Бездітні сім’ї та сім’ї з однією дитиною

зростання питомої ваги бездітних сімей і родин з однією дитиною. Як уже згадувалося, діти у віці до 18 років були лише у третині домогосподарств. До того ж дві третини домогосподарств, у складі яких були діти, налічували лише одну дитину; 30% таких сімей мали двох дітей і лише 5% мали у своєму складі троє і більше дітей. Сумарний коефіцієнт народжуваності, тобто середній показник кількості дітей на 1 сім’ю, становить нині в Україні лише 0,71, або менше однієї дитини на одне подружжя. Це майже найнижчий показник у світі за весь сучасний період історії. У регіональному розрізі спостерігається традиційне співвідношення рівня народжуваності: найнижчих показників досягли переважно східні та центральні регіони, а найвищі показники (на рівні 1,2 – 1,3) зафіксовані у західних областях країни;

Аборти

поширеність абортів. На перший погляд, з 1985 р. відбувається невпинне зменшення зареєстрованих абортів (з 1млн 180тис. до 230 тис. у 2006р.). Але справжня картина, на думку експертів, значно сумніша, оскільки Держкомстатом не враховуються нелегально зроблені аборти, кількість яких в умовах подорожчання медичних послуг збільшується з року у рік. Крім того, варто врахувати й загальне падіння рівня народжуваності, а отже, і випадків вагітності;

Неповні сім’ї

Зростання питомої ваги неповних сімей. Специфічний контингент сімей, що потребують уваги з боку держави, - це неповні родини. За даними дослідження домогосподарств, частка тих із них, у складі яких були діти, що не мали одного або двох батьків, зросла з 5,5% у 2002р. до 8,0% у 2006р., діти виховуються лише одним із батьків (у 94% таких випадків діти живуть із матір’ю);

Позашлюбні діти

зростання частки дітей, народжених жінками які не перебували у зареєстрованому шлюбі. Починаючи із 1989р., питома вага позашлюбних народжень у загальній кількості народжених зросла з 10,8 до 21,4% у 2007р. Причому ці явища характерні як для міських, так і для сільських поселень, хоча спостерігаються досить значні регіональні відмінності. Якщо у західних областях, де все ще зберігаються сильніші орієнтації на сім’ю і родинні традиції, ці показники не перевищують 9%, то в південних областях країни та в Автономній Республіці Крим вони сягають 22 – 26%. Найнижчий рівень позашлюбної народжуваності зафіксовано у Тернопільській області (6,5%), а найвищий в АР Крим (28,6%)

Становище жінки в сім’ї

Статистика подає ще одну групу цифр, на перший погляд оптимістичну: в Україні за роки радянської влади невпинно зростала кількість дитячих садків і ясел. Якщо 1959р. налічувалося 4790 дошкільних дитячих закладів, то 1995р. – вже 21400, тобто відбулося їх збільшення в 4,5 раза. І хоча за останні десять років багато дитячих садків та ясел закрилося, все ж дошкільними закладами 2006р. було охоплено понад 54% дітей. Ці цифри опосередковано свідчать про дедалі більше залучення жінок до праці в народному господарстві. Нині співвідношення працюючих чоловіків і жінок майже рівне. Але це водночас є доказом потрійного навантаження жінок: у праці, побуті й вихованні дітей. А оскільки домашнє господарство має багато у чому натуральний характер (бо жінка усе мусить робити власними руками), а сфера послуг і побутового обслуговування перебуває в зародковому стані, то на плечі жінки лягає основний тягар подружнього життя. Такою є важка ціна жіночого рівноправ’я, і про це потрібно добре пам’ятати дітям, щоб вони з малих років допомагали матері в її нелегкій сімейній праці.

З нових для України тенденцій зауважимо ознаки переходу до європейської моделі народжуваності, коли жінка починає дітонародження у відносно старшому віці, вже після отримання вищої освіти та досягнення фінансової незалежності від батьків. Нині середній вік матері в Україні становить 25,4 років.