Розділ V. Забезпеченість товаром України
Україна є достатньо забезпечена вугіллям та виступає його експортером. Проте з початком бойових дій на Сході країни, де знаходяться основні родовища ситуація змінилася докорінним чином і зараз, щоб обслуговувати деякі ТЕС, Україні необхідно імпортувати даний ресурс з-закордону. Але в майбутньому очікується відновлення виробничого потенціалу країни в даній галузі.
Найбільшими в Україні є такі вугільні басейни:
Донецький басейн розташований на сході України і має площу 53,2 тис. км2. Родовища кам'яного вугілля тут зосереджуються у трьох ділянках: Старий Донбас — на межі Донецької й Луганської областей, Західний Донбас — Павлоградсько-Петропавлівська група родовищ у Дніпропетровській області, Південний Донбас — на півдні Донецької та Луганської областей. Вугленосні пласти розвідані до глибини 1200—1500 м, всього виявлено 120 промислових пластів потужністю 0,5—2,0 м. Основна маса вугілля залягає на глибині 500—750 м, де в 25 пластах зосереджено 75 % розвіданих його запасів. Енергетичні марки вугілля (антрацит) залягають на півдні Донбасу, в інших районах поширене високоякісне коксівне вугілля.
Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн займає площу 8 тис. км2. Вугільні пласти залягають тут горизонтально на глибині 300—659 м. З 60 розвіданих пластів лише 16 мають робочу потужність 0,5—1,0 м. Це вугілля має меншу теплотвірну здатність, вищу зольність і довге полум'я при згорянні, що сприяє використанню його для теплоенергетичних потреб. З розосереджених родовищ кам'яного вугілля розвідані Роменське (Сумська область), Петрівське (Харківська область) і Бешуйське (Крим).
Буре вугілля видобувають у Придніпровському буровугільному басейні площею понад 100 тис. км2. Основна маса його залягає в Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Найбільші родовища тут — Верхньодніпровське, Олександрійське, Новоалександрівське. Середня потужність пластів — 4—5 м, глибина залягання — від 10 до 200 м, що дає змогу видобувати 2/3 палива відкритим способом. Приблизно 1,5 % геологічних запасів бурого вугілля зосереджено у Закарпатському, Передкарпатському та Придністровському буро-вугільних районах. Загальні промислові запаси бурого вугілля становлять 2 588 200 тис. т (А + В + С.) і за категорією С2 — ще 10 906 000 тис. т.[5]
Розділ vі. Міжнародна торгівля товаром за участю України
Результатом повільного впровадження реформ у вугільній галузі стала поступова втрата конкурентних позицій вугільної продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках. Аналіз динаміки зовнішньої торгівлі продукцією галузі свідчить про нарощування негативного сальдо, яке у 2013 р. збільшилось у 4 рази порівняно з 2005 р. (рис. 2), що, серед іншого, зумовлено значними обсягами імпорту коксівного вугілля з Російської Федерації.
Рис. 3. Динаміка зовнішньої торгівлі України вугільною продукцією, млрд дол. США.[6]
Лише у січні-листопаді 2013 р. з РФ було імпортовано коксівного вугілля на суму 1,2 млрд дол. США. Попит на російське коксівне вугілля з боку українських підприємств зріс у 2010-2013 рр., коли вітчизняні металурги почали активно впроваджувати технологію пиловугільного вдування при виробництві чавуну. Це спричинило зростання вимог до якості коксу та зростання імпорту з РФ високоякісного коксівного вугілля з вмістом сірки 0,5 %, тоді як в українському коксівному вугіллі він становить 1,4-3%, що робить його неконкурентоспроможним.
Крім того, низький попит на вітчизняну вугільну продукцію спричинений недостатньою ефективністю її використання на внутрішньому ринку. Так, частка електроенергії, виробленої з використанням вугільної продукції, в Україні становить лише 26 %, у той час як у Німеччині – 58 %, у Китаї – 70 %, у Польщі – 90 %. Недостатньо поширеним є запровадження когенерації – комбінованого виробництва електричної та теплової енергії на вугільному паливі з використанням теплових насосів, виробництва з вугілля синтетичного рідкого палива для використання отриманих продуктів в промисловості та житлово-комунальній сфері. [6]
Також через бойові дії на Донбасі було зупинено роботу багатьох шахт, тому для забезпечення сировиною ТЕС, довелося закупити значні обсяги вугілля в країн Африки.