- •1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими соціо-гуманітарними науками
- •4. Закони і категорії соціології, методи
- •С хема 2
- •5. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства
- •6. Соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки
- •7. Зародження і розвиток суспільно-політичних теорій у стародавньому світі
- •8. Погляди на суспільство в епоху середньовіччя
- •9. Соціальні теорії відродження
- •10. Розвиток соціального занння у новий час
- •11. Роль конта у становленні соціології як науки
- •12. Соціологічна теорія г.Спенсера
- •13. Соціологічна теорія е.Дюркгейма
- •14. Класичний період розвитку м.Вебер
- •15.Марксистська теорія суспільства. Логіка пошуку факторів суспільного розвитку
- •16. Формальна соціологія г.Зимеля
- •17. Інтегральна соціологія сорокіна
- •18. Структурний функціоналізм т.Парсонс
- •19. Основні напрями сучасної зарубіжної соціології
- •20. Розвиток соціологічних теорій в україні
- •21. Формування соціально-політичної думки в україні у хіх-хх ст.
- •22. Суспільство, основні ознаки та типи суспільства
- •23. Соціальна спільнота та її види як складової сціальної системи
- •24. Види соціальних структур. Маргіналізація
- •25. Соціальна група як суб’єкт суспільного життя. Види соціальних груп
- •26. Соціальні інститути, їх види та функції
- •27. Соціальна дія та соціальна взаємодія як складники соціального процесу
- •28. Соціальна структура суспільства, її головні елементи
- •29. Теорія соціальної стратифікації
- •30. Типи стратифікаційних систем. Закрита та відкрита соціальна стратифікація
- •31. Особливості стратифікації українського суспільства
- •32. Соціальна мобільність. Аскрипція, досягнення
- •Підходи до визначення соціальної мобільності
- •Види соціальної мобільності
- •Канали вертикальної мобільності
- •Соціальна мобільність в Україні
- •33. Соціальні процеси, їх класифікація
- •Характерні риси
- •Класифікація соціальних процесів
- •34. Соціальний статус та соціальна роль особистості Сучасні трактування
- •Приписуваний та досяжний статуси
- •Статусна група
- •Символи статусу
- •Види соціальних статусів
- •Статусно-рольова єдність
- •35. Програма соціологічного дослідження
- •36. Соціологічне дослідження, його етапи та функції
- •37. Характеристика методів соціологічного дослідження
- •3 8. Види соціологічного дослідження
- •39. Анкетування, вимоги до складання анкетних питань
- •Вимоги до оформлення анкети
- •40. Безробіття як соціальна проблема, його форми
- •41. Економіка – соціальне утворення у супільстві, категорії соціології економіки
- •42. Соціальні аспекти ринкової економіки
- •43. Природа, класифікація і функції соціального конфлікту
- •44. Управління соціальним конфліктом, механізми їх вирішення
- •45. Розробка проблеми соціального конфлікту
- •46. Види, суб’єкти та функції соціального конфлікту
- •47,48,49 Особистість як предмет соціологічного вивчення
- •50. Соціальний статус особистості
- •51. Соціалізація особистості. Основні етапи
- •52. Соціальні потреби та соціальні інтереси особистості як спонукальні мотиви соціальної дії
- •53. Аномічні явища у суспільстві. Соціологія девіантної поведінки
- •54. Соціальні функції політики
- •55. Сім’я як соціальний інститут, поняття сім’ї, її функції
- •56. Система освіти, її соціальні функції
- •57. Соціологія праці та управління
- •58. Соціологія молоді
- •59. Соціальні функції релігії
- •60. Поняття культури, її форми та елементи. Соціальна роль та функції культури
- •Предмет і функції соціології культури
Статусно-рольова єдність
На практиці соціальний статус індивіда тісно пов'язаний з його соціальними ролями, що постають як динамічна характеристика статусу. Адже позиції в суспільстві (статуси) вимагають виконання тих чи інших функцій. Активність індивідів, спрямована на реалізацію функцій, — це і є соціальна роль. Така статусно-рольова єдність є основним елементом соціальної структури, під якою розуміють систему взаємодій індивідів.
Соціальна роль — поведінка, очікувана від того, хто має певний соціальний статус. Обмежується сукупністю прав і обов'язків, відповідних цьому статусу. Також соціальну роль визначають як сукупність нормативно обумовлених соціальних властивостей, очікувань і зобов'язань у поєднанні з конкретною соціальною позицією.
35. Програма соціологічного дослідження
У реальній соціальній практиці будь-який процес раціональної трудової діяльності вимагає розробки й реалізації науково обґрунтованої програми. Соціологічне дослідження — один із найскладніших видів людської діяльності, і тому воно може бути ефективним тільки за наявності та використання досконалої програми.
Програма соціологічного дослідження є науковим документом методологічних та процедурних основ дослідження соціального об’єкта. По суті, програма соціологічного дослідження — це і теорія, і методологія, і організація конкретного вивчення, аналізу та висвітлення окремого соціального процесу або явища . Програма виконує три основні функції: методологічну, методичну та організаційну .
Аналіз структури та функцій програми соціологічного дослідження дозволяє сформулювати такі основні вимоги до ідеальної програми:
Необхідність науково обґрунтованих, конкретних, чітко сформульовних визначень кожного елементу й програми дослідження в цілому.
Ясність і точність, деталізація програми; всі її елементи мають бути продуманими та сформульованими відповідно до логіки дослідження.
Логічна послідовність усіх елементів програми, тобто в ній повинні бути визначені в логічній послідовності та взаємозв’язку об’єкт дослідження, його мета, завдання, предмет, способи та методи дослідження тощо.
Гнучкість програми соціологічного дослідження, тобто систематичний аналіз процесу дослідження, всіх його елементів, виявлення та негайне усунення виявлених недоліків і помилок, внесення необхідних доповнень та уточнень для їх удосконалення та ефективної реалізації.
Особливу увагу під час розробки програми соціологічного дослідження та формулювання її основних елементів потрібно приділяти правильному визначенню проблеми, об’єкта, предмета, мети завдань та гіпотези дослідження.
Велике значення для ефективності будь-якого дослідження має правильне визначення об’єкта соціологічного дослідження, яким можуть бути тільки певна царина соціальної дійсності, реалії життя, діяльність людей, самі люди та їхні соціальні спіль- ності. Отже, об’єкт має характеризуватися:
чіткими визначеннями соціальної реальності за такими параметрами, як професійна (або галузева) належність; просторова обмеженість (регіон, місто, село); функціональна спрямованість (виробнича, політична, духовно-культурна та ін.);
певною часовою обмеженістю;
можливостями кількісних та якісних вимірів.
Визначивши об’єкт та проблему дослідження, соціолог на основі наявних знань виділяє найсуттєвіші зв’язки та характеристики об’єкта дослідження та робить деякі припущення, які, на його думку, якнайповніше охоплюють та пояснюють даний об’єкт (конкретну соціальну реальність, явище, процес), тобто формулює одну або декілька гіпотез.
Гіпотези повинні відповідати таким вимогам:
відповідність вихідним початковим методологічним принципам філософії та соціології;
обов’язковість теоретичної інтерпретації понять, що ста- новлять гіпотезу;
емпірична обґрунтованість, обов’язковість емпіричної та операційної інтерпретації гіпотези;
уточнення логічної форми передбачень, співвідношення обсягу та змісту понять, що становлять передбачення.
Дуже важливим є етап перевірки висунутих та сформульованих гіпотез, який передбачає:
встановлення критеріїв та показників емпіричної та теоретичної гіпотез або складових даної гіпотези;
експериментальну перевірку гіпотез;
прийняття або відхилення емпіричних гіпотез відповідно до встановлених критеріїв тощо.
Отже, розробка програми соціологічного дослідження — це початковий, фундаментальний етап дослідження, який вимагає від дослідника певного рівня загальнонаукових та спеціальних знань, досвіду та навиків такої діяльності. Сама програма соціологічного дослідження — це основний науковий документ методологічних та організаційно-процедурних основ дослідження соціальної ре- альності, конкретних явищ та процесів суспільного життя.
