Слайд 11

Колообіг сульфуру. Цей хімічний елемент утворює газоподібні сполуки: гідрогеносульфур та оксиди сульфуру (IV, VI). Більшість сульфатів розчинні у воді, тоді як сульфіди більшості металів малорозчинні. Сульфур у складі органічних сполук міститься в живих організмах, горючих корисних копалинах. Сірка, яка знаходиться в ґрунті, є продуктом розкладання материнських гірських порід, що містять пірити і халькопірити, а також продуктом розкладання органічних речовин. У ґрунті діють численні мікроорганізми, що перетворюють сульфіди на сульфати й сірку і навпаки. Корені рослин поглинають сполуки сульфуру, які входять у створювані рослинами органічні речовини.

Після відмирання рослин сполуки сульфуру повертаються в ґрунт. Таким чином підтримується колообіг сульфуру в природі. Людина своєю діяльністю значно збільшує концентрацію сполук сульфуру в навколишньому середовищі. Великі кількості оксидів сульфуру утворюються під час спалювання сміття, різних видів палива, добування металів із сульфатів, у виробництві та використанні сульфатної кислоти.

Слайд 12

Згідно з геологічними уявленнями, людина існує надзвичайно короткий час (усього 0,0001% від тривалості існування біосфери). Проте за цей короткий проміжок часу колообіг речовин у біосфері змінився радикально. На сьогодні – людина є найважливішим геологічним фактором. В античні часи люди використовували лише 18 хімічних елементів, а нині – всі 89 елементів, що є в земній корі, крім того, одержано ще й такі, яких у природі немає зовсім (плутоній, технецій). Людина небувало прискорила колообіг деяких речовин (родовища корисних копалин природа накопичувала протягом мільйонів років і використовувалися б природою набагато довше ніж людиною). Або ж навпаки – відбувається концентрація елементів у природі у неприйнятних для природи порціях. Отже, людина не лише прискорює біологічний колообіг, а й залучає до нього ті елементи, які були з нього давно вилучені(природне паливо). Займаючись меліорацією людина втручається в колообіг води.

Природу Землі неможливо повернути до того стану, в якому вона перебувала до початку розвитку людини. На сучасному етапі завдання полягає не в тому, щоб «залишити все, як воно було» - це неможливо, а в тому, щоб діяти продумано, науково обґрунтовано, з максимальною обережністю.

Нам слід чітко уявити, що ми намагаємося побудувати для себе та своїх нащадків, бо нічого з того, що робиться й буде зроблено з живою природою, виправити неможливо.

Матеріали підібрано згідно:

1.ecology.ck.ua › lecture/unit_3.pdf

2. http://biology1.ucoz.ru/

3. http://www.picamatic.com/

4. П.П. Попель, Л.С. Крикля «Хімія 10» К.2010р.