Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання:

1. Токсикологія, визначення поняття. Виробнича токсикологія.

2. Класифікація шкідливих хімічних речовин.

3. Шляхи надходження ксенобіотиків в організм. Механізми знешкодження хімічних речовин в організмі.

4. Поняття про токсичність і небезпечність речовин. Умови, які підсилюють токсичну дію хімічних речовин.

5. Принципи гігієнічного нормування ксенобіотиків.

6. Cхема токсикологічного експерименту.

7. Токсикометрія. Основні параметри токсикометрії.

8. Поняття про матеріальну, функціональну, змішану кумуляцію.

9. Фази розвитку хронічної інтоксикації.

10. Віддалені ефекти дії ксенобіотиків: онкогенна, мутагенна, тератогенна, ембріотоксична, гонадотоксична, методи їх вивчення.

11. Поняття про комбіновану, комплексну, поєднану дію ксенобіотиків.

12. Основні типи комбінованої дії (адитивність, антагонізм, потенціювання). Незалежна (неспільна) дія. Формула сумаційної токсичності.

13. Індуктори та інгібітори монооксигеназної системи.

14. Прогнозування комбінованої дії ксенобіотиків.

15. Професійні отруєння. Групи заходів профілактики.

Контрольні тести

1. Гранична допустима концентрація шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони в нормативних документах зазначається у:

а) мг/л; б) мг/кг; в) мг/м³; г) мг/дм³; д) мг/см³.

2. Шкідлива хімічна речовина, що належить до малотоксичних, може мати ЛД₅₀ (мг/кг) при введенні у шлунок:

а) 10; б) 150; в) 3000; г) 6000; д) 7000; е)10 000.

3. У гострих дослідах токсикологічного експерименту визначається:

а) індекс кумуляції; б) коефіцієнт кумуляції; в) поріг гострої дії; г) ЛД₅₀; д) поріг хронічної дії.

4. Алергени - це хімічні речовини, що викликають: а) вади розвитку; б) мутації; в) сенсибілізацію; г) подразнення дихальних шляхів; д) героефекти.

5. Тератогенність – це здатність ксенобіотика спричиняти (викликати) у лабораторних тварин чи людини: а) сенсибілізацію; б) структурні вади розвитку; в) порушення функції розмноження; г) токсичну дію на розвиток зародку або плоду; д) мутації; е) героефекти; є) подразнення дихальних шляхів.

6. Комбінована дія – це сумісна дія: а) двох і більше хімічних чинників, що надходять інгаляційним і пероральним шляхом; б) двох і більше хімічних чинників, що надходять інгаляційним шляхом; в) шуму і вібрації; г) шуму, вібрації і 2 хімічних чинників, що надходять інгаляційним і пероральним шляхом; д) високої температури і хімічних чинників, що надходять через шкіру.

7. Комплексна дія – це: а) дія двох речовин, що одночасно надходять інгаляційним шляхом; б) дія двох речовин, що одночасно надходять перорально; в) сумісний вплив двох речовин; г) сумісний вплив речовин, що надходять одночасно пероральним і інгаляційним шляхом; д) сумісний вплив речовини, що надходить пероральним і перкутанним шляхом.

8. Потенціювання – це тип комбінованої дії хімічних речовин, при якому їх сумісний ефект: а) менший, ніж сума ефектів кожної з речовин при їх ізольованій дії на організм; б) перевищує суму ефектів кожної з речовин при їх ізольованій дії; в) дорівнює сумі ефектів кожної з речовин при ізольованій дії; г) дорівнює ефекту, котрий викликається однією з речовин при ізольованій дії; д) поява якісно нових ефектів дії суміші речовин, котрі не проявляються при індивідуальній дії кожної з речовин; е) дорівнює ефекту кожної з речовин при ізольованій дії.

9. Назвіть випадки комбінованої (І), комплексної (ІІ) і поєднаної дії (ІІІ) хімічних і фізичних факторів на організм: а) шум + пил + хімічні речовини; б) пероральне введення 2 хімічних речовин; в) пероральне і перкутанне надходження однієї хімічної речовини; г) висока температура + шум; д) надходження пестицидів з харчовими продуктами і водою; е) надходження пестицидів з харчовими продуктами, водою і атмосферним повітрям; є) інгаляційне надходження шкідливої хімічної речовини і дія високої температури.

10. Який характер комбінованої дії можна очікувати за умови одночасної дії на організм індуктора монооксигеназної системи та речовини, котра в організмі метаболізується з утворенням більш токсичних сполук ніж вихідна:

а) сумації; б) адитивності; в) потенціювання; г) антагонізм; д) незалежна дія.

11. Який характер комбінованої дії можна очікувати за умови одночасної дії на організм індуктора монооксигеназної системи та речовини, котра метаболізується з утворенням малотоксичних сполук?

а) сумації; б) адитивності; в) потенціювання; г) антагонізм; д) незалежна дія.

Тестові завдання

1. В експериментальних дослідженнях на білих щурах встановлено, що коефіцієнт кумуляції становить для нітрату свинцю – 2,6, амідофосу – 15,7, ціодрину – 6, ліндану – 1,3, нітрату кадмію – 3. До найбільш кумулятивних речовин належить:

А. Нітрат свинцю В. Амідофос С. Ціодрин D. Ліндан Е. Нітрат кадмію

2. В експериментальних дослідженнях встановлено, що щоденне пероральне введення N,N,N',N'-тетраметилендіаміну в дозі 10 мкг/кг маси тіла (1/100 ЛД₅₀) вагітним білим щурам – самкам протягом всього терміну вагітності призвело до наступних змін розвитку плоду: краніосхизис, незарощення нижньої щелепи, геміцефалія, однокамерне серце. Для якої специфічної дії речовини характерні ці прояви?

А. Мутагенної В. Канцерогенної С. Ембріотоксичної D. Гонадотоксичної

Е. Тератогенної

3. При отруєнні вісмутом призначається введення в організм унітіолу. Який вид взаємодії між цими речовинами має місце в організмі?

А. Хімічна В. Фізико-хімічна С. Токсикокінетична D. Токсикодинамічна

Е. Фармакологічна

4. В експериментальних дослідженнях з вивчення комбінованої дії 10 білим щурам у шлунок ввели ЛД₅₀ речовини А і ЛД₅₀ речовини В. Всі лабораторні тварини залишилися живі. Оцініть тип комбінованої дії речовини.

А. Сумація В. Адитивність С. Незалежна дія D. Потенціювання

Е. Антагонізм

5. В експериментальних дослідженнях випробовували сумісну дію гептахлору і гексахлорциклогексану. Гептахлор в організмі перетворюється на більш токсичний епоксид, а гексахлорциклогексан є індуктором монооксигеназної системи. Який характер комбінованої дії можна очікувати при впливі цих двох речовин на організм?

А. Потенціювання В. Антагонізм С. Парадоксальний ефект D. Адитивність

Е. Незалежна дія

Контрольні задачі

Задача 1. ЛД₅₀ метилбензилового ефіру ацетооцтової кислоти для білих мишей становить 2700 мг/кг, для білих щурів – 5450 мг/кг. Обчисліть коефіцієнт міжвидових розбіжностей і зробіть висновок.

Задача 2. Середній час загибелі білих щурів при щоденному пероральному введенні препарату А в дозі 1/10 ЛД₅₀ становить 10 діб. Обчисліть К_кум, оцініть ступінь кумуляції препарату.

Задача 3. У гострих дослідах на білих щурах вивчалася комбінована дія α-метилбензилового ефіру 2-хллорацетооцтової кислоти (1) і монохлорацетону (2). Установлено, що ЛД₅₀ суміші речовин у співвідношенні 1:1 за їх індивідуальними ЛД₅₀ становить 861,5 мг/кг. У разі індивідуальної дії парціальні дози зазначених речовин викликають ефекти (Е), відповідно, Е₁ = 0 % і Е₂ = 11,6 %. Визначте характер комбінованої дії речовини за сумою ефектів.

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)