Типові труднощі в організації засвоєння програмового змісту .

1.Постановка мети. Вона має мати реалістичний характер і бути прийнятою учнем.

2.Особистісно орієнтоване спрямування освіти істотно змінює розуміння феномену цілі-вона перестає мати форму стандарту освіченості або поведінки.

·  Афективні цілі(співчуття, оцінювання) на відміну від когнітивних(знати, уміти) важко піддаються об’єктивації. Їх розробка і вербалізація становлять значні труднощі для практика. Викладання предмета має забезпечитиобразне, чуттєво-емоційне сприйняття матеріалу.

3.Після постановки мети необхідно передбачати етап її опрацювання.

Логічним буде завершальний етап-співвідношення мети з результатом, встановлення їх відповідності.

4.Зловживання словесними методами. Пріоритетним стає слово, а не жива взаємодія. Натомість і зміст уроку, і методи його проведення мають актуалізувати рефлексивні шари свідомості учня, спрямувати кожного прагнути більшого: більше знати, читати, уміти.

5. Правильне оцінювання діяльності учнів, створення ситуації успіху в процесі оволодіння програмовим матеріалом.

6.Вміння збалансувати питому вагу інформативного і діяльнісного компонентів навчання.

Прийоми роботи методичного апарата підручника:

придумай іншу кінцівку історії,

візьміть інтерв’ю в учня, який…

знайдіть докази «за» і «проти»…

висуньте припущення про те, що могло б трапитися,якби…

зробіть діараму улюбленої сцени на столі…

перелічіть причини, чому сподобалася і чому не сподобалася…

організуйте аукціон добрих справ…

придумайте нове призначення для…

напишіть оголошення про…

придумайте рекламу…

Самостійна робота.

1.Розробити план-конспект проведення уроку з певної теми навчального предмета «Я у світі» з використанням різних інноваційних технологій, методів, прийомів, засобів навчання. Показати доцільність їх використання.

2.Врахувати особливості методичних підходів до реалізації уроку. Визначити ці особливості.

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи.

1.Повторити з курсу педагогіки такі питання:закономірності та принципи навчання, методи і засоби навчання, види і форми організації навчання.

2.Опрацювати 5 питання цієї лекції.

3.Розробити план-конспект уроку за такою схемою

№ п/п	Зміст уроку	Методичний коментар. Методичні особливості.
1.

Запитання для самоконтролю.

1.Охарактеризуйте особливості навчання предмета «Я у світі».

2.Охарактеризуйте особливості змістового наповнення уроку.

3.Охарактеризуйте особливості мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці «Я у світі».

4.Перерахуйте ефективні методи та прийоми навчання .

5.Назвати етапи розгортання теми.

6.Перерахувати типові труднощі в організації засвоєння навчального матеріалу.

7.Перерахувати прийоми роботи методичного апарата підручника.

 

 

Лекція № 4. Методика формування у молодших школярів уявлення про людину як частину природи і суспільства, складноорганізовану, моральну і самоцінну істоту. Неповторність кожної людини.

План.

1.Гуманістичний підхід до викладання суспільствознавчого матеріалу з предмета «Я у світі».

2.Зміст навчального матеріалу змістової лінії «Людина як особистість», теми «Людина».

3.Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої  підготовки учнів з теми «Людина».

4.Методика формування  уявлень про людину як частину природи і суспільства, розвитку інтересу до людського «Я», виховання людських чеснот у молодших школярів.

5.Методика розвитку усвідомлення школярами необхідності самоусвідомлення, самовизначення та самореалізації людини.

6.Визначення мети уроку, когнітивної та афективної цілей. Етапи розгортання теми уроку.

Література.

1.Мамій С.Урок громадянської освіти. Початкова школа. 2004р., № 11, с. 14

2.Пономаренко А.Виховання громадянськості у молодших класах. Початкова школа, 2001р., № 3, ст.17-20. 3.Пономаренко А. Методика викладання освітньої галузі «Людина і світ». Навчальний посібник. 2010, ст.96-100. Понятійний апарат: Індивід, індивідуальність, особистість,гуманізм, самоусвідомлення, самовизначення,  самореалізація, духовність, свобода, творчість,моральність.

Індивід –  представник певного виду, групи; Індивідуальність – цілісна характеристика окремої людини, оригінальність,  самобутність її психічного складу; сукупність зовнішніх і внутрішніх якостей людини. Особистість-людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально-неповторного; Гуманізм – прогресивний напрям духовної культури,що звеличує людину як найвищу цінність у світі, утверджує право людини на земне щастя, захист прав на свободу, всебічний розвиток і прояв своїх здібностей; Моральність – одна із форм суспільної свідомості; система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей; Творчість – це притаманна людині здатність  створювати нові цінності, що є засобом самовираження людини. Творча педагогічна діяльність є умовою реалізації і розвитку творчого потенціалу вчителя і учня. Самоусвідомлення – усвідомлення людиною себе, своєї біологічної та соціальної сутності. Самовизначення- визначення людиною свого місця в соціумі через визначення соціальних функцій та ролей. Самореалізація- здатність людини реалізувати своє призначення, свою соціальну роль. Після вивчення теми студент повинен знати:  понятійний апарат теми,  суть проблеми самоусвідомлення, самовизначення, самореалізації людини,  особистісні виміри людини;  методику  розвитку усвідомлення  молодшими школярами необхідності самоусвідомлення, самовизначення та самореалізації  людини. вміти:  формувати усвідомлення школярами необхідності самоусвідомлення, самовизначення та самореалізації,  використовувати проектну технологію у навчальному процесі.

1.Гуманістичний підхід до викладання суспільствознавчого матеріалу з предмета «Я у світі». Проблемне запитання. Чи узгоджується гуманістичний підхід до викладання суспільствознавчого матеріалу з особливостями методичних підходів до реалізації завдань предмета «Я у світі». Невід’ємною ознакою гуманізації освіти є поширення  інноваційних процесів, істотною особливістю  яких є реальна варіативність , пошук ефективних технологій навчання, наявність вибору різних навчальних програм і підручників. Проблемам сутності  гуманізації та її реалізації в освітньому  процесі присвячено наукові праці багатьох педагогів. При розбіжності поглядів науковців на місію  педагога, спільним для авторських позицій є визнання  дитини неповторною цінністю  педагогічного процесу шляхом шанобливого  ставлення до неї; її розвитку як суб’єкта  співтворчості, пізнання та спілкування; формування в неї  емоційно - цілісного досвіду розуміння іншої людини; створення умов для розкриття її творчих здібностей та індивідуального потенціалу. Гуманістично зорієнтований підхід до педагогічного процесу – процес зміни та оновлення його змісту, цілей і форм з метою  формування в молодших школярів гуманних якостей та гуманістичної свідомості. Таким чином, людиноформуючий фактор  виступає як основа гуманістично зорієнтованого  підходу до викладання предметів у початковій школі, тому не випадково  освітня галузь складається із змістових ліній «Людина як особистість»,  «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», « Людина і світ». Засвоєння суспільствознавчого матеріалу з курсу сприятиме формуванню  у молодших школярів потреби до пізнання світу та людини  в ньому як соціальної і біологічної істоти; засвоєння духовних цінностей у різноманітних сферах: пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму, поваги до Української держави, її  символіки. Учням розкривається зміст таких понять як «людина», «особистість», «суспільство», «сім’я», формуються уявлення про правила співжиття, взаємодію людей у сім’ї, колективі, в суспільстві тощо. Розкриття змістової лінії «Людина як особистість» забезпечується через втілення таких знань , методів і форм навчання, що дають учням можливість усвідомити людину як біологічну і соціальну істоту,  її відмінність від інших живих істот; сформувати уявлення про цінність моральних якостей,  про  неповторність і самоцінність кожної людини; про цінність свого життя і здоров’я;  розуміти необхідність самоповаги і любові до себе. Розкриття змістової лінії дає можливість навчити учня  застосовувати набуті знання для вироблення рис характеру, які забезпечують життєвий успіх ( наполегливість, старанність, працелюбство, моральність). Змістова лінія «Людина серед людей» розкривається протягом вивчення предмета, зокрема, під час формування уявлень про поведінку людини в сім’ї, колективі, у суспільстві; під час ознайомлення з правопорушеннями дітей, з відповідальністю за них. Протягом навчання в школі учні вивчають, спостерігають суспільне довкілля, яке постає перед учнем в образі сім’ї, роду, шкільного оточення; у процесі ознайомлення з історією рідного краю, свого народу, з національними рисами українців, їхніми звичаями. Також молодші школярі засвоюють знання про  пам’ятки культури, визначних діячів культури, про народне мистецтво та духовну спадщину народу. Гуманістично зорієнтований підхід до викладання суспільствознавчого матеріалу сприяє усвідомленню молодшими школярами того, що в системі «людина-світ», яка склалася об’єктивно, основним елементом є людина. Людина-це природно-соціальна істота, найвища цінність у світі, має своє середовище існування. Викладаючи суспільствознавчий матеріал, варто пам’ятати, що не можна зводити духовний світ молодшого школяра до такого навчання, в якому основна увага приділяється розумовому розвиткові  й удосконаленню їх пам’яті,що є основною причиною недооцінки морально-етичних почуттів,  неадекватності самооцінки особистості. !Ігнорування цінності духовно-почуттєвого зростання особистості молодшого школяра та сподівання на автоматичне підвищення його статусу, в залежності від успіхів у навчанні, стримують процес розкриття його потенційних гуманістичних резервів. Визнання самоцінності кожної дитини як особистості, що не тільки мислить, а й відчуває, сприяє індивідуальному розвиткові, розкріпачує її, створює передумови для самоактуалізації. ! Тому на уроках з предмета «Я у світі» доцільним є створення психологічних умов для розвитку позитивної «Я-концепції» молодшого школяра на основі цінностей переживання, відносин і творчості; застосування ігор, цікавих бесід, різноманітних видів діяльності, які сприяли б  розвитку  в учнів почуття  власної гідності, допомогли б їм стати  більш відкритими,  доброзичливими , легше контактувати  з учителями, виявляти активність у навчанні, із задоволенням брати участь у розв’язанні морально-етичних ситуацій. Слід додати, що технологією людиноформуючих уроків передбачається використання  рефлексивних завдань, проблемних ситуацій, спрямованих на засвоєння  та розвиток у молодших школярів норм загальнолюдської моралі, культури мислення та особистісного спілкування.

2.Зміст навчального матеріалу змістової лінії «Людина як особистість», теми «Людина». Опрацювати за державним стандартом початкової загальної освіти (освітня галузь «Суспільствознавство») та програмою з навчального предмета «Я у світі».        

  3.Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої  підготовки учнів з теми «Людина».  Опрацювати за державним стандартом початкової загальної освіти (освітня галузь «Суспільствознавство») та програмою з навчального предмета «Я у світі».

4.Методика формування  уявлень про людину як частину природи і суспільства, розвитку інтересу до людського «Я», виховання людських чеснот у молодших школярів. Першорядний елемент змісту змістової лінії – видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, що переборюють життєві труднощі і йдуть до власної мети як зразок для вироблення в учнів власних життєвих стратегій (використання  інтерактивної, особистісно орієнтованої, ІКТ технологій навчання, технології творчого розвитку учня). На етапі актуалізації пізнавальної діяльності учнів можна використати словникову роботу (людина, життя, зовнішність людини, зовнішнє «Я», внутрішнє «Я», характер,самоусвідомлення,  самовизначення, самореалізація, навчання, чесність, доброта, щедрість, працьовитість, успіх, здібності, поведінка ), бесіду,загадки, прислів’я, соціальний досвід учнів, звернення до власного «Я». На етапі мотивації навчально-пізнавальної діяльності викладач  може використовувати народну мудрість (прислів’я, приказки, казки,  казки-притчі), вірші, казки В.О. Сухомлинського, проблемне запитання, задачі-ситуації. Вчитель має пам’ятати про необхідність послідовного мотивування кожного етапу уроку. Етап сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу передбачає використання  відеоматеріалів, музичних творів, розповідь вчителя, бесіду, проектну діяльність учнів, створення презентацій, публікацій, роботу з ілюстративним матеріалом, самостійну роботу учнів з підручником, творчі завдання. Ефективно використовуються такі прийоми навчання: дай відповіді на запитання, охарактеризуй, вибери правильну відповідь, поміркуй, поясни, склади прислів’я, продовж речення. Осмислення, узагальнення і систематизація знань передбачає розв’язання проблемних завдань, дискусії. Підсумок уроку пов’язаний з рефлексією. Наприклад. Тема: Життя людини – найвища цінність., План-конспект уроку «Свято життя» (4 клас, ст.13) Мета. Пізнавальна: дати розуміння  поняття «життя», «радість життя»; формувати уявлення про можливості людини, про людські вчинки. Розвивальна: розвивати загальнонавчальні вміння (аналізувати, спів ставляти, підсумовувати, робити висновки) та психічні процеси (пам'ять, уявлення, мислення), мовлення учнів. Виховна: виховувати у школярів бережливе відношення до власного життя та життя інших людей, прагнення зробити життя змістовним, корисним, цікавим. Починаємо урок з читання вірша В.Симоненка «Ти знаєш, що ти людина». (Методичний коментар – віршована форма емоційно налаштовує учнів на сприймання навчального матеріалу, формує емоційну культуру). Використання Декларації прав людини – право на життя. Словникова робота: життя – це   __________   ; радість життя – це      (Методичні поради: створюємо « сонечко життя», презентацію «Життя – це…, публікацію «Радість життя» )                       . (Методичний коментар – словникова робота дає можливість глибше зрозуміти сутність питання, розширює словниковий запас, розвиває пам'ять, виховує повагу до слова; використання нормативно-правових документів дає можливість познайомити учнів з їх правами, вміти користуватися ними,формує правову культуру, розвиває пізнавальну цікавість). Бесіда: чи  вміємо ми жити так, щоб відчувати  диво і радість життя? (Методичний коментар – учні краще запам’ятовують навчальний матеріал, вчаться використовувати в аргументації свій особистий  соціальний досвід, розвивається процес мислення). Використання прикладів – показів гідного життя людини (можливо учні попередньо підготували інформацію, презентацію чи усний журнал). Опрацювання текстового матеріалу. Запитання перед текстом: в чому вбачала сенс життя Оля Скороходова? (Методичний коментар – запитання перед текстом мотивує читання текстового матеріалу і робить  навчальну діяльність більш усвідомленою та результативною). Обговорення змісту тексту ( можна за запитаннями, що містяться в підручнику після тексту). Робота в групах: підготовка розповіді про мужніх людей,які зуміли протистояти всіляким трагічним моментам. Висновок: вчимося радіти кожній миті життя. (Методичний коментар – вчимо учнів підсумовувати навчальний матеріал та робити висновки). Використання народної мудрості, наприклад, прислів’я.  Обговорення їх глибокого змісту. Інформація про Матір Терезу може  розповісти вчитель або підготовлений заздалегідь учень). Знайомство з настановами Матері Терези. Обговорення рядків настанов. Висновок: своїми вчинками кожна людина може, і повинна робити добро на своєму місці. В цьому сенс її життя. В цьому її сутність. Методичний висновок. При підготовці уроку  були використані елементи інтерактивної технології, ІКТ, технології творчого розвитку учня, особистісно орієнтованої технології навчання: бесіда, робота в групах, колективне обговорення проблеми, використання елементу проектної діяльності школярів (домашнє завдання). 5. Методика розвитку усвідомлення школярами необхідності самоусвідомлення, самовизначення та самореалізації людини (використання проектної технології навчання). Проблеми постановки мети уроку, етап її опрацювання. Вербалізація когнітивних та афективних цілей уроку. Постановка мети. Вона має мати реалістичний характер і бути прийнятою учнем. Після постановки мети необхідно передбачати етап її опрацювання. Логічним буде завершальний етап-співвідношення мети з результатом, встановлення їх відповідності. Особистісно орієнтоване спрямування освіти істотно змінює розуміння феномену цілі-вона перестає мати форму стандарту освіченості або  поведінки. Афективні цілі(співчуття, оцінювання) на відміну від когнітивних (знати, уміти) важко піддаються об’єктивації. Їх розробка і вербалізація становлять значні труднощі для практика. Викладання предмета має забезпечити  чуттєво-емоційне сприйняття матеріалу.

Етапи розгортання теми

1.Діагностичний (вправи на осмислення себе, своїх перспектив). 2.Функціональний або операційні (висунення гіпотез, розв’язування прогностичних задач, розгортання діалогу, розгортання критичної характеристики явища, передбачити різні варіанти розгортання подій, проб лематизація навчального матеріалу через систему задач-ситуацій, використання бінарних опозицій, тощо. 3.Етап практичний і творчої самореалізації учнів(набуття оформлення компетентності у певній сфері життя. Цьому сприяють прийоми типу : навчи мене (презентації соціальних проектів, участь у колективних справах, іграх  тощо). Названі етапи розгорнуто в підручниках для 3-4 класів через методичний апарат. В підручнику обрано варіант подання змісту через сюжетне розгортання, через подію-задачу, історію вчинку, розповіді, що забезпечує наочність,зрозумілість соціальних категорій, зумовлює емоційний відгук на події,явища,факти. Мотивація пізнавальної діяльності студентів. «Пізнай самого себе» - для чого? Визначення сенсу свого життя і життя взагалі. Дорогою самопізнання, самовизначення та самореалізації ми поведемо своїх вихованців. Одним з найефективніших методів розв’язання цієї проблеми є метод створення проекту.Без знань сутності проектної технології неможливо організувати створення проекту молодшими школярами. Необхідно повторити  суть  інтерактивної технології навчання,  методи інтерактивної технології навчання,  ефективність інтерактивної технології навчання,  суть методу проектної діяльності,  методика проектної діяльності,  доцільність проектної діяльності,  методика проектної діяльності молодших школярів,  в яких класах створюються навчальні проекти,  дібрати тематику навчальних проектів та обґрунтувати  її (3-4 кл.) Розробка проекту «Я і моє майбутнє». Афективна ціль уроку – викликати в учнів  бажання  навчатися. (Проект в папці «Проекти»). Ознайомитися з методикою проектної діяльності молодших школярів на прикладі проекту «Я і моє майбутнє».