Тема 8. Банківське обслуговування підприємств План

8.1 Взаємовідносини підприємств з банками.

8.2 Форми безготівкових розрахунків.

8.3 Банківське кредитування.

8.4 Факторингові, лізингові і трастові операції.

Основні поняття: розрахунковий рахунок; розрахунковий субрахунок; поточні рахунки; платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; інкасо; акцепт; чек; акредитив; кредитування; факторинг; лізинг; траст.

8.1 Взаємовідносини підприємств з банками

Взаємовідносини підприємств і банків будуються з урахуванням взаємних інтересів і повинні приносити користь обом сторонам. Вони виникають з приводу розрахунково-касового і кредитного обслуговування підприємств, а також у зв'язку з появою нових послуг, характерних для ринкової економіки.

Найважливіша особливість відносин підприємств з банками – їх договірний характер. Ініціатива укладення договорів виходить від підприємства. Воно самостійно вибирає банк для свого розрахунково-касового і кредитного обслуговування.

Для розрахункового обслуговування підприємство укладає з банком договір банківського рахунку, що є необхідним для реалізації безготівкових розрахунків. Відповідно до договору банк відкриває підприємству як клієнтові розрахунковий та інші рахунки, зараховує на них грошові кошти, що надходять як від підприємства, так і підприємству, списує відповідні суми з рахунку підприємства за його дорученням на рахунки постачальників, кредиторів,відповідних бюджетних та позабюджетних фондів. Банк зобов'язується приймати від підприємства-клієнта і видавати йому готівку, виплачувати відсотки за зберігання грошей на рахунках.

Основний рахунок підприємства як юридичної особи – розрахунковий рахунок. Розрахунковий рахунок є основним рахунком підприємства. Підприємство має право відкрити тільки один розрахунковий рахунок або за місцем знаходження (реєстрації), або в іншому банку. На розрахунковий рахунок зараховується виручка від реалізації продукції, по ньому здійснюються розрахунки за зобов'язаннями підприємства. Інші рахунки – поточний, позичковий, валютний – можна відкривати в будь-якій кількості в різних банках.

Розрахунковий субрахунок відкривається підприємством, що має поза місцем свого знаходження окремі структурні ланки. За місцем їх знаходження в банках рахунки відкриваються на ім'я підприємства. Оскільки розрахунковий субрахунок має підсобне значення, на ньому акумулюється виручка, що надходить від структурного ланки, для подальшого перерахування на основний розрахунковий рахунок підприємства.

Поточні рахунки відкриваються філіям, відділенням та іншим підрозділам підприємства. За ним виробляються обмежені розрахункові операції, в основному пов'язані з оплатою праці та адміністративно-господарськими витратами. При відкритті в банку поточного валютного рахунку автоматично відкривається транзитний валютний рахунок, на який надходять валютні перерахування від зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Після продажу частини валютної виручки залишок валютних коштів перераховується на поточний рахунок.

На термінові депозитні рахунки підприємство поміщає тимчасово вільні грошові кошти на умовах банку, який встановлює відсотки за вкладами в залежності від термінів зберігання грошей.

Банки гарантують комерційну таємницю по операціях, рахунках і вкладах банку, його клієнтів і кореспондентів.

Багато банків стягують плату за оформлення рахунків клієнтів та проведення грошових і касових операцій, щоб відшкодувати витрати по їх проведенню. Інші банки для залучення клієнтури відкривають рахунки безкоштовно. Розмір плати встановлюється за взаємною згодою, якщо мова йде про розрахунковий рахунок.

Розрахунки між підприємствами, підприємствами та бюджетом та інші безготівкові розрахунки здійснюються у встановлених формах. Банки не в праві контролювати це і перешкоджати здійсненню розрахунків. Однак на них покладена певна відповідальність за дотримання правил розрахункової дисципліни. Вона встановлена ​​нормативними актами Національного Банку України та визначається договорами між підприємством і банком. За несвоєчасне (неправильне) списання коштів з рахунку підприємства, а також за несвоєчасне і неправильне зарахування коштів, що надійшли підприємству, воно в праві вимагати від банку сплатити штраф на свою користь у розмірі 0,5% цих сум за кожний день затримки, якщо інші форми відповідальності не передбачено в договорі банку та підприємства.

Відповідальність підприємств перед банками встановлюється в договорах банківського рахунку і вкладу, кредитних договорах. Вона приймає, наприклад, форму підвищених відсотків, що сплачуються банку за порушення строків повернення кредиту.