
- •Основні положення. Терміни і визначення
- •Мета і принципи стандартизації та її економічна ефективність. Державна і міжнародна стандартизація
- •Види і категорії стандартів. Порядок розробки нових стандартів
- •Методи стандартизації
- •Ряди переважних чисел та параметричні ряди виробів
- •Стандартизація і якість машин. Показники якості продукції
- •Основні поняття і визначення
- •Класифікація промислової продукції
- •Класифікація показників якості продукції
- •Групи показників якості промислової продукції
- •Визначення рівня якості продукції
- •Методи визначення значень показників якості продукції
- •Методи оцінки рівня якості продукції
- •Головні відомості про взаємозамінність
- •Модуль 2. Допуски і посадки циліндричних з’єднань
- •2.1. Основні поняття і визначення по допусках і посадках
- •2.2. Графічне зображення розмірів, їх відхилень і допусків
- •2.3. Типи посадок та визначення їх параметрів. Посадки в системі отвору та вала
- •2.4. Система допусків та основних відхилень в iso. Одиниця допуску і квалітети точності
- •2.4.1. Поняття про одиницю допуску й квалітет точності
- •2.4.2. Система допусків та основних відхилень в iso.
- •2.5. Позначення розмірів та їх відхилень на кресленнях
- •2.6. Визначення допусків і посадок гладких циліндричних з’єднань
- •2.7. Вибір системи посадок, квалітетів та виду посадок
- •2.8. Температурний режим вимірювань
- •Модуль 3. Допуски і посадки інших типових з’єднань
- •3.1. Допуски і посадки підшипників кочення
- •3.2. Допуски і посадки шпонкових і шліцьових з’єднань
- •3.3. Загальні відомості про гладкі калібри
- •Контрольні запитання
- •3.4. Допуски на кутові розміри і конічні з’єднання
- •3.4.1. Система допусків кутових розмірів та їх відхилень
- •3.4.2. Основні параметри конічного з’єднання
- •3.4.3. Поля допусків і відхилень розмірів поверхонь для конічних з’єднань
- •Контрольні запитання
- •3.5. Допуски різьбових з’єднань
- •3.6. Графічне зображення поля допуску метричної різьби
- •3.7. Точність форми і взаємного розташування поверхонь деталей. Шорсткість поверхні
- •3.7.1. Основні положення. Терміни і визначення
- •3.7.2. Відхилення форми поверхонь виробів
- •3.7.3. Відхилення взаємного розміщення поверхонь
- •3.7.4. Умовні позначення відхилень і допусків форми поверхонь та їх взаємного розміщення на кресленнях
- •3.7.5. Система нормування шорсткості поверхні
- •3.7.6. Позначення параметрів і норм шорсткості поверхонь на кресленнях
- •3.8. Допуски лінійних розмірів та розмірні ланцюги
- •3.8.1. Класифікація розмірних ланцюгів
- •3.9. Методи розрахунку розмірних ланцюгів
- •Метод максимуму-мінімуму
- •3.10. Комплексні і елементні показники точності зубчастих та черв’ячних передач
- •3.10.1. Загальні положення
- •3.10.2. Параметри точності та види з’єднань зубчастих коліс і передач
- •3.11. Добір норм точності, видів з’єднань і позначення точності зубчастих коліс
- •Модуль 4. Технічні вимірювання
- •4.1. Методи, види та засоби вимірювань
- •4.1.1. Загальні поняття. Терміни, визначення
- •4.1.2. Методи та види вимірювань
- •4.1.3. Метрологічні показники засобів вимірювання
- •4.2. Кінцеві та штрихові міри лінійних і кутових розмірів
- •4.3. Штангенінструменти та універсальні кутоміри
- •4.4. Мікрометри і вимірювальні головки
- •4.5. Оптиметри та універсальні оптичні засоби вимірювальної техніки
- •4.6. Контроль та вимірювання розмірів конічних поверхонь
- •4.7. Методи і засоби вимірювання різьб
- •4.8. Контроль та вимірювання розмірів шпонкових і шліцьових поверхонь
- •4.9. Засоби вимірювання та контроль відхилень форми і взаємного розміщення поверхонь
- •4.10. Методи і засоби вимірювання зубчастих коліс
- •Передмова
- •Основи стандартизації
- •Основні положення. Терміни і визначення………………………………..2
- •Допуски і посадки циліндричних з’єднань
- •3. Допуски і посадки інших типових з’єднань
- •4. Технічні вимірювання
4.8. Контроль та вимірювання розмірів шпонкових і шліцьових поверхонь
Лінійні розміри шпонкових та прямобічних шліцьових поверхонь здебільшого визначають за допомогою вимірювальних приладів залежно від заданої точності та форми поверхонь. Точне вимірювання кутових розмірів шпонкових і шліцьових деталей — технічно складна задача, тому під час вимірювання, як і нормування цих параметрів деталей, добирають поля допусків, які забезпечують рухомість з'єднання.
Наприклад, стандартами встановлені поля допусків, які утворюються за допомогою відхилень В, й, Р і / розмірів обох деталей для 9-10 квалітетів точності. Це дає змогу компенсувати похибки кутових розмірів деталей та забезпечує складання шпонкових і прямобічних шліцьових з'єднань.
Параметри евольвентних шліцьових поверхонь вимірюють тими ж способами і засобами, що й параметри зубчастих евольвентних коліс. Зважаючи на складність і невисоку точність вимірювання деяких параметрів евольвентних шліцьових поверхонь, їх точність забезпечують відповідною технологією виготовлення (точністю шліцерізних інструментів, структурою та послідовністю операцій оброблення тощо).
Рис. 4.25. Калібри і шаблони для контролю розмірів шліцьових поверхонь
Задану якість шпонкових та шліцьових деталей у серійному виробництві забезпечують за допомогою комплексних прохідних і поелементних непрохідних калібрів. Конструкції та допуски розмірів калібрів регламентовані відповідними стандартами. На рис. 4.25 зображено комплексні прохідні калібри для контролю прямобічних (а) та евольвентних (б) шліцьових поверхонь.
Пластинчастий калібр для контролю ширини шпонкового чи шліцьового паза зображено на рис. 4.25, в.
4.9. Засоби вимірювання та контроль відхилень форми і взаємного розміщення поверхонь
Відхилення форти та взаємного розміщення поверхонь визначають універсальними і спеціальними засобами, для створення яких використовують розмічувальні плити, кутники, призми, рівні, оптичні та механічні вимірювальні головки, натягнені струни, лазерні джерела світла, кінцеві міри тощо.
Вимірюють і контролюють відхилення від прямолінійності та площинності, наприклад виробів 5 (рис. 4.26, а), за допомогою лінійки 2,. кінцевих мір довжини 1і 6, рівня 3, набору щупів, які вставляють між лінійкою та кінцевою мірою 6 і вимірювальної головки зі штативом 4.
Рис. 4.26.
Відхилення від прямолінійності значних вертикальних ліній та поверхонь знаходять за допомогою вертикальних струнних рівнів у комплекті з оптичними вимірювальними головками, а відхилення від площинності виробів 1 (рис. 4.26, б) контролюють поворотним плоскоміром 3 з вимірювальною головкою 2 чи оптичним засобом (рис. 4.26, в), якими вимірюють відстані від контрольованої поверхні виробу 1 до оптичної осі трубки 4 за допомогою автоколіматора, дзеркала 2 та вимірювального компенсатора 3, встановлених на столі 5. З цією метою використовують також гідростатичні рівні (рис. 4.26, г) з кількома вимірювальними головками 1, з'єднаними між собою гнучкими сполучними трубками 3. Встановивши головки 1 у вимірюваних місцях виробу 2, крутять мікрогвинти 4 зі шкалами до стикання їх гострого наконечника з поверхнею рідини.
Відхилення від круглості визначають кругломірами (рис. 4.27).
Для контролю можливого огранення циліндричних поверхонь відхилення від круглості вимірюють у багатьох місцях цих поверхонь. Оскільки похибки вимірювання зумовлюються точністю використовуваних елементів, залежно від заданої точності параметрів відповідно добирають точність вимірювальних головок та інших складових частин контрольно-вимірювальних пристроїв.
В автоматизованих кругломірах використовують перетворювачі переміщень з подальшим обробленням отриманої інформації. Це дає змогу безпосередньо
визначати такі похибки поверхонь виробів як ексцентриситет, овальність, огранення різних порядків, хвилястість, відхилення від співвісності тощо.
Схеми відхилення взаємного розміщення поверхонь виробів 1 та співвісності поверхонь отворів і виробів зображені на рис. 4.28.
Рис. 4.28
Як засоби для вимірювання відхилень форми та взаємного розміщення поверхонь застосовують також вимірювальні машини (координатні, пневматичні, оптико-механічні плоскоміри, кругломіри тощо).