- •1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими соціо-гуманітарними науками
- •4. Закони і категорії соціології, методи
- •С хема 2
- •5. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства
- •6. Соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки
- •7. Зародження і розвиток суспільно-політичних теорій у стародавньому світі
- •8. Погляди на суспільство в епоху середньовіччя
- •9. Соціальні теорії відродження
- •10. Розвиток соціального занння у новий час
- •11. Роль конта у становленні соціології як науки
- •12. Соціологічна теорія г.Спенсера
- •13. Соціологічна теорія е.Дюркгейма
- •14. Класичний період розвитку м.Вебер
- •15.Марксистська теорія суспільства. Логіка пошуку факторів суспільного розвитку
- •16. Формальна соціологія г.Зимеля
- •17. Інтегральна соціологія сорокіна
- •18. Структурний функціоналізм т.Парсонс
- •19. Основні напрями сучасної зарубіжної соціології
- •20. Розвиток соціологічних теорій в україні
- •21. Формування соціально-політичної думки в україні у хіх-хх ст.
- •22. Суспільство, основні ознаки та типи суспільства
- •23. Соціальна спільнота та її види як складової сціальної системи
- •24. Види соціальних структур. Маргіналізація
- •25. Соціальна група як суб’єкт суспільного життя. Види соціальних груп
- •26. Соціальні інститути, їх види та функції
- •27. Соціальна дія та соціальна взаємодія як складники соціального процесу
- •28. Соціальна структура суспільства, її головні елементи
- •29. Теорія соціальної стратифікації
- •30. Типи стратифікаційних систем. Закрита та відкрита соціальна стратифікація
- •31. Особливості стратифікації українського суспільства
- •32. Соціальна мобільність. Аскрипція, досягнення
- •Підходи до визначення соціальної мобільності
- •Види соціальної мобільності
- •Канали вертикальної мобільності
- •Соціальна мобільність в Україні
- •33. Соціальні процеси, їх класифікація
- •Характерні риси
- •Класифікація соціальних процесів
- •34. Соціальний статус та соціальна роль особистості Сучасні трактування
- •Приписуваний та досяжний статуси
- •Статусна група
- •Символи статусу
- •Види соціальних статусів
- •Статусно-рольова єдність
- •35. Програма соціологічного дослідження
- •36. Соціологічне дослідження, його етапи та функції
- •37. Характеристика методів соціологічного дослідження
- •3 8. Види соціологічного дослідження
- •39. Анкетування, вимоги до складання анкетних питань
- •Вимоги до оформлення анкети
- •40. Безробіття як соціальна проблема, його форми
- •41. Економіка – соціальне утворення у супільстві, категорії соціології економіки
- •42. Соціальні аспекти ринкової економіки
- •43. Природа, класифікація і функції соціального конфлікту
- •44. Управління соціальним конфліктом, механізми їх вирішення
- •45. Розробка проблеми соціального конфлікту
- •46. Види, суб’єкти та функції соціального конфлікту
- •47,48,49 Особистість як предмет соціологічного вивчення
- •50. Соціальний статус особистості
- •51. Соціалізація особистості. Основні етапи
- •52. Соціальні потреби та соціальні інтереси особистості як спонукальні мотиви соціальної дії
- •53. Аномічні явища у суспільстві. Соціологія девіантної поведінки
- •54. Соціальні функції політики
- •55. Сім’я як соціальний інститут, поняття сім’ї, її функції
- •56. Система освіти, її соціальні функції
- •57. Соціологія праці та управління
- •58. Соціологія молоді
- •59. Соціальні функції релігії
- •60. Поняття культури, її форми та елементи. Соціальна роль та функції культури
- •Предмет і функції соціології культури
34. Соціальний статус та соціальна роль особистості Сучасні трактування
Стосовно статусу можна сформулювати принаймні три ряди трактувань:
1. Соціальний статус як обсяг політичних та юридичних прав, обов'язків, можливостей, зафіксований законодавчо, а в окремих випадках — у неписаних нормах і традиціях. Наприклад, в індивідів, що мають громадянство певної країни, і в тих, що не мають його, безумовно різні права й можливості обирати й бути обраними до органів влади, здобути освіту, займати робочі місця та претендувати на винагороду.
2. Соціальний статус як соціальний вимір: рівень доходу, рівень освіти, стать, етнічне походження (національність), місце в структурі влади. За статус може прийматися положення на шкалі тієї чи іншої ознаки. Наприклад, дохід буває принаймні високим, середнім та низьким, тому мати відповідний статус, означає бути добре, посередньо чи низькооплачуваним робітником.
3. Соціальний статус як визнання й оцінка з боку інших індивідів чи певних формальних інстанцій. За Вебером, статус визначається як позитивна чи негативна оцінка честі й слави (див. престиж) груп, індивідів або позицій. Статус — це певний ранг, приписуваний індивідами або громадською думкою.
Приписуваний та досяжний статуси
Прийнято відрізняти приписуваний статус від досяжного статусу. Стосовно приписуваного статусу мається на увазі сукупність характеристик, що зумовлені обставинами та перебувають поза контролем окремого індивіда: ми не вибираємо стать, національність, вік чи статус батьків (соціальне походження). Досяжних статусів ми можемо набути внаслідок здобутих освіти, знань та навичок, професіоналізму. Сучасні суспільства трактуються як суспільства досяжного статусу, оскільки багато що в них залежить від індивідуальних зусиль.
Статусна група
Статусні групи - сукупність індивідів, що мають однаковий статус. Статусні групи утворюються індивідами, що перебувають у подібній статусній ситуації, позитивно чи негативно оцінюються з огляду на авторитет і престиж. Стабільність оцінок престижу забезпечується стилем життя, якого дотримуються індивіди певної статусної групи. Статус визначає, де і в якому будинку жити, коло друзів та знайомих. Іншими словами, статусні групи — це групи певного "стилю життя", що цілеспрямовано культивується.
Символи статусу
На поверхні соціального життя соціальні статуси виявляють себе за допомогою своїх представників (репрезентантів) — символів. Про статус індивіда ми можемо судити за зовнішніми ознаками. Як символи статусу використовуються найрізноманітніші предмети і речі: колір, емблема, значок, слово, книга, автомобіль тощо. Символи статусу виконують низку важливих функцій у суспільстві. За їх допомогою індивіди ідентифікують статуси — чужі й власні, створюють досить цілісний, однак спрощений, образсоціального світу; контроль за символами є водночас контролем за поведінкою індивідів та груп, а нагородження символами — позитивною санкцією за виявлену активність.
Види соціальних статусів
Політичний соціальний статус - місця людини у політичній партії, суспільній організації, доступ до влади. Економічний соціальний статус - кількість майна у людини, розмір її заробітної плати, доступ до ресурсів. Професійний соціальний статус - посада людини на підприємстві, престиж обраної роботи, професіоналізм, доступ до керівних ланок підприємства.