардіореспіраторним колапсом.

Пригнічення свідомості пропонується оцінювати за шкалою коми Глазго.

8.1 а. Сформулюйте клінічний діагноз. (5)