
- •Основні положення. Терміни і визначення
- •Мета і принципи стандартизації та її економічна ефективність. Державна і міжнародна стандартизація
- •Види і категорії стандартів. Порядок розробки нових стандартів
- •Методи стандартизації
- •Ряди переважних чисел та параметричні ряди виробів
- •Стандартизація і якість машин. Показники якості продукції
- •Основні поняття і визначення
- •Класифікація промислової продукції
- •Класифікація показників якості продукції
- •Групи показників якості промислової продукції
- •Визначення рівня якості продукції
- •Методи визначення значень показників якості продукції
- •Методи оцінки рівня якості продукції
- •Головні відомості про взаємозамінність
- •Модуль 2. Допуски і посадки циліндричних з’єднань
- •2.1. Основні поняття і визначення по допусках і посадках
- •2.2. Графічне зображення розмірів, їх відхилень і допусків
- •2.3. Типи посадок та визначення їх параметрів. Посадки в системі отвору та вала
- •2.4. Система допусків та основних відхилень в iso. Одиниця допуску і квалітети точності
- •2.4.1. Поняття про одиницю допуску й квалітет точності
- •2.4.2. Система допусків та основних відхилень в iso.
- •2.5. Позначення розмірів та їх відхилень на кресленнях
- •2.6. Визначення допусків і посадок гладких циліндричних з’єднань
- •2.7. Вибір системи посадок, квалітетів та виду посадок
- •2.8. Температурний режим вимірювань
- •Модуль 3. Допуски і посадки інших типових з’єднань
- •3.1. Допуски і посадки підшипників кочення
- •3.2. Допуски і посадки шпонкових і шліцьових з’єднань
- •3.3. Загальні відомості про гладкі калібри
- •Контрольні запитання
- •3.4. Допуски на кутові розміри і конічні з’єднання
- •3.4.1. Система допусків кутових розмірів та їх відхилень
- •3.4.2. Основні параметри конічного з’єднання
- •3.4.3. Поля допусків і відхилень розмірів поверхонь для конічних з’єднань
- •Контрольні запитання
- •3.5. Допуски різьбових з’єднань
- •3.6. Графічне зображення поля допуску метричної різьби
- •3.7. Точність форми і взаємного розташування поверхонь деталей. Шорсткість поверхні
- •3.7.1. Основні положення. Терміни і визначення
- •3.7.2. Відхилення форми поверхонь виробів
- •3.7.3. Відхилення взаємного розміщення поверхонь
- •3.7.4. Умовні позначення відхилень і допусків форми поверхонь та їх взаємного розміщення на кресленнях
- •3.7.5. Система нормування шорсткості поверхні
- •3.7.6. Позначення параметрів і норм шорсткості поверхонь на кресленнях
- •3.8. Допуски лінійних розмірів та розмірні ланцюги
- •3.8.1. Класифікація розмірних ланцюгів
- •3.9. Методи розрахунку розмірних ланцюгів
- •Метод максимуму-мінімуму
- •3.10. Комплексні і елементні показники точності зубчастих та черв’ячних передач
- •3.10.1. Загальні положення
- •3.10.2. Параметри точності та види з’єднань зубчастих коліс і передач
- •3.11. Добір норм точності, видів з’єднань і позначення точності зубчастих коліс
- •Модуль 4. Технічні вимірювання
- •4.1. Методи, види та засоби вимірювань
- •4.1.1. Загальні поняття. Терміни, визначення
- •4.1.2. Методи та види вимірювань
- •4.1.3. Метрологічні показники засобів вимірювання
- •4.2. Кінцеві та штрихові міри лінійних і кутових розмірів
- •4.3. Штангенінструменти та універсальні кутоміри
- •4.4. Мікрометри і вимірювальні головки
- •4.5. Оптиметри та універсальні оптичні засоби вимірювальної техніки
- •4.6. Контроль та вимірювання розмірів конічних поверхонь
- •4.7. Методи і засоби вимірювання різьб
- •4.8. Контроль та вимірювання розмірів шпонкових і шліцьових поверхонь
- •4.9. Засоби вимірювання та контроль відхилень форми і взаємного розміщення поверхонь
- •4.10. Методи і засоби вимірювання зубчастих коліс
- •Передмова
- •Основи стандартизації
- •Основні положення. Терміни і визначення………………………………..2
- •Допуски і посадки циліндричних з’єднань
- •3. Допуски і посадки інших типових з’єднань
- •4. Технічні вимірювання
Модуль 2. Допуски і посадки циліндричних з’єднань
2.1. Основні поняття і визначення по допусках і посадках
Термінологія, яка застосовується для допусків і посадок типових з’єднань, ґрунтується на термінології, установленій ДСТУ 2000–94 для гладких циліндричних з’єднань.
Поверхні деталей за формою бувають циліндричними, плоскими, конічними, евольвентними, складними (шліцьовими, гвинтовими) та ін. Але в допусках і посадках всі ці поверхні доцільно поділяти за іншими признаками:
поверхні, які контактують між собою;
поверхні, які не контактують між собою (вільні);
поверхні отворів – охоплювальні поверхні деталей (отвори в маточинах, шпонкові пази, впадини між зубцями зубчастих коліс та ін.);
поверхні валів – охоплювані поверхні (зовнішні поверхні валів, шпонки, зубці зубчастих коліс та ін.).
Розміри виражають числове значення лінійних (діаметри, довжини, глибини, висоти та ін.) чи кутових (кути, нахили, конусності та ін.). За призначенням розміри поділяють на:
номінальні (позначають, буквою D) – називають прийняті під час проектування розміри, подані у робочих кресленнях чи ескізах після розрахунків деталей на міцність, жорсткість, зносостійкість та ін., чи виходячи з конструктивних, технологічних та експлуатаційних міркувань. Поверхні, які контактують між собою, мають загальний номінальний розмір. Значення номінальних розмірів заокруглюють звичайно у більшу сторону за рядами переважних чисел.
істинні (Di - для отворів, di – для валів) – розміри, які отримують внаслідок виготовлення та вимірювання розмірів вимірювальними приладами з допустимою похибкою.
- граничні розміри – два гранично допустимих розміри, між якими повинен знаходитись істинний розмір придатного виробу. Більший із двох граничних розмірів називають найбільшим граничним розміром (Dmax, dmax), а менший – найменшим граничним розміром (Dmin, dmin). Якщо істинний розмір виявився таким, що за допомогою додаткового оброблення можна ще отримати придатний розмір, то такі непридатні вироби відносять до поправного браку і їх повертають виробнику на виправлення, якщо ж – ні, то їх відносять до непоправного браку.
Відхиленням називають алгебраїчну різницю між дійсним чи граничними та номінальним розмірами. В залежності від взятої різниці розрізняють такі відхилення:
- дійсне
відхилення
(Еі,
еі)
–
;
- верхнє відхилення (ЕS, es) – ES = Dmax – D; es= dmax – D;
- нижнє відхилення (EI, ei) – EI = Dmin – D; ei= dmin – D;
- середнє відхилення (Еm, еm) – Еm = 0,5(ES + EI); еm = 0,5(es + ei).
Допуск розміру – це різниця між найбільшим та найменшим граничними розмірами, або алгебраїчна різниця між верхнім та нижнім відхиленнями:
TD = Dmax - Dmin = ES – EI; Td = dmax – dmin = es – ei.
2.2. Графічне зображення розмірів, їх відхилень і допусків
Розглянемо умовну схему розмірів отвору та вала з їх відхиленнями (рис.2.1). Для наочності зображення номінальних, граничних розмірів та їх відхилень наведені у різних масштабах (для розмірів — менші, а для відхилень — більші). Окрім цього, початок відліку для всіх розмірів зводять до однієї лінії, а номінальні розміри зображають тільки нульовою лінією.
Рис. 2.1.
Номінальний, найбільший та найменший допускні розміри для отворів позначають як D, Dmax, dmax, а для вала — відповідно як d, Dmin, dmin. Значення верхнього та нижнього відхилень для розміру отвору позначають відповідно як ES та EI, а для розміру вала — як еs та еі. Основним називають відхилення, яке є ближчим до номінального розміру (нульової лінії).
Для наочності і спрощення на схемах розмірів та їх відхилень зображають тільки нульову лінію і поля допусків малюють як прямокутники та заштриховують для розмірів отворів у один бік, а для розмірів валів – у другий. Усі відхилення та допуски на одному рисунку роблять у довільному, але у одному масштабі. Від нульової лінії додатні відхилення відкладають вище нульової лінії, а від’ємні – нижче. Усі відхилення на схемах відкладають у мікрометрах (мкм), а розміри у міліметрах (мм).
Приклад. Зобразити графічно поля допусків отвору і вала і нанести необхідні позначення на схемі, якщо на кресленні задано:
- для
отвору Ø
мм; - для вала Ø
мм;
Dmax = 48 + 0,169 = 48,169 мм; dmax = 50 – 0,026 = 49,974 мм;
Dmin = 48 + 0,130 = 48,13 мм; dmin = 50 – 0,088 = 49,912 мм;
TD = 48,169 – 48,13 = 0,039 мм; Td = 49,974 – 49,912 = 0,062 мм;
Схеми графічного зображення цих полів допуску зображено на рис. 2.2.
+ мкм
+
мкм
+
169
+
130
0
0
0
0
-
26
- 88
- мкм
- мкм
Рис. 2.2. Графічне зображення полів допуску