3. Класифікація документів

Усі документи, що збираються в банку даних, повинні бути прокласифіковані. Основне у побудові класифікатора — це принцип класифікації за нормами права. Тобто документ буде поміщений у той розділ (підрозділ) бази, якому відповідають норми права, що містяться в документі.

Обробляти великі масиви законодавства без класифікатора неможливо — у правових системах міститься досить велика кількість документів. Кожний з цих документів може містити далеко не одну норму права. Для того щоб скористатися всім цим масивом документів, їх потрібно якось систематизувати - класифікувати). Здавна, як тільки люди стали займатися юридичною наукою, було придумано спосіб класифікації документів за галузями законодавства. Як правило, саме галузі законодавства і становлять основу класифікатора.

По-перше, класифікатор має бути зрозумілий і близький : будь-якому користувачу — бухгалтеру, економісту тощо. Людина повинна легко в ньому орієнтуватися. З іншого боку, не можна все спрощувати до рівня неспеціаліста.

По-друге, класифікатор має сприяти швидкому пошуку потрібного документа, а тому повинен бути досить розгалуженим і містити на останньому рівні мінімум документів.

По-третє, розділи класифікатора можуть перетинатися, для того щоб будь-який користувач, спираючись на свою логіку, у підсумку виходив на потрібний йому розділ і документ. Завдяки цьому будь-який нормативний акт, прийнятий у даний час державними органами, знаходить своє місце в класифікаторі.

Часто за основу класифікації береться не документ, а його частина, що містить норму права. У деяких системах класифікатор ґрунтується або на назві документа, або на загальній спрямованості документа, не розбиваючи документ за нормами права.

Якщо основним принципом побудови класифікатора в довідковій системі є принцип класифікації за нормами права, то тоді документ буде поміщений у той розділ (підрозділ), якому відповідають норми права, що містяться в документі. Якщо документ містить одну норму права, він буде віднесений до якої-небудь одної галузі законодавства. Якщо документ містить кілька норм із різних галузей, його можна буде зустріти в різних розділах (підрозділах), що відповідають цим галузям. Більше того, якщо деяка норма стоїть не на початку документа, а де-небудь усередині, наприкінці, то під час пошуку за класифікатором, натиснувши кнопкою на назву цього документа у відповідному класі, ми потрапляємо не на початок, а саме в те місце документа, де міститься (починається) відповідна норма. Часто в розділи класифікатора не включено документи, що вносять зміни і доповнення в раніше прийняті акти.

Розділ 6. Інформаційні системи в юридичній діяльності

Тема6.1. Інформаційні системи законодавчих органів та органів юстиції України

Студенти повинні

знати: поняття інформаційної системи, призначення інформаційної системи «Вибори», напрямки використання і складові програми

поясновати: напрямки і переваги використання інформаційної системи «Вибори», структуру програми.

Інформаційно- аналітична система «Вибори»

 сукупність взаємопов'язаних нормативно-правових, організаційно-розпорядчих заходів та програмно-технічних, телекомунікаційних засобів, що забезпечують процеси збору, обробки, накопичення, аналізу, зберігання та оприлюднення інформації про вибори та референдуми. Основне призначення Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Вибори" - це інформатизація процесів, що здійснюються в ході підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні, а також діяльності Центральної виборчої комісії, виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, комісій з всеукраїнського та місцевих референдумів.

Метою створення та розвитку ЄІАС “Вибори” є впровадження сучасних інформаційних технологій під час реалізації виборчих прав громадян шляхом забезпечення оперативного формування достовірної інформації, високої надійності її обробки і збереження під час підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні, визначених Конституцією і законами України, з використанням новітніх систем передачі та обробки інформації. Система “Вибори” має забезпечити інформаційну підтримку виконання передбачених законами повноважень виборчими комісіями і комісіями з референдуму, центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування під час підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів.

ЄІАС “Вибори” створює єдиний програмно-інформаційний простір організаційної інфраструктури виборів і референдумів, що забезпечує оприлюднення попередніх підсумків виборів і референдумів у максимально стислі строки після закінчення голосування.

Для досягнення поставленої мети необхідно:

• створити необхідні нормативно-правові, організаційно-розпорядчі, матеріально-технічні, фінансові, структурні та кадрові передумови для розробки, використання і розвитку ЄІАС “Вибори” та ініціювати питання про надання їй статусу державної;

• створити умови для належного використання сучасних телекомунікаційних мереж зв’язку;

• створити організаційну систему підготовки та підтримки місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування програмно-технічних комплексів виборчих комісій, комісій з референдуму;

• забезпечити умови для створення, за наявності відповідної нормативно-правової бази, на основі системи обліку населення України Державного Реєстру виборців, учасників референдуму для використання його як на загальнонаціональному, так і регіональному рівнях ;

• автоматизувати процедури голосування, що забезпечить моніторинг ходу голосування та підрахунок голосів виборців, учасників референдуму в реальному вимірі часу.

Розвиток системи “Вибори” має передбачати створення науково-практичної бази для використання її в подальшому вдосконаленні законодавства України про вибори та референдуми, що разом з вирішенням завдань оперативного отримання достовірної інформації про хід виборчих та референдумних процесів, забезпеченням інформованості широких верств населення України та міжнародної громадськості щодо підготовки і проведення кожного етапу цих процесів стане важливим кроком на шляху подальшої демократизації суспільства, підвищення довіри виборців до таких інститутів народовладдя, як вибори та референдуми.