4. Методи стандартизації

Основними методами стандартизації у машинобудуванні є:

• уні­фікація;

• типізація;

• симпліфікація.

Уніфікація полягає у раціональному скороченні кількості ти­пів, видів і розмірів об'єктів однакового функціонального призна­чення. Наприклад, уніфікація велосипедів може зводитись до розроб­лення та виготовлення таких типів велосипедів, як звичайний, спортивний, спеціальний (одно- та багатоколісний, інвалідський тощо). Усі перелічені типи можна поділити на підтипи: чоловічий, жі­ночий, підлітковий, дитячий. За такою класифікацією у вироб­ництві велосипедів було би 3 типи • 4 підтипи = 12 типорозмі­рів, які здебільшого могли б задовольнити всі потреби спожива­чів. У разі відсутності уніфікації кожний виробник велосипедів буде прагнути випускати 12 типорозмірів велосипедів, щоб задо­вольнити попит, але кожний іншої (власної) конструкції. Така ситуація зумовлює перебування в експлуатації 12 • п типороз­мірів велосипедів, де п — кількість підприємств, що розробля­ють і виготовляють велосипеди. Це, з одного боку, забезпечує широкий асортимент велосипедів, але їх вартість та експлуата­ція обійдуться споживачам значно дорожче, ніж у першому ви­падку, оскільки буде відповідно нижчою серійність їх виготов­лення, якість через відсутність дорогого спеціального, але високо­продуктивного устаткування та спорядження, більшим буде асор­тимент запасних частин.

Залежно від застосування розрізняють заводську (фірмову), галузеву, міжгалузеву, державну та міждержавну (міжнародну) уніфікацію. На базі уніфікації організують відповідне кооперу­вання та інтегрування виробництва виробів. Найбільший техніко-економічний ефект забезпечують міжнародна та державна уніфікації, що дають змогу отримувати вироби з найменшою вар­тістю.

Кінцевий результат уніфікації — розроблення та затвердження відповідних стандартів на вироби. Прикладом уніфікації є чинні сьо­годні стандарти для кріпильних виробів (болтів, гайок, гвинтів, шпи­льок, шайб), труб, трубопровідної арматури (кранів, клапанів, вен­тилів, трійників, кутників, муфт тощо), редукторів, електродвигу­нів, моторів та генераторів, пневмо- та гідродвигунів (камер, цилін­дрів), підшипників кочення, ланцюгів, ременів, шпонок, заготованок тощо.

Типізація полягає у розробленні типових (за видом, формою, конс­трукцією, розмірами) предметів праці, виробів, устаткування, а та­кож технологічних процесів їх виготовлення. Наприклад, за типо­вою конструкцією вал може бути східчастим, мати різні поверхні (циліндричні, квадратні, конічні тощо), виточення, пази (шпонкові, шліцьові, торцеві), різьби (зовнішні, внутрішні, метричні, конічні). Добираючи задану комбінацію поверхонь та їх розмірів, шорсткість, матеріал, способи термооброблення, покриття, ігноруючи всі інші поверхні типової конструкції, отримують вал заданої конструкції і розмірів. Маючи технологічний процес виготовлення типового вала, пішлпгічііо (добором операцій оброблення заданих поверхонь) отри­мують технологічний процес оброблення заданого вала.

Серед типових заготованок чи деталей у машинобудуванні най­поширенішими є вали, корпуси, кришки, фланці, зубчасті коле­са, шківи, важелі, втулки, циліндри, хитуни (гонки), осі. За ти­пову можна прийняти будь-яку конструкцію заготованки, деталі, вузла, машини, якщо передбачити виготовлення її за розмірами заданого ряду (від найменшого до найбільшого). Кожен виріб за­даного розміру називають типорозміром. Наприклад, кульковий радіальний підшипник кожного розміру заданої конструкції (типу) є типорозміром, якому присвоюють відповідний умовний номер.

Для типізації будь-яких виробів їх класифікують, добирають типових представників окремих класів (груп) виробів, що мають найбільшу кількість поверхонь, характерних для виробів задано­го класу (групи).

Симпліфікація полягає у зменшенні кількості типів виробів заданої номенклатури до числа, достатнього для задоволення потреб у заданий термін. Симпліфікацію можна вважати частко­вою чи короткотерміновою уніфікацією. Спеціалізація — зосере­дження на певних підприємствах виготовлення обмеженої кіль­кості типів виробів. Залежно від об'єктів спеціалізація буває пред­метною та технологічною. Метрологічні об'єкти стандартиза­ції — це правила й норми трудової діяльності для досягнення єдності та певної точності вимірювань.