Додаток № 15 30

Комунальний заклад

«Орджонікідзевський районний

Будинок дитячої та юнацької творчості»

управління освіти

Маріупольської міської ради

Тема:

«Регіональні ансамблі народного танцю та ixня роль y

популяризації та розвитку

української народної

хореографії»

Тихонова К.А.

керівник гуртка ОБДЮТ

м. Маріуполь

2012

План

1. Початок. «Там, Де Ятрань...»

2. Фольклор i сучасність

3. Далекі Дороги

4. Тріумф «Ятрані»

5. Творець «Ятрані»

6. Творча спадщина Анатолія Кривохижі

- «Ятранські весняні ігри»,

- «Колядки»,

7. Школа «Ятрані»

1. Початок. «Там, де Ятрань...»

1949 року, коли наша країна загоювала рани, завдані фашистською навалою, в Кіровограді починає діяти невеликий танцювальний гурток під керівництвом Валентини Снігерьової, пізніше Ганни Дунаєвої. Першими ентузіастами нової справи були Георгій Назаренко, Михайло Кулик, Тетяна Філатова, Євген Онуфрієв, Віктор Коваленко.

Заняття проводились у червоному кутку панчішної фабрики. Пізніше перейшли в зруйновану стару синагогу, що на вулиці Дзержинського. Згодом тут виник Будинок культури імені Калініна. Концерт 5 грудня 1949 року став днем народження танцювального колективу. У програмі перших концертів були танці «Черевички» , «Російська кадриль», «Молдовеняска», «Гопак».

Перші гастролі відбулися в 1956 році в М. Луганську на відкритті шахти «Кіровоградська», а також у Криму в місцевих здравницях.

Значною подією для колективу був виступ у 1957 році в м. Києві на республіканському конкурсі, присвяченому Всесвітньому фестивалю молоді і студентів.

Друге народження колективу та подальша його творча доля пов’язані з новим керівником - Анатолієм Михайловичем Кривохижею. Спочатку в репертуарі колективу були танці різних народів: російські, угорські, молдавські, циганські, румунські. Така різноманітність була доброю школою для танцюристів. Але все більше вабили українські танці.

Спираючись у своїй творчості на народну основу, черпаючи у фольклорі справжнє натхнення, Кривохижа виїжджав в експедиції в райони, де протікає річка Ятрань, що на Кіровоградщині. Там він збирав матеріал у місцевого вчителя Петра Михайловича Свида. Не раз доводилося мандрувати по Україні. Бабусі витягали зі старих скринь свій пожовклий від часу святковий одяг. Напружуючи пам’ять, згадували пісні, старовинні звичаї.

Значною творчою подією стало встановлення зв’язків з дніпродзержинським самодіяльним ансамблем танцю України «Дніпро». Він надав творчого стимулу, відбувалося взаємозбагачення, змагання.

У 1960 році прийшов великий успіх - колектив був відібраний для участі в українській декаді літератури та мистецтва в Москві. В тому ж році колектив знімався в кінофільмі «На крилах пісні». У числі перших танцювальних ансамблів республіки йому було присвоєно звання народного. Тоді колектив і вирішив взяти собі назву – «Ятрань». Окрилений великим успіхом, керівник серйозно переглянув свої здобутки,створив підготовчі групи, а пізніше - студію.

Колектив запрошують на концерти для делегатів комсомольських та профспілкових з’їздів у Києві, а потім і у Москві. «Ятрані» присвоїли високе звання - заслужений самодіяльний ансамбль народного танцю України.

2. Фольклор і сучасність

«Ятрань» - народний своїм духом, творчою манерою виконання колектив. Коло його художніх інтересів - національний танець, який він представляє глядачам зворушливою природністю фарб, оригінальністю пластичних інтонацій. Виконавцям підвладна пластика танцю всіх країв України. «Ятрань» цінує і той дивний словник, що віками створювався і відшліфовувався народом.

Численні експедиції А. Кривохижі та його вихованців по областях республіки дозволили вивчити фольклорні танці в їх природних умовах, створити костюми, підказані народними умільцями.

Тривалий час Анатолій Михайлович спілкується з Романом Герасимчуком, засновником Львівського музею фольклору та етнографії, та з незабутнім видатним музикантом-сопілкарем Василем Попадюком. Ці творчі контакти дали можливість створити хореографічні шедеври західних країв України. А.Кривохижа на основі фольклорного матеріалу створює самостійні композиції. Вони відповідають законам жанру, вимогам сучасного мистецтва. Адже ансамбль танцю - складна творча одиниця. У її роботі є свої сценічні закони. Ігнорувати їх постановник не має права. І все ж танці, створені ятранцями, сприймаються , як дійсно народні. У них, при всій композиційній винахідливості хореографа, зберігається душа народного мистецтва.

Торкаючись фольклорного танцю, ятранці поводяться з ним, як художник - ювелір, який творячи ніколи не порушить природного трактування. Кожен з танців в ансамблі - це закінчена вистава, побудована за суворими законами композиції. Для прикладу – «Колядки». Тут оживає стихія не тільки зимових гулянь, винахідливих, веселих, але, перш за все, виділяються характери людей сміливих, душевно щедрих та безпосередніх. І композицію «Плотогони» інакше не назвеш, як виставою, в якій органічно поєднано ліричну тему з патетикою мужності. Ці якості властиві «Польці-волинянці». Вона передає чари народного танцю. Художня закінченість властива і «Подолянці» - сценічному варіанту української кадрилі, де оригінальний малюнок створює особливий настрій і неповторну риторику. Чи виконує ансамбль закарпатський народний танець «Жито»,чи «Буковинську польку», чи повний ліричного настрою «Подільський рушничок», він залишається завжди вірним природним фарбам, підкорюючи всі виразні засоби розкриттю теми народних характерів. «Де пісня, там і танець», - кажуть в народі. Ансамбль змінює порядок слів у цій приказці: «Де танець, там і пісня». Він виступає за співдружність пісні і народного танцю. Співають самі виконавці, співають проникливо, як і танцюють.

Репертуар ансамблю «Ятрань» в основному складається з великих розгорнутих композицій. В їх складному просторовому малюнку нерідко є ігровий епізод. При цьому щедро пропонується швидка зміна суміжних візерунків, використовуються прийоми поліфонії.

З кожним роком, з кожним конкурсом колектив ріс та міцнів. Творчі завдання та сучасність вимагали від керівника та колективу високого професійного рівня. Найвищі нагороди на європейських та світових конкурсах свідчать про високий мистецький рейтинг ансамблю танцю «Ятрань».

Колектив багатий яскравими, технічно сильними виконавцями. Чимало з них володіють віртуозною майстерністю та можуть змагатися з професіоналами. У колективі міцна сценічна дисципліна. Малюнок танцю завжди подається точно. Ця дисципліна особлива. Вона сповнена натхненням: учасники ансамблю - справжні актори, відтворюють особливості національного танцю живим відчуттям народного темпераменту.

Є ще одна особливість виконавського стилю ансамблю - уміння надавати сучасного характеру звучання танцювальним формам, що віками побутують на Україні. Давно, дуже давно на українській землі живе вогненно - темпераментний «Гопак». Та коли на сцені «Ятрань», ми відчуваємо, що це не парубки і дівчата з давнини, а наші сучасники: учні, робітники, службовці, інженери, лікарі, педагоги. Ансамбль, зберігаючи зразки народного танцю, залишається яскраво сучасним своєю мистецькою спрямованістю, художніми принципами, темпераментом, умінням відтворювати дух доби.