Лекція №2 Ареалогія
План
1. Ареал, типи ареалів.
2. Формування ареалу.
3. Космополіти, ендеміки, релікти.
4. Поняття вікаризму.
Ареал, типи ареалів.
Ареалогія – це розділ біогеографії, який вивчає формування, динаміку, контури ареалів.
Географічний ареал – це частина земної поверхні ( території або акваторії), на якій постійно зустрічаються популяції певного виду організмів, що входить в таксономічні категорії вищого рангу – рід, родина.
Типи ареалів
1. Простий ареал має суцільну територію. Встановлення меж простих ареалів не складає особливих труднощів, якщо організми позбавлені можливості активно переміщуватися (рослини), або ведуть осілий спосіб життя (деякі тварини).
2. Складний ареал має розірвану територію. Для птахів це може бути область розмноження, зимівлі, разом з міграційним шляхом. Серед тварин багато видів, які в різні періоди життєвого циклу або сезони змінюють область поширення (птахи, ссавці).
3. Суцільний – це ареал, всі ділянки якого доступні для особин виду, який займає його. Переміщення особин з однієї ділянки на іншу в межах суцільного ареалу здійснюється за допомогою природних факторів розселення і не носить випадковий характер. Всередині суцільного ареалу нема географічних бар’єрів, що не можна подолати, які розділяють його на окремі ділянки. Всі прості ареали є суцільними. Слід відмітити, що ареали також бувають первинні і вторинні, де первинний ареал є суцільним.
4. Розірваний ареал (диз’юнктивний) – виникає при зміні умов існування виду: з’являються гірські системи, змінюється клімат.
а) Гомогенна (однорідна) диз’юнкція, коли ділянки, що не межують одна з одною заселені однією і тією ж формою виду.
б) Гетерогенна (різнорідна) диз’юнкція, коли розірвані ділянки заселені різними підвидами одного виду, різними видами одного роду (дуб скельний, дуб монгольский) або різними родами однієї родини.
5.Виділяються типи ареалів в залежності від площі, яку вони займають. В залежності від розмірів території, яку вони займають виділяють різні ареали: вузько локальні, локальні, субрегіональні, регіональні, полі регіональні, космополітичні.
а) Вузьколокальні – характерні для видів, що мають обмежену площу поширення (мешканці печер).
б) Локальні – за площею дещо більші за вузьколокальні.
в) Субрегіональні – більші локальних.
г) Регіональні – більші субрегіональних.
Якщо вид поширений по всій території регіону, його вважають трансрегіональним. Під регіоном в даному випадку розуміють певну велику територіальну одиницю, як правило на одному материку.
д) Полірегіональні – більш широкі ареали, які включають регіони, розміщені на декількох, але не більш ніж на 3-х материках (біла куропатка).
е) Космополітичні ареали – характерні для таксономічних категорій, які мешкають більше ніж на трьох материках. Вони властиві водним і болотним рослинам, що розповсюджуються перелітними птахами (ряска), бур’янам, морським тваринам, комахам. Космополітичні ареали часто обмежуються широтними межами і притаманні організмам, які поширені в певних фізико-географічних поясах або природних зонах.
Окремо космополітичні ареали поділяють на декілька типів:
1) циркумконтинентальні ареали, що зустрічаються на суходолі (циркумбореальні, циркумпомірні).
2) циркумокеанічні ареали зустрічаються на океанічних та морських аквторіях (планктон).
Циркумполярні ареали на суходолі охоплюють зони арктичних пустель, тундр, лісотундр (песець).
Біполярні ареали характерні для організмів циркумполярних областей в Північних і Південних півкулях. Деяким організмам властиві біполярні розриви ареалів, коли вони присутні в помірних холодних широтах обох півкуль, однак відсутні в приполярних областях (види сфагнумів, мохів, буків). Біполярне розповсюдження рослин можливо пов’язано з перенесенням сім’я і пилку перелітними птахами на великі відстані. Не виключена міграція в Південну півкулю представників бореальної флори по гірським системам в часи четвертинного зледеніння, коли снігова лінія в тропічних широтах була нижче за сучасну.