- •Редакторські професії та фахові вимоги до них
- •2.1. Сфера застосування редакторських професій
- •2.2. Фахові вимоги
- •2.3. Функціональні обов'язки
- •Tekct як цілісність та його окремі компоненти. Методика редакторської оцінки компонентів тексту
- •3.2. Редакційно-технічне оформлення фактичного матеріалу
- •3.4. Імена
- •3.5. Назви
- •3.6. Скорочення
- •3.7. Числа
- •3.8. Дати
- •3.11. Оформлення елементів видання
- •Редакторська підготовка тексту
- •4.2. Види редагування
- •4.3. Етапи процесу редагування
- •Логічні засади та рекомендації до редагування текстів
- •5.3. Види логічних помилок
- •5.4. Смислові помилки
- •Основи редакторського аналізу тексту
- •6.6. Правка та її види
- •6.7. Види текстів та особливості їх редагування
- •Редагування текстів за допомогою комп'ютерних програм
- •7.1. "Революція" у практиці і теорії видавничої справи та редагування
- •7.2. Редактор і комп'ютерні засоби контролю правопису
- •7.3. Редактор і автоматизована система оптичного розпізнавання тексту та його переклад з іншої мови.
- •Норми редагування телепередач
- •9.1. Багатоаспектність поняття "телевізійний редактор"
- •9.2. Організаційно-творчий етап
- •9.3. Автор і редактор у роботі над передачею
- •9.4. Редакторський аналіз, літературне редагування телевізійної передачі
- •9.5. Особливості редагування літературного сценарію телевізійної передачі
- •9.6. Участь редактора в підготовці прямих передач
- •9.7. Виробничий етап – специфічний процес роботи редактора телебачення
- •9.8. Висновки
- •9.9. Трансформація телевізійного сюжету в газетний текст
- •Література:
- •Норми редагування інтернет-повідомлень
- •10.3. Друковані та інтернет-видання
- •10.1. Онлайн-журналістика
- •10.2. Особливості онлайн-журналістики
- •10.3. Друковані та інтернет-видання
- •10.4. Зіставна характеристика друкованих та електронних видань
- •10.5. Переваги і недоліки друкованих видань та їх інтернет-версій
- •10.6. Специфіка інтернет-видання
- •Американский суд признал интернет-журналистов журналистами
- •10.8. Функції редакції
- •10.9. Види редагування
- •10.10. Редакційні системи
- •10.11. Редакційна система епохи інтернету
- •10.12. Редактор в інтернеті
- •10.13. Ідеологи сайтів
- •10.14. «Бійці невидимого фронту»
- •10.15. Інтерв'ю в глобальній мережі
- •10.16. Висновки
- •Редакційно-видавничий процес
- •16.1. Підготовчий етап
- •16.2. Редакційний етап
- •16.3. Виробничий етап
- •16.4. Маркетинговий етап
16.3. Виробничий етап
Виробничий етап редакційно-видавничого процесу починається заздалегідь — з вибору видавництвом поліграфічного підприємства та укладання угоди з ним на друкування видання. Після цього здійснюють передачу оригінал-макета з усіма необхідними документами (лист видавництва, комплектний оригінал, технічна видавнича специфікація та договір із поліграфічним підприємством).
З цієї миті вся подальша робота з перетворення оригінал-макета в конкретне видання здійснюється за межами видавництва. І хоч серйозне поліграфічне підприємство найперше зацікавлене в якісному виконанні замовлення видавця (адже від цього залежить подальша співпраця партнерів), на цьому етапі є кілька важливих процесів, які не можуть завершитися без участі редактора.
Звіряння й підписання до друку відбитків художнього оформлення, зроблених після кольороподілу.
Звіряння й підписання до друку чистих аркушів внутрішньої частини видання перед формуванням книжкового блока.
Звіряння й підписання до друку сигнального примірника.
Видавнича практика засвідчує, що редакторський контроль на цьому, завершальному, відрізкові складного шляху проходження видавничого оригіналу приховує у собі немало прикрих несподіванок. Наведемо деякі з них, які змусять насторожитись видавця.
Можливі помилки в художньому оформленні:
невідповідність гами кольорів, запропонованих у макеті художника видавництва, та реальним друкарським відбитком (певний колір може зникнути або замінитися на інший у результаті якогось дрібного втручання оператора комп'ютерного складання на етапі кольороподілу після підписання макета художнього оформлення до друку);
буквені помилки у прізвищах авторів та заголовків видань, які запрограмовані були поверховим читанням редактора (скажімо, "Маренко" замість "Макаренко","гінієна"замість "гігієна", "англійскою" замість "англійською");
буквена чи й текстова розбіжність між написами на обкладинці і корінці видання;
розбіжність у назвах розділів змістової частини видання і шмуцтитулів.
Можливі помилки в книжковому блоці:
• численні випадки буквених помилок (культура видання потребує спеціальної вклейки перед кінцевим форзацом із зазначенням виявлених на етапі звіряння сигнальних примірників помилок та правильного варіанта прочитання);
незаповнені текстом суміжні сторінки якогось аркуша;
невідповідність ілюстрації змісту текстівки;
перевернута сторінка (а то й цілий аркуш).
Отже, якісне завершення виробничого етапу, як і в цілому редакційно-видавничого, значною мірою залежатиме від того, наскільки злагоджено попрацювали всі служби видавництва на двох попередніх етапах. Якщо не враховувати технічних вад друку, що інколи трапляється з вини друкарні, витоки всіх інших, явних і прихованих, помилок, які стають помітними вже після виготовлення готового накладу, беруть початок усе ж у видавництві. А якщо користуватися давнім визначенням редактора як директора конкретного видання, тоді зрозумілою стає роль і відповідальність представника цієї професії у створенні і подальшому побутуванні будь-якого видавничого продукту.