3.6. Скорочення

Під час скорочення слова треба зважати на те, щоб частина слова, яка залишається:

1. дозволяла легко й безпомилково відновити повне слово: філос., філол., не філ.; асист., асп., не ас.; дієприкм., дієприсл., не дієпр.;

2. закінчувалася на приголосний (крім однолітерних скорочень): архіт., не архіте.;

3. за збігу в кінці двох однакових приголосних закінчувалася на одному з них: осін., не осінн. (від осінній);

4. за збігу в кінці декількох різних приголосних закінчувалася на останньому з них: геогр. не геог. Крапка як знак скорочення не ставиться:

1. коли скорочене словосполучення під час читання вимовляється в скороченій формі: ККД, ПДВ, але а.о. (читається «астрономічна одиниця»);

2. у кінці скорочення, якщо викинуто середину слова, замінену дефісом: вид-вo, ін-т, ун-ту;

3. усередині подвоєного однолітерного графічного скорочення (його пишуть разом і крапку ставлять у кінці): pp.; вв.; пп.;

4. у кінці скорочень, утворених викиданням голосних: млн, млрд;

5. після скорочених позначень фізичних величин: 31 мм; 57 кг; 500 т тощо.

Якщо скорочення стосується декількох поспіль чисел, назв, імен та ін., то його ставлять тільки раз - перед таким рядом чи після нього: на рис. 5, 7, 17; довжиною 5, 25, 50, 100 м тощо.

3.7. Числа

Числа обов'язково треба писати літерами тоді, коли:

1. однозначні числа стоять у непрямому відмінку: клас обладнали п'ятьма комп'ютерами;

2. збіг декількох чисел у цифровій формі може ускладнити читання: п'ять 30-місних автобусів;

3. кількісний числівник починає собою речення: Ми так вирішили. П'ять комп'ютерів закупимо вже сьогодні.

Цифрову форму чисел рекомендують писати тоді, коли:

1. однозначні цілі числа (навіть у непрямих відмінках) стоять у ряді з дво- й багатозначними: після серії з 5,7 й 12 вправ;

2. однозначні цілі числа утворюють сполучення з одиницями фізичних величин, грошовими одиницями тощо: за маси 7 кг, ціна 7 грн., $ 7;

3. у наукових та ділових текстах: перевиконання завдання на 3%.

Числа в цифровій формі, починаючи з 4-значних, варто розбивати на групи (по три цифри) справа наліво: 888 777 521 м. Не розбивають на групи цифри в числах, які позначають номер, у марках машин і механізмів, у позначеннях нормативних документів: № 79945. Крапку в пробілах між цифровими групами багатозначного числа ставити не можна.

Літерно-цифрова форма чисел рекомендується для позначення крутих чисел (тисяч, мільйонів, мільярдів) у вигляді поєднання цифр зі скороченням тис., млн, млрд: 6 млрд, 49 млн, 25 тис.; у спеціальній літературі до таких сполучень приєднують позначення фізичних величин, грошових одиниць тощо: 20 млн км; 30 млрд грн; у публіцистичних текстах рекомендовано відмовлятися не від літерно-цифрової форми числівників, а від скороченого позначення одиниць величин (тобто заміняти останні повними назвами): 25 млн кілометрів, 500 тис. вольт.

Великі числа в діапазоні значень за цифрової форми чисел передають зі збереженням усіх нулів: 15 000 - 20 000 м, а не 15 - 20 000 м. За літерно-цифрової форми чисел можна пропускати в першому числі позначення тис, млн, млрд: 20 - 30 тис. м, не обов'язково 20 тис. - 30 тис. м.

Номери телефонів прийнято писати, відокремлюючи дефісом по дві цифри справа наліво: 2-12-93-47. Можна відокремлювати крайню ліву групу в три цифри: 212-93-47.

У написанні порядкових числівників треба керуватися такими правилами:

1. Якщо текст вимагає написання порядкового числівника з використанням цифри, то відмінкове закінчення має бути однолітерним, коли перед останньою буквою числівника стоїть літера, що позначає голосний звук: п'ятий - 5-й. Нарощення має бути дволітерним, якщо перед останньою буквою числівника стоїть літера, що позначає приголосний звук: п'ятого - 5-го.

2. Не можна додавати нарощення відмінкових закінчень до номерів томів, розділів, сторінок, таблиць тощо, якщо родове слово (том, розділ та ін.) стоїть перед ними: в томі 6, на с. 35, у табл. 11.

3. Не можна додавати нарощення відмінкових закінчень до дати (років і чисел місяця), якщо слово рік або назва місяця стоїть після числа: у 2002 році, 7 січня 2000 року, а не у 2002-му році, 7 січня 2000-го року.

4. Якщо слово рік чи назва місяця пропущені, або їх поставлено перед числом, або окремо від числа позначено іншим словом, то відмінкові закінчення рекомендується нарощувати: у січні, числа 20-го; рік 2002-й; настав 2000-й; концерт перенесли з 15 лютого на 22-ге; 20-го ж квітня.

5. У публіцистичних і художніх текстах треба надавати перевагу літерній формі написання порядкових числівників: у двадцять першому столітті; в сороковому році.

6. Римськими цифрами позначають номери виборних органів; спортивних змагань; цифрові позначення в іменах імператорів, королів та ін.; позначення кварталів року тощо: Карл XII, XXII Олімпійські ігри, III – IV квартали.

7. Позначення римськими цифрами:

1	І	6	VI	20	XX	90	XC
2	ІІ	7	VII	30	XXX	100	C
3	ІІІ	8	VIII	40	XL	500	D
4	ІV	9	IX	50	L	1000	M
5	V	10	X	60	LX	2003	MMIII

8. Дати слід писати за такими шаблонами:

- у науковому, виробничому, інформаційному та довідковому видах літератури: 1.02.1997 р.;

- в офіційному, навчальному та публіцистичному видах літератури: 1 лютого 1997 р.

- у художньому виді літератури допустимим є подання дати словами: Було двадцять друге червня тисяча дев’ятсот сорок першого року... .

9. Помилковим є написання дати за допомогою арабських та римських літер одночасно та інших розділювачів (1/ІІ-97).

10. Роки, що не збігаються з календарними, слід подавати за таким шаблоном: 1997/98 навчальний рік; 1996/97 бюджетний рік.

11. Позначення десятиліть і століть слід подавати за таким шаблоном: у 20-ті роки XIX ст. ...; у V-VІІІ століттях...; у ІX-Х ст. ... .

12. Помилковими є варіанти з повтореннями: у 20-ті рр....; у V-VІІІ ст. ст....; XIII і XIV вв.

13. Числові інтервали слід оформляти за таким шаблоном: 10...16 кеглі, 36-44 розміри, 20-30 мм залежно від компактності видання.

14. У художньому, публіцистичному та дитячому видах літератури назви одиниць виміру слід записувати повністю (без скорочень), а в усіх інших видах (офіційний, науковий, популярний, інформаційний, виробничий, навчальний, довідковий) - спеціально прийнятими скороченими позначеннями.

15. Назви величин, одиниць виміру та їх позначення повинні відповідати шаблонам, прийнятим міжнародними стандартами.

16. Для позначення одиниць виміру можна вживати як кириличні (українські), так і латинські літери.

17. Одиниці виміру ставлять тільки після цифр, яких вони стосуються.

18. Одиниці виміру, не регламентовані міжнародними стандартами, скорочують за загальними правилами скорочення слів, враховуючи стандарти скорочення для бібліографічних описів (ДСТУ 3582-97).