- •1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими соціо-гуманітарними науками
- •4. Закони і категорії соціології, методи
- •С хема 2
- •5. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства
- •6. Соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки
- •7. Зародження і розвиток суспільно-політичних теорій у стародавньому світі
- •8. Погляди на суспільство в епоху середньовіччя
- •9. Соціальні теорії відродження
- •10. Розвиток соціального занння у новий час
- •11. Роль конта у становленні соціології як науки
- •12. Соціологічна теорія г.Спенсера
- •13. Соціологічна теорія е.Дюркгейма
- •14. Класичний період розвитку м.Вебер
- •15.Марксистська теорія суспільства. Логіка пошуку факторів суспільного розвитку
- •16. Формальна соціологія г.Зимеля
- •17. Інтегральна соціологія сорокіна
- •18. Структурний функціоналізм т.Парсонс
- •19. Основні напрями сучасної зарубіжної соціології
- •20. Розвиток соціологічних теорій в україні
- •21. Формування соціально-політичної думки в україні у хіх-хх ст.
- •22. Суспільство, основні ознаки та типи суспільства
- •23. Соціальна спільнота та її види як складової сціальної системи
- •24. Види соціальних структур. Маргіналізація
- •25. Соціальна група як суб’єкт суспільного життя. Види соціальних груп
- •26. Соціальні інститути, їх види та функції
- •27. Соціальна дія та соціальна взаємодія як складники соціального процесу
- •28. Соціальна структура суспільства, її головні елементи
- •29. Теорія соціальної стратифікації
- •30. Типи стратифікаційних систем. Закрита та відкрита соціальна стратифікація
- •31. Особливості стратифікації українського суспільства
- •32. Соціальна мобільність. Аскрипція, досягнення
- •Підходи до визначення соціальної мобільності
- •Види соціальної мобільності
- •Канали вертикальної мобільності
- •Соціальна мобільність в Україні
- •33. Соціальні процеси, їх класифікація
- •Характерні риси
- •Класифікація соціальних процесів
- •34. Соціальний статус та соціальна роль особистості Сучасні трактування
- •Приписуваний та досяжний статуси
- •Статусна група
- •Символи статусу
- •Види соціальних статусів
- •Статусно-рольова єдність
- •35. Програма соціологічного дослідження
- •36. Соціологічне дослідження, його етапи та функції
- •37. Характеристика методів соціологічного дослідження
- •3 8. Види соціологічного дослідження
- •39. Анкетування, вимоги до складання анкетних питань
- •Вимоги до оформлення анкети
- •40. Безробіття як соціальна проблема, його форми
- •41. Економіка – соціальне утворення у супільстві, категорії соціології економіки
- •42. Соціальні аспекти ринкової економіки
- •43. Природа, класифікація і функції соціального конфлікту
- •44. Управління соціальним конфліктом, механізми їх вирішення
- •45. Розробка проблеми соціального конфлікту
- •46. Види, суб’єкти та функції соціального конфлікту
- •47,48,49 Особистість як предмет соціологічного вивчення
- •50. Соціальний статус особистості
- •51. Соціалізація особистості. Основні етапи
- •52. Соціальні потреби та соціальні інтереси особистості як спонукальні мотиви соціальної дії
- •53. Аномічні явища у суспільстві. Соціологія девіантної поведінки
- •54. Соціальні функції політики
- •55. Сім’я як соціальний інститут, поняття сім’ї, її функції
- •56. Система освіти, її соціальні функції
- •57. Соціологія праці та управління
- •58. Соціологія молоді
- •59. Соціальні функції релігії
- •60. Поняття культури, її форми та елементи. Соціальна роль та функції культури
- •Предмет і функції соціології культури
36. Соціологічне дослідження, його етапи та функції
Соціологічне дослідження — це система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, яка передбачає та забезпечує отримання достовірних даних і фактів про явища та процеси, про закономірності та випадковості їх функціонування й розвитку, що вивчаються з метою подальшого використання їх у соціальному управлінні та розвитку соціології як науки.
Лише за допомогою соціологічних досліджень здійснюється подальше пізнання об’єктивних законів та випадковостей розвитку й функціонування соціальних організмів та спільностей людей, визначаються шляхи, способи та форми використання нагромаджених знань у соціальній практиці.
Соціологічні дослідження не треба ототожнювати з економічними, політичними, юридичними та іншими видами досліджень, адже соціологію не можна ототожнювати з іншими науками про суспільство.
Сутність, зміст і специфіка будь-якого соціологічного дослідження зумовлю’ться насамперед об’єктом, предметом, специфічними методами, завданнями та метою, що визначаються даною наукою.
Об’єкт соціологічного дослідження — це певна соціальна реальність, соціальні відносини, соціальна система.
Предметом соціологічного дослідження є конкретні соціальні явища та процеси, закономірності та випадковості їх функціонування і розвитку, різноманітні характеристики, сторони, аспекти, принципи організації.
Метою соціологічного дослідження є виявлення в соціальних об’єктах і процесах функціональних зв’язків та випадковостей, елементів, що самоорганізуються, а під час реалізації практичного соціального експерименту — пошук управлінських рішень.
Наукове управління соціальними процесами здійснюється на основі нагромадження, переопрацювання, перетворення й використання необхідної інформації, що її отримує суб’єкт соціального управління, по-перше, через побутову свідомість, що реалізується у повсякденному практичному житті людей; по-друге, шляхом емпіричного вивчення соціальної діяльності людей та соціальної дійсності; по-третє, за допомогою конкретних соціологічних досліджень об’єктів соціального управління, здійснення яких є можливим лише за наявності теорії, що правильно, науково відображає суть соціальних організмів, соціальних відносин, закономірностей та випадковостей їхнього розвитку та функціонування. Лише конкретні соціологічні дослідження завдяки їхній гносеологічній специфіці дозволяють суб’єктові соціального управління встановлювати зв’язок конкретної соціальної політики із загальною перспективою історичного соціального процесу.
Нині існує три основних типи соціологічних досліджень:
розвідувальне (пілотне);
описове;
експериментально-аналітичне.
Розвідувальне (пілотне) дослідження здійснюється з метою ознайомлення з об’єктом дослідження, тоді, коли у соціолога-дослідника недостатнє уявлення про стан об’єкта і він не спроможний висунути будь-які гіпотези. Як правило, розвідувальне дослідження передбачає вивчення документів, ознайомлення з об’єктом дослідження, з поглядами компетентних фахівців на дане питання. Завершується розвідувальне дослідження чітким визначенням проблеми, мети та завдань дослідження, формулюванням основних гіпотез.
Описове дослідження складається з систематичного кількісно-якісного опису об’єкта дослідження, головним у ньому є упорядкування та обґрунтування певних груп емпіричного матеріалу. Таке дослідження завершується класифікацією емпіричних даних, що стосуються кількісних та якісних характеристик елементів структури об’єкта дослідження.
Експериментально-аналітичне дослідження основною метою та змістом має встановлення функціональних зв’язків у соціальних об’єктах та процесах, аналіз закономірностей та випадковостей, які визначають їх функціонування й розвиток, а при реалізації практичного соціологічного експерименту — пошук і формулювання управлінських рішень.
У реальній практиці проведення соціологічних досліджень, як правило, в одному дослідженні поєднуються всі три типи соціологічних досліджень у їх логічній послідовності.
Будь-яке соціологічне дослідження — це специфічний процес діяльності та конкретної праці суб’єктів дослідження, який має свою структуру .
За характером дослідницьких завдань та за термінами проведення соціологічні дослідження мають декілька видів
Таким чином, будь-яке соціологічне дослідження має свою сутність, зміст і структуру, належить до певного типу за своїми основними завданнями, метою та іншими характеристиками.
