- •6.070106 Автомобільний транспорт
- •Лабораторна робота №1 Теплопровідність плоскої стінки
- •2. Методичні рекомендації з виконання лабораторної роботи
- •2.1. Теоретичні положення
- •2.2. Постановка задачі
- •2.3. Методика досліджень. Ход виконання роботи
- •2.4. Протокол досліджень
- •3. Питання для підготовки до захисту лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №2 Теплопровідність циліндричної стінки
- •2. Методичні рекомендації з виконання лабораторної роботи
- •2.1. Теоретичні положення
- •2.2. Постановка задачі
- •2.3. Методика досліджень. Ход виконання роботи
- •2.4. Протокол досліджень
- •3. Питання для підготовки до захисту лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №3 Теплопередача через плоску стінку
- •2. Методичні рекомендації з виконання лабораторної роботи
- •2.1. Теоретичні положення
- •2.2. Постановка задачі
- •2.3. Методика досліджень. Ход виконання роботи
- •2.4. Протокол досліджень
- •3. Питання для підготовки до захисту лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №4 Теплопередача через циліндричну стінку
- •2. Методичні рекомендації з виконання лабораторної роботи
- •2.1. Теоретичні положення
- •2.2. Постановка задачі
- •2.3. Методика досліджень. Ход виконання роботи
- •2.4. Протокол досліджень
- •3. Питання для підготовки до захисту лабораторної роботи
- •Список рекомендованої літератури
- •Міжнародна система одиниць (сі)
Лабораторна робота №1 Теплопровідність плоскої стінки
1. Ціль лабораторної роботи: Дослідження теплопровідності плоскої стінки.
2. Методичні рекомендації з виконання лабораторної роботи
2.1. Теоретичні положення
Теплопровідність – це перенесення теплоти в результаті теплового руху структурних часток речовини (атомів, молекул, електронів).
Простою і дуже поширеною завданням, вирішуваною теорією теплообміну, є визначення щільності теплового потоку, передаваного через плоску стінку товщиною δ, на поверхнях якої підтримуються температури tc1 і tc2 (рис. 1.1).
Залежність для розрахунку щільності теплового потоку
а) для одношарової стінки:
(1.1)
де
- товщина стінки, м;
і
- температури поверхонь стінки.
Відношення
називається тепловою
провідністю стінки,
а зворотна величина
тепловим або
термічним
опором стінки і
позначається Rλ.
Рис. 1.1. Стаціонарний розподіл температури по товщині плоскої стінки |
Користуючись поняттям термічного опору, формулу для розрахунку теплового потоку можна представити у вигляді
Дуже часто термічним опором називають величину, яка рівна термічному опору плоскої стінки площею 1м2.
Для розрахунку теплового потоку через стінку, що складається з декількох щільно прилеглих один до одного шарів різнорідних матеріалів (рис. 1.2), наприклад цегляну стінку будівлі, покриту шаром штукатурки, фарби і так далі. Термічний опір такої стінки рівний сумі термічних опорів окремих шарів:
У формулу (1.1) потрібно підставити різницю температур в тих крапках (поверхнях), між якими «включені» всі підсумовуванні термічні опори, тобто в даному випадку tc1 і tc(n+1):
(1.2)
Щільність теплового потоку, що проходить через всі шари, в стаціонарному режимі однакова, а коефіцієнт теплопровідності шарів різний, отже, різкіше температура міняється в шарах з меншою теплопровідністю.
Рис. 1.2. Розподіл температури по товщині багатошарової плоскої стінки |
Розрахувавши тепловий потік через багатошарову стінку, можна визначити падіння температури в кожному шарі і знайти температури на межах всіх шарів. Це дуже важливо при використанні як теплоизоляторов матеріалів з обмеженою допустимою температурою. Узагальнену формулу для розрахунку температури tc(k+1) будь-яким шаром (i=k) можна отримати з виразу (1.2), підставивши в нього n = k:
(1.3)
2.2. Постановка задачі
Бетонна стінка з коефіцієнтом теплопровідності λ2=1 Вт/(м∙К) (товщиною 200мм, висотою 2,5 м і довжиною 2м) покрита двома шарами теплової ізоляції, які мають однакову товщину δ. Внутрішній шар ізоляції виконаний з магнезії з коефіцієнтом теплопровідності λ1=0,07 Вт/(м∙К). Зовнішній шар виконаний з глино-азбестової маси з коефіцієнтом теплопровідності λ3=0,31 Вт/(м∙К). Температура поверхні магнезії t1, а зовнішньої поверхні глино-азбестової маси t4.
Вихідні данні наведені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
№ |
δ, мм |
t1, оС |
t4, оС |
№ |
δ, мм |
t1, оС |
t4, оС |
1 |
10 |
100 |
20 |
16 |
65 |
125 |
22 |
2 |
20 |
150 |
25 |
17 |
75 |
175 |
26 |
3 |
30 |
200 |
30 |
18 |
85 |
225 |
28 |
4 |
40 |
250 |
35 |
19 |
95 |
275 |
32 |
5 |
50 |
300 |
40 |
20 |
18 |
325 |
36 |
6 |
60 |
350 |
45 |
21 |
28 |
375 |
38 |
7 |
70 |
400 |
50 |
22 |
38 |
425 |
42 |
8 |
80 |
450 |
55 |
23 |
48 |
475 |
46 |
9 |
90 |
500 |
60 |
24 |
58 |
525 |
48 |
10 |
100 |
550 |
65 |
25 |
68 |
575 |
52 |
11 |
15 |
600 |
70 |
26 |
78 |
625 |
56 |
12 |
25 |
650 |
75 |
27 |
88 |
675 |
58 |
13 |
35 |
700 |
80 |
28 |
98 |
725 |
64 |
14 |
45 |
750 |
85 |
29 |
105 |
775 |
66 |
15 |
55 |
800 |
90 |
30 |
110 |
825 |
74 |
