- •Розділ 1. Огляд літератури
- •1.1. Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми
- •1.2. Радіоіндукований оксидативно-нітративний стрес
- •1.2.1. Надпродукція афо та афн після дії малих доз іонізуючого випромінювання.
- •1.2.2. Роль оксиду нітрогену в розвитку радіоіндукованих порушень
- •1.3. Протекторна дія поліфенольних сполук з виноградних вин у разі розвитку радіоіндукованих уражень.
- •2.1. Умови проведення досліджень
- •2.2. Характеристика об’єкту досліджень
- •2.3. Отримання концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина
- •2.4. Опромінення піддослідних тварин
- •2.5. Забір крові та зразків тканин
- •2.6. Виділення лейкоцитів [10]
- •2.7. Підрахунок кількості лейкоцитів у камері Горяєва [25]
- •2.8. Отримання лізатів лейкоцитів та зразків тканин
- •2.9. Визначення концентрації протеїну за методом Лоурі
- •2.10. Методи дослідження стану системи l-аргінін/оксид нітрогену
- •2.11. Визначення вмісту 3’-нітротирозину
- •2.11.1. Лізис лейкоцитів та зразків тканин для електрофоретичного
- •2.12. Статистична обробка результатів
- •Розділ 3. Результати досліджень
- •3.1. Дослідження ефекту введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина на стан системи l-аргінін / оксид нітрогену за дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •3.2. Вплив поліфенолів з виноградного вина на рівень 3’-нітротирозин-модифікованих протеїнів за дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Аналіз стану виробничих умов
- •4.1.1. Характеристика лабораторії
- •4.1.2. Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
- •4.1.3. Характеристика об’єкта дослідження, речовин, їхніх небезпечних властивостей
- •Організаційно-технічні заходи
- •4.2.1. Організація робочого місця і роботи
- •4.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.2.3. Заходи щодо безпеки під час роботи з обладнанням, об’єктом дослідження і речовинами
- •4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.3.1. Протипожежні та проти вибухові заходи
- •4.3.2. Організація евакуації працівників
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Cuttler j. M. Health Effects of Low Level Radiation: When Will We Acknowledge The Reality? / j. M. Cuttler // Dose-Response. – 2007. – Vol. 5. – p. 292–298.
- •Lee j. Autophagy, mitochondria and oxidative stress: cross-talk and redox signalling / j. Lee, s. Giordano, j. Zhang // Biochem. J. – 2012. – Vol. 441. – p. 523–540.
4.1.2. Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
При виконанні магістерської роботи використовували наступні методи: виділення еритроцитів; отримання гемолізатів еритроцитів; визначення концентрації білка за методом Лоурі; визначення активності аргінази; визначення концентрації орнітину; визначення вмісту нітритів; визначення вмісту нітратів; визначення активності різних ізомерів NOS.
Для здійснення роботи за даними методиками використовувалося наступне обладнання:
Мікроскоп ─ необхідний для підрахунку кількості клітин.
Термостат ─ необхідний для підтримання сталої температури клітин.
рН-метр ─ застосовується для визначення рН розчинів.
Аналітична вага ─ застосовується для зважування речовин при проведенні досліджень.
Холодильник ─ застосовується для зберігання хімічних реактивів.
Сушильна шафа ─ необхідна для сушіння посуду.
Витяжна шафа ─ використовується для роботи з небезпечними речовинами.
Небезпека при роботі з цими приладами може виникнути при пошкодження ізоляції електропроводів, в такому випадку можливі ураження електричним струмом.
Небезпечним також є контакт тіла людини з частинами приладу, які можуть опинитися під напругою.
Центрифуга ─ необхідна для осадження. При відсутності заземлення чи
56
пошкодженні ізоляції проводів виникає небезпека отримання дослідником електротравм. При використанні не зрівноважених пробірок можливий розрив приладу, проте це явище рідкісне.
Газовий пальник. Небезпека при роботі з газовим пальником виникає при несправності сітки газопроводу, гумового шланга чи самого пальника. При погано відрегульованому доступі кисню в пальник чи недостатній вентиляції виникає небезпека отруєння чадним газом, що утворюється при неповному згоранні метану. Безпосередня дія вогню на легкозаймисті предмети і речовини може призвести до виникнення пожежі.
В роботі також використовувався скляний посуд: мірні циліндри, піпетки, пробірки, мірні колби, стакани.
Набір тексту магістерської роботи виконаний на комп’ютері Asus F3S.
4.1.3. Характеристика об’єкта дослідження, речовин, їхніх небезпечних властивостей
Об’єктом досліджень є еритроцити з периферичної крові здорових донорів та щурів, хворих цукровим діабетом 1 типу. При роботі з кров’ю потрібно бути особливо уважним, працювати в рукавицях та недопускати потрапляння крові на відкриті частини тіла.
Небезпеку для здоров’я людини несе робота з хімічними реактивами. Вони можуть бути отруйними, викликати опіки, а також можуть бути причиною пожежі при неправильному користуванні. При виконанні роботи використовували наступні реактиви:
Gradisol-G ─ використовується для створення градієнту густини при виділенні лейкоцитів;
Гепарин ─ використовується як антикоагулянт при заборі крові;
57
ЕДТА ─ використовується як хелатна сполука для зв’язування іонів двовалентних металів у буферах;
PBS (рН 7,2) ─ використовується для відмивання еритроцитів.
Перелічені речовини зберігають у щільно закритому посуді в холодильнику. При використанні не мають негативного впливу на здоров’я людини.
Для миття хімічного посуду використовували хромову суміш, яка є сильним окисником і, при потраплянні на шкіру чи слизові оболонки може викликати опіки, а при потраплянні на одяг ─ його пошкодження. Приготування і використання хромової суміші вимагає особливої уваги і обережності. Зберігають у фарфорових стаканах з корками. З хромовою сумішшю працюють під витяжною шафою, в гумових рукавичках і захисних окулярах, одягають маску і фартух.