- •Розділ 1. Огляд літератури
- •1.1. Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми
- •1.2. Радіоіндукований оксидативно-нітративний стрес
- •1.2.1. Надпродукція афо та афн після дії малих доз іонізуючого випромінювання.
- •1.2.2. Роль оксиду нітрогену в розвитку радіоіндукованих порушень
- •1.3. Протекторна дія поліфенольних сполук з виноградних вин у разі розвитку радіоіндукованих уражень.
- •2.1. Умови проведення досліджень
- •2.2. Характеристика об’єкту досліджень
- •2.3. Отримання концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина
- •2.4. Опромінення піддослідних тварин
- •2.5. Забір крові та зразків тканин
- •2.6. Виділення лейкоцитів [10]
- •2.7. Підрахунок кількості лейкоцитів у камері Горяєва [25]
- •2.8. Отримання лізатів лейкоцитів та зразків тканин
- •2.9. Визначення концентрації протеїну за методом Лоурі
- •2.10. Методи дослідження стану системи l-аргінін/оксид нітрогену
- •2.11. Визначення вмісту 3’-нітротирозину
- •2.11.1. Лізис лейкоцитів та зразків тканин для електрофоретичного
- •2.12. Статистична обробка результатів
- •Розділ 3. Результати досліджень
- •3.1. Дослідження ефекту введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина на стан системи l-аргінін / оксид нітрогену за дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •3.2. Вплив поліфенолів з виноградного вина на рівень 3’-нітротирозин-модифікованих протеїнів за дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Аналіз стану виробничих умов
- •4.1.1. Характеристика лабораторії
- •4.1.2. Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
- •4.1.3. Характеристика об’єкта дослідження, речовин, їхніх небезпечних властивостей
- •Організаційно-технічні заходи
- •4.2.1. Організація робочого місця і роботи
- •4.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.2.3. Заходи щодо безпеки під час роботи з обладнанням, об’єктом дослідження і речовинами
- •4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.3.1. Протипожежні та проти вибухові заходи
- •4.3.2. Організація евакуації працівників
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Cuttler j. M. Health Effects of Low Level Radiation: When Will We Acknowledge The Reality? / j. M. Cuttler // Dose-Response. – 2007. – Vol. 5. – p. 292–298.
- •Lee j. Autophagy, mitochondria and oxidative stress: cross-talk and redox signalling / j. Lee, s. Giordano, j. Zhang // Biochem. J. – 2012. – Vol. 441. – p. 523–540.
4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
Вступ. Охорона праці є наукою, в основу якої покладено дослідження впливу виробничих небезпек і шкідливих умов на організм людини, всебічне вивчення причин їх виникнення і розробка заходів профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.
В умовах науково-технічного прогресу особливо актуальним стає питання безпеки життєдіяльності на робочому місці. Сучасний розвиток будь-якої галузі господарства країни пов’язаний з інтенсифікацією праці, використання більш складної техніки, комп’ютеризації виробництва. Це в свою чергу вимагає підвищення рівня профілактичної роботи по попередженню впливу небезпечних та шкідливих факторів на працівників.
Розвиток біологічних наук в наш час був би неможливим без відповідної матеріально-технічної бази. Тільки використання нових зразків вимірювальної техніки забезпечує практичну перевірку наукової гіпотези. Особливо важливу роль в процесі наукового пізнання істини відіграють інформаційні технології. Робота в науково-дослідній лабораторії пов’язана з певною небезпекою, оскільки кожен науковець в процесі роботи стикається зі шкідливими та небезпечними для життя і здоров’я речовинами, а також використовує різноманітну апаратуру. Тому основною умовою для безпечної роботи в лабораторії повинно бути свідоме виконання кожним співробітником правил техніки безпеки.
54
Аналіз стану виробничих умов
4.1.1. Характеристика лабораторії
Науково-дослідна лабораторія знаходиться у приміщенні Львівського національного університету імені Івана Франка кафедри біохімії. Лабораторія розміщена на першому поверсі і складається з однієї робочої кімнати площею 40 м2. Лабораторне приміщення характеризується наявністю електро-, газо-, водомережі. Приміщення забезпечене опаленням. В лабораторії є два робочі столи ─ вздовж стіни та посередині кімнати, на них розміщені робочі прилади та посуд, а на спеціальних поличках знаходяться реактиви. Підлога в кімнаті в основному дерев’яна, і лише невелика частина покрита плиткою.
В лабораторії застосовується природне та штучне (електролампи ─ КПО становить 2,5 %) освітлення – 200 лк.Запиленість лабораторії незначна, особливих джерел пилоутворення немає. Джерелом шуму та вібрації у лабораторії є центрифуги.
В лабораторії обладнана витяжна шафа для роботи зі шкідливими речовинами, також тут зберігають різні речовини, випари яких можуть бути шкідливими. Відносна вологість повітря у лабораторії 50─60%, температура 18─220 С, швидкість руху повітря 0,3 м/с. В приміщенні забезпечується належний мікроклімат вентиляцією та прибиранням. Вентиляцію здійснюють механічним чином ─ регулярним провітрюванням кімнати, а чистота ─ постійним вологим прибиранням.
За пожеженебезпечністю приміщення належить до В класу.
Для забезпечення індивідуального захисту використовуються халати та гумові рукавиці, а колективного ─ витяжна шафа, захисні окуляри, груші, фартухи.
В лабораторії укомплектована аптечка для забезпечення долікарської допомоги.
55