- •1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими соціо-гуманітарними науками
- •4. Закони і категорії соціології, методи
- •С хема 2
- •5. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства
- •6. Соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки
- •7. Зародження і розвиток суспільно-політичних теорій у стародавньому світі
- •8. Погляди на суспільство в епоху середньовіччя
- •9. Соціальні теорії відродження
- •10. Розвиток соціального занння у новий час
- •11. Роль конта у становленні соціології як науки
- •12. Соціологічна теорія г.Спенсера
- •13. Соціологічна теорія е.Дюркгейма
- •14. Класичний період розвитку м.Вебер
- •15.Марксистська теорія суспільства. Логіка пошуку факторів суспільного розвитку
- •16. Формальна соціологія г.Зимеля
- •17. Інтегральна соціологія сорокіна
- •18. Структурний функціоналізм т.Парсонс
- •19. Основні напрями сучасної зарубіжної соціології
- •20. Розвиток соціологічних теорій в україні
- •21. Формування соціально-політичної думки в україні у хіх-хх ст.
- •22. Суспільство, основні ознаки та типи суспільства
- •23. Соціальна спільнота та її види як складової сціальної системи
- •24. Види соціальних структур. Маргіналізація
- •25. Соціальна група як суб’єкт суспільного життя. Види соціальних груп
- •26. Соціальні інститути, їх види та функції
- •27. Соціальна дія та соціальна взаємодія як складники соціального процесу
- •28. Соціальна структура суспільства, її головні елементи
- •29. Теорія соціальної стратифікації
- •30. Типи стратифікаційних систем. Закрита та відкрита соціальна стратифікація
- •31. Особливості стратифікації українського суспільства
- •32. Соціальна мобільність. Аскрипція, досягнення
- •Підходи до визначення соціальної мобільності
- •Види соціальної мобільності
- •Канали вертикальної мобільності
- •Соціальна мобільність в Україні
- •33. Соціальні процеси, їх класифікація
- •Характерні риси
- •Класифікація соціальних процесів
- •34. Соціальний статус та соціальна роль особистості Сучасні трактування
- •Приписуваний та досяжний статуси
- •Статусна група
- •Символи статусу
- •Види соціальних статусів
- •Статусно-рольова єдність
- •35. Програма соціологічного дослідження
- •36. Соціологічне дослідження, його етапи та функції
- •37. Характеристика методів соціологічного дослідження
- •3 8. Види соціологічного дослідження
- •39. Анкетування, вимоги до складання анкетних питань
- •Вимоги до оформлення анкети
- •40. Безробіття як соціальна проблема, його форми
- •41. Економіка – соціальне утворення у супільстві, категорії соціології економіки
- •42. Соціальні аспекти ринкової економіки
- •43. Природа, класифікація і функції соціального конфлікту
- •44. Управління соціальним конфліктом, механізми їх вирішення
- •45. Розробка проблеми соціального конфлікту
- •46. Види, суб’єкти та функції соціального конфлікту
- •47,48,49 Особистість як предмет соціологічного вивчення
- •50. Соціальний статус особистості
- •51. Соціалізація особистості. Основні етапи
- •52. Соціальні потреби та соціальні інтереси особистості як спонукальні мотиви соціальної дії
- •53. Аномічні явища у суспільстві. Соціологія девіантної поведінки
- •54. Соціальні функції політики
- •55. Сім’я як соціальний інститут, поняття сім’ї, її функції
- •56. Система освіти, її соціальні функції
- •57. Соціологія праці та управління
- •58. Соціологія молоді
- •59. Соціальні функції релігії
- •60. Поняття культури, її форми та елементи. Соціальна роль та функції культури
- •Предмет і функції соціології культури
Характерні риси
Соціальний процес здійснюється під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, має стійкий порядок взаємодії своїх компонентів, тривалість у часі і спрямованість до певного стану об'єкта. Сам соціальний процес — це розгортання потенціалу особистості, утвердження в системі суспільних відносин ролі й статусу соціальних груп, класів, етнічних та інших соціальних спільнот, способу життя людей. Кожен соціальний процес охоплює кілька стадій, які відрізняються за змістом, механізмами, способами зв´язку його елементів. Характеризуючи соціальні процеси, необхідно враховувати такі ознаки, як стадійність, фазність, етапність, різноступеневість їх організації, перебігу і розвитку. Кожен з етапів зміни соціальних об'єктів охоплює фази, що відображають специфіку процесів. Водночас кожному етапу властиві певні особливості, які визначають специфіку стадійності процесу. Процеси зазвичай проходять неоднорідно, протікають різними стадіями, кожен з них є конкретним і предметним, але ці предметність і конкретність стосуються тільки досліджуваного об'єкта чи аспекта його. Соціальні процеси можуть мати безпосередньо особистісний аспект, однак сутність їх детермінується процесами іншого рівня соціальної організованості. Сам по собі соціальний процес не може бути гарантом розвитку потенціалу особистості чи іншої соціальної структури. Для розкриття його необхідно знати механізми формування і впливу різних соціальних процесів, щоб забезпечити їх керованість. Соціальний процес безпосередньо пов’язаний із діючимсуб’єктом; його особисті характеристики та особливості, міра залучення до соціального життя в цілому та до спектру соціальних процесів, наявність чи відсутність у нього необхідного політичного досвіду, культури, професіоналізму суттєво впливають на на характер здійснення соціального процесу, соціальну організацію та сам порядок протікання процесів та соціальне життя в цілому. Саме тому соціальним процесам властива обов’язкова суб’єктність - у відриві від людей їх існування неможливе. Всі перетворення в суспільстві, в його елементах, зміни потенціалу особистості є причиною і наслідком соціальних процесів в ході історичної практики людей. Деякі дослідники вважають соціологію наукою, що розглядає соціальні явища як процес.
Класифікація соціальних процесів
Існує багато ідей щодо упорядкування соціальних процесів, розподілу їх на певні групи чи категорії, з метою глибше соціологічно пояснити механізми їх протікання.
Одним із критеріїв класифікації соціальних процесів є ступінь їх загальності . Згідно з ним, розрізняють: соцієтальні (глобальні), загальні, особливі й окремі соціальні процеси. До соцієтальних відносять процеси всесвітньо-історичного розвитку цивілізації, глобальні процеси економічних, демографічних, екологічних та інших змін. Загальними вважають процеси, пов'язані з функціонуванням таких соціальних інститутів, як системи управління, охорони здоров'я, освіти, виховання тощо. До особливих належать процесиурбанізації, адаптації, стабілізації.
За напрямом руху розрізняють спрямовані та неспрямовані соціальні процеси.
Спрямовані передбачають певну мету або тенденцію у своєму русі. Вони певною мірою є передбачуваними або явними.
Непередбачувані неспрямовані процеси носять випадковий характер.
За можливістю обернення виділяють такі типи процесів:
Зворотні процеси - це процеси, які приводять систему до певного роду змін (навіть радикальним), але потім відбувається повернення до попереднього стану.
Незворотні процеси - відображають той факт, що зміни, які відбулися, не можна повернути назад.
За результатами виділяють два типи соціальних змін - морфогенетичні і трансмутаційні.
Морфогенетичні - це творчі процеси, що ведуть до фундаментальних нововведень, тобто виникнення нових станів суспільства, соціальних структур та умов існування соціуму.
Трансмутаційні зміни діляться на репродуктивні і трансформаційні. Репродуктивні зміни - адаптивні, що врівноважують, що підтримують, що носять характер кількісних змін. Трансформаційні - деякі репродуктивні процеси, що призводять до якісних змін стану суспільства.
Соціальні процеси можуть відбуватися об'єктивно та суб'єктивно, бути вираженими у конкретній чи абстрактній формі, детермінованими внутрішніми чи зовнішніми чинниками, пов язаними із структурними чи функціональними змінами, кількісними чи якісними показниками вимірювання. У багатьох соціальних процесах, які ще називають цілеспрямованими, свідомість відіграє надзвичайно велику роль. До таких, наприклад, належать самовиховання, самоосвіта або професійне навчання. Проте деякі процеси здійснюються немов поза свідомістю, і ми замислюємося над ними постфактум, тобто, маючи справу з їхніми небажаними наслідками.
