- •1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими соціо-гуманітарними науками
- •4. Закони і категорії соціології, методи
- •С хема 2
- •5. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства
- •6. Соціально-культурні та наукові передумови виникнення соціології як науки
- •7. Зародження і розвиток суспільно-політичних теорій у стародавньому світі
- •8. Погляди на суспільство в епоху середньовіччя
- •9. Соціальні теорії відродження
- •10. Розвиток соціального занння у новий час
- •11. Роль конта у становленні соціології як науки
- •12. Соціологічна теорія г.Спенсера
- •13. Соціологічна теорія е.Дюркгейма
- •14. Класичний період розвитку м.Вебер
- •15.Марксистська теорія суспільства. Логіка пошуку факторів суспільного розвитку
- •16. Формальна соціологія г.Зимеля
- •17. Інтегральна соціологія сорокіна
- •18. Структурний функціоналізм т.Парсонс
- •19. Основні напрями сучасної зарубіжної соціології
- •20. Розвиток соціологічних теорій в україні
- •21. Формування соціально-політичної думки в україні у хіх-хх ст.
- •22. Суспільство, основні ознаки та типи суспільства
- •23. Соціальна спільнота та її види як складової сціальної системи
- •24. Види соціальних структур. Маргіналізація
- •25. Соціальна група як суб’єкт суспільного життя. Види соціальних груп
- •26. Соціальні інститути, їх види та функції
- •27. Соціальна дія та соціальна взаємодія як складники соціального процесу
- •28. Соціальна структура суспільства, її головні елементи
- •29. Теорія соціальної стратифікації
- •30. Типи стратифікаційних систем. Закрита та відкрита соціальна стратифікація
- •31. Особливості стратифікації українського суспільства
- •32. Соціальна мобільність. Аскрипція, досягнення
- •Підходи до визначення соціальної мобільності
- •Види соціальної мобільності
- •Канали вертикальної мобільності
- •Соціальна мобільність в Україні
- •33. Соціальні процеси, їх класифікація
- •Характерні риси
- •Класифікація соціальних процесів
- •34. Соціальний статус та соціальна роль особистості Сучасні трактування
- •Приписуваний та досяжний статуси
- •Статусна група
- •Символи статусу
- •Види соціальних статусів
- •Статусно-рольова єдність
- •35. Програма соціологічного дослідження
- •36. Соціологічне дослідження, його етапи та функції
- •37. Характеристика методів соціологічного дослідження
- •3 8. Види соціологічного дослідження
- •39. Анкетування, вимоги до складання анкетних питань
- •Вимоги до оформлення анкети
- •40. Безробіття як соціальна проблема, його форми
- •41. Економіка – соціальне утворення у супільстві, категорії соціології економіки
- •42. Соціальні аспекти ринкової економіки
- •43. Природа, класифікація і функції соціального конфлікту
- •44. Управління соціальним конфліктом, механізми їх вирішення
- •45. Розробка проблеми соціального конфлікту
- •46. Види, суб’єкти та функції соціального конфлікту
- •47,48,49 Особистість як предмет соціологічного вивчення
- •50. Соціальний статус особистості
- •51. Соціалізація особистості. Основні етапи
- •52. Соціальні потреби та соціальні інтереси особистості як спонукальні мотиви соціальної дії
- •53. Аномічні явища у суспільстві. Соціологія девіантної поведінки
- •54. Соціальні функції політики
- •55. Сім’я як соціальний інститут, поняття сім’ї, її функції
- •56. Система освіти, її соціальні функції
- •57. Соціологія праці та управління
- •58. Соціологія молоді
- •59. Соціальні функції релігії
- •60. Поняття культури, її форми та елементи. Соціальна роль та функції культури
- •Предмет і функції соціології культури
3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими соціо-гуманітарними науками
Соціологія розвивається не ізольовано, а в постійному взаємозв’язку з іншими суспільними науками. Особливо важливо розглянути співвідношення і взаємодію соціології з соціальною філософією, історією, політологією, економічною наукою та деякими іншими суспільними науками.
Перш за все необхідно порівняти соціологію й соціальну філософію. Соціологія, як і багато інших наук, вийшла з філософії. Що ж таке соціальна філософія? Соціальна філософія являє собою розділ філософії, де осмислюється якісна своєрідність суспільства в його відмінності від природи. Вона аналізує проблему сенсу й цілей існування суспільства, його походження, перспектив, спрямованості, рушійних сил і розвитку. Різниця між соціальною філософією і соціологією виявляється у методі дослідження соціального. Філософія вирішує суспільні проблеми абстрактно, керуючись певними настановами, які випливають з низки логічних роздумів. На думку “батьків-засновників” соціології, суспільне життя повинно вивчатися не абстрактно, а на основі методів емпіричної (дослідної) науки.
Порівнюючи соціологію та історію, слід підкреслити, що між цими двома науками чимало спільного. І та й інша вивчають усе суспільство, а не тільки якусь одну його частину. Але між цими науками є чимало суттєвих відмінностей, які йдуть по лінії перш за все своєрідності їх характеру, природи. Їх співвідношення — це співвідношення теорії та історії, теорії суспільного розвитку та його історії.
Дуже важливо також визначити правильне співвідношення соціології та політики. Їх тісний взаємозв’язок визначається тим, що, по-перше, соціальні спільноти, соціальні організації та інститути виступають найважливішими суб’єктами й об’єктами політики; по-друге, політична діяльність являє собою одну з основних форм життєдіяльності особи і її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві; по-третє, політика як дуже широке, складне й багатогранне явище проявляється у всіх сферах суспільного життя (економічна політика, соціальна політика, культурна політика і т. ін.) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому.
Розглянемо співвідношення соціології, економічної теорії, а також деяких інших наук. Як і політологія, усі вони, на відміну від соціології, вивчають не суспільство як цілісну соціальну систему, а ту чи іншу його частину, сферу, сторону. Так, економічна наука зосереджує свої зусилля на дослідженні матеріального виробництва, економічної діяльності людей, зміни в яких впливають на соціальні процеси. Ось чому, по-перше, соціологія не може не спиратися на економічну теорію, не взаємодіяти з нею. З іншого боку, економічні процеси, як показує життя, чим далі, тим більше залежать від впливу соціальних умов і факторів і їх використання у виробництві, розподілі, обміні й споживанні. І це також вимагає посилення взаємодії економічної і соціальної наук. Це саме можна сказати про співвідношення соціології з іншими спеціальними суспільними науками.
Як висновок слід відмітити, що в питанні про співвідношення соціології і спеціальних суспільних наук мова може й повинна йти про їх більш чи менш тісний взаємозв’язок, а відтак — і про взаємопроникнення в реальному дослідженні суспільного життя при збереженні предметних кордонів цих наук, але не про поглинання соціологією цих наук.
