3.7.4. Умовні позначення відхилень і допусків форми поверхонь та їх взаємного розміщення на кресленнях

На кресленнях вид допуску форми та взаємного розміщення поверхонь відповідно до стандартів позначають за допомогою гра­фічних символів, наведених у табл. 3.1. Символ і числове зна­чення відхилень чи допусків записують у спеціальних рамках, ставлячи спочатку символ, потім — числове значення відхилення чи допуску у міліметрах і при потребі — літерне позначення бази чи поверхні, з якою пов'язане задане відхилення чи допуск.

Розглянемо схеми прикладів умовних позначень відхилень і допусків форми та взаємного розміщення поверхонь. Рамку (рис. 3.23, а) з'єднують з елементом, до

Таблиця 3.1

якого належить задане відхилення чи допуск, суцільною тонкою лінією зі стрілкою (рис. 3.23, б). Якщо відхилення чи допуск стосуються осі чи площини симетрії, то зазначена лінія має бути продовженням розмірної (рис. 3.23, в); якщо відхилення чи допуск стосуються спільної осі (пло­щини симетрії), то з'єднувальну лінію проводять до спільної осі (рис. 3.23, г). Перед числовим значенням допуску ставлять сим­вол Ø, якщо поле допуску задано його діаметром (рис. 3.23, д); символ R, якщо поле допуску задано його радіусом (рис. 3.23, є); символ Т, якщо допуски симетричності, перетину осей, форми заданої поверхні, а також позиційні задані у діаметральному зна­ченні (рис. 3.23, є); символ Т/2 для тих же видів допусків, якщо вони задані у радіусному значенні (рис. 3.23, ж); слово "сфера" та символи Ø і R, якщо поле допуску сферичне (рис. 3.23, з).

Рис. 3.23. Схеми умовних позначень відхилень і допусків форми та

взаємного розміщення поверхонь

Якщо допуск стосується ділянки поверхні заданої довжини (площі), то її значення вказують поряд з допуском, відділяючи їх похилою лінією (рис. 3.23, и). Якщо задають допуск для всієї довжини поверхні і для окремої ділянки, то допуск для окремої ділянки записують під допуском для всієї довжини (рис. 3.23, і). Додаткові до наведених у рамці написів проставляють, як зобра­жено на рис. 3.23, ї. Сумарні допуски форми та розміщення повер­хонь, для яких стандарти не передбачають спеціальних символів, позначають окремо: спочатку символ допуску розміщення, а по­тім допуску форми (рис. 3.23, й).

Базу позначають чорним (затемненим) трикутником, що з'єд­наний суцільною лінією з рамкою допуску (рис. 3.24, а), або літерою, з'єднаною з трикутником (рис. 3.24, б). Якщо базою є вісь чи площина симетрії, трикутник розміщують на кінці роз­мірної лінії заданого розміру поверхні. Якщо для цього не ви­стачає місця, то стрілку розмірної лінії замінюють на трикутник (рис. 3.24, в).

Рис. 3.24. Позначення бази чорним трикутником

Якщо допуск розміщення чи форми поверхонь не позначений як залежний, то його вважають незалежним. Залежні допуски розміщення та форми поверхонь позначають літерою М у круже­чку, який розміщують так: після числового значення допуску, якщо залежний допуск пов'язаний з істинними розмірами повер­хні (рис. 3.25, а і б); після літерного позначення бази (рис. 3.25, в), або без літерного позначення бази у третій клітинці рамки (рис. 3.25, г), якщо цей допуск стосується істинних розмірів ба­зової поверхні; після числового значення допуску та літерного по­значення бази (рис. 3.25, д), або без літерного позначення (рис. 3.25, є), якщо залежний допуск пов’язаний з істинними розміра­ми заданого та базового елементів.

Рис. 3.25. Позначення залежних допусків