- •Розділ 1. Огляд літератури
- •1.1. Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми
- •1.2. Радіоіндукований оксидативно-нітративний стрес
- •1.2.1. Надпродукція афо та афн після дії малих доз іонізуючого випромінювання.
- •1.2.2. Роль оксиду нітрогену в розвитку радіоіндукованих порушень
- •1.3. Протекторна дія поліфенольних сполук з виноградних вин у разі розвитку радіоіндукованих уражень.
- •2.1. Умови проведення досліджень
- •2.2. Характеристика об’єкту досліджень
- •2.3. Отримання концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина
- •2.4. Опромінення піддослідних тварин
- •2.5. Забір крові та зразків тканин
- •2.6. Виділення лейкоцитів [10]
- •2.7. Підрахунок кількості лейкоцитів у камері Горяєва [25]
- •2.8. Отримання лізатів лейкоцитів та зразків тканин
- •2.9. Визначення концентрації протеїну за методом Лоурі
- •2.10. Методи дослідження стану системи l-аргінін/оксид нітрогену
- •2.11. Визначення вмісту 3’-нітротирозину
- •2.11.1. Лізис лейкоцитів та зразків тканин для електрофоретичного
- •2.12. Статистична обробка результатів
- •Розділ 3. Результати досліджень
- •3.1. Дослідження ефекту введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина на стан системи l-аргінін / оксид нітрогену за дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •3.2. Вплив поліфенолів з виноградного вина на рівень 3’-нітротирозин-модифікованих протеїнів за дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Аналіз стану виробничих умов
- •4.1.1. Характеристика лабораторії
- •4.1.2. Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
- •4.1.3. Характеристика об’єкта дослідження, речовин, їхніх небезпечних властивостей
- •Організаційно-технічні заходи
- •4.2.1. Організація робочого місця і роботи
- •4.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.2.3. Заходи щодо безпеки під час роботи з обладнанням, об’єктом дослідження і речовинами
- •4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.3.1. Протипожежні та проти вибухові заходи
- •4.3.2. Організація евакуації працівників
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Cuttler j. M. Health Effects of Low Level Radiation: When Will We Acknowledge The Reality? / j. M. Cuttler // Dose-Response. – 2007. – Vol. 5. – p. 292–298.
- •Lee j. Autophagy, mitochondria and oxidative stress: cross-talk and redox signalling / j. Lee, s. Giordano, j. Zhang // Biochem. J. – 2012. – Vol. 441. – p. 523–540.
4.2.3. Заходи щодо безпеки під час роботи з обладнанням, об’єктом дослідження і речовинами
При роботі з кров’ю працюють у гумових рукавичках. При підозрі на інфекцію звернутися до лікаря для попередження можливого захворювання.
При роботі з електроприладами необхідно пам’ятати про вплив електричного струму на організм людини. Перед вмиканням електроприладів у мережу необхідно перевірити чи не пошкоджена ізоляція проводу та переконатися в справності приладу. Усі прилади повинні бути заземлені. Біля кожного приладу повинна бути інструкція, з якою необхідно ознайомитися перед початком роботи. Забороняється залишати без нагляду електричні установки, включені електронагрівальні прилади, газові пальники.
Під час роботи з центрифугою слід пам’ятати, що при обертанні ротора на великих швидкостях в деталях виникає значна напруга, яка може призвести до розриву барабана і розкидання уламків із величезною силою. У випадку незрівноваження неминучою є вібрація, яка також може призвести до аварії. Тому під час роботи слід дотримуватись наступних правил:Під час обертання ротора кришка центрифуги повинна бути закритою.Не дозволяється зупиняти центрифугу руками або стороннімипредметами.
61
Не можна відкривати кришку до повної зупинки ротора [28].
Під час миття скляного посуду потрібно пам’ятати, що скло легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури.
При роботі з токсичними речовинами потрібно одягати гумові рукавиці, бо ці речовини здатні проникати в організм через шкіру і викликати алергічні реакції чи просто опіки шкіри.
Для взяття хімічних реактивів використовуються хімічні шпателі, брати їх руками забороняється.
У випадку розлиття реактиву необхідно спочатку нейтралізувати його, а потім змити водою і протерти насухо.
Легкозаймисті горючі речовини повинні зберігатись в товстих банках з щільними корками місткістю до 3 л, окрім цього їх поміщають в металевий ящик з кришкою, стінки якого вкриті азбестом.
Переливання рідин здійснюють на відстані не менше 3 м від відкритого вогню.
Відпрацьовані реактиви забороняється виливати в каналізацію, їх збирають у спеціальну закриту тару, яку в кінці робочого дня видаляють з лабораторії для регенерації або знищення.
При хімічних опіках кислотами (сірчаною, соляною, оцтовою, ТХО тощо) необхідно промити водою місце контакту з кислотою протягом 10-15 хвилин, потім промити 2-3% розчином питної соди або 2-3% розчином аміаку та накласти асептичну пов’язку [12].
Правила роботи з ПК:
1. Неправильне поводження з дисплеєм може призвести до важких
62
уражень електричним струмом, спричинити загоряння апаратури.
2. Забороняється торкатися до екрану і тильного боку дисплея, проводів живлення та пристроїв заземлення, з’єднувальних кабелів.
3. Не можна вставляти різні предмети у вентиляційні канали комп’ютера.
4. Дотримуватись порядку ввімкнення та вимикання апаратурних блоків.
5. Самовільно не усувати виявлену несправність у роботі апаратури.
6. Не дозволяється класти сторонні предмети на апаратуру та натискати на клавіатуру з великим зусиллям.
7. Не працювати за комп’ютером у вологому одязі або з вологими руками.
8. Не проводити вологе прибирання при ввімкнених пристроях.
9. При виникненні несправності або аварійної ситуації необхідно негайно відключити комп’ютер від електромережі.