10.10. Редакційні системи

Виділяють такі редакційні системи, які необхідно розглядати як складові системи масової комунікації: газетна; журнальна; книжкова; радіомовна; телевізійна; веб-система.

Газетна редакційна система. Її предмет - інформаційно-комунікативні продукти, що відбивають динамічний зміст явищ сьогодення, їх мінливість, подієвість. Вони існують у формі репортажу, звіту, кореспонденції, статті, замальовки, нарису, коментарю тощо. Для газети характерне реагування на факти, поодинокі прояви поточної дійсності: конкретні події (подієва інформація), вчинки й особливості конкретних людей, місце і час подій. Задачею газети залишається виділення з подієвого потоку того, що є типовою характеристикою часу.

Відображення актуальних подій доповнюється аналітикою, розслідувальною журналістикою, публіцистикою, представлених у формі коментарю, статті, огляду, нарису, фейлетону, есе тощо. На газетній площі також знаходиться місце науковим і художнім творам.

Редакції газет позиціонуються на інформаційному ринку, створюючи свою специфіку, яка визначається низкою факторів:

• періодичністю виходу;

• часом виходу (ранкова газета);

• базовою тематикою ("Літературна газета", "Вісник водоканалу");

• позицією (опозиційні, офіційні газети і т.п.);

• сферою поширення і тиражем (всеукраїнські, регіональні, місцеві, галузеві, багатотиражки);

• характером аудиторії (молодіжна газета);

• інформаційним завданням (газета "З рук у руки", «15 хвилин»);

• освітнім і культурним рівнем цільової аудиторії (так звана "жовта" преса).

Функція газетної редакційної системи визначається функціями журналістської, публіцистичної творчості. Редакційна газетна система формує такі масові комунікації, у результаті яких у свідомості людей відбивається постійно обновлювана, з урахуванням змін, що відбуваються, жива, динамічна картина дійсності. Відбувається своєчасна корекція знань, оцінок, думок, цілей і методів діяльності відповідно до динаміки і характеру розвитку, зміни умов життя суспільства.

Структура газетної редакційної системи. Діяльність газети спирається на широке коло штатних та позаштатних кореспондентів і авторів. Газети можуть створювати мережу власних кореспондентів і власкорівських пунктів у країні та за кордоном. Подібна практика підтримується системою акредитації, що дає право кореспондентам працювати на постійній основі в організаціях і країнах.

Журнальна редакційна система. Журнал, на відміну від газети, більше орієнтований на аналітичну й оглядову інформацію, чим на актуальний репортаж. Журнал також більш вимогливий до цілісності й погодженості матеріалів. Якщо газета в певній мірі мозаїчна (у логічному сенсі), то журнал монолітний, що вимагає від редакції визначення місця й послідовності матеріалів при їх синтетичності й багатогранності.

Журнал - це не фотографія поточної дійсності, а її портрет, виражений засобами аналітичної й художньо-публіцистичної журналістики, у якому акцентуються типології, тенденції й прогнози соціально-культурних процесів. Журнал також значне місце приділяє продуктам художньої і наукової творчості. Іншими словами, журнал – і аналізатор, і власне виробник продуктів соціально-культурних і інтелектуальних практик.

Функція журнальної редакційної системи - формувати і підтримувати масові комунікації, що сприяють формуванню образу актуальних соціокультурних процесів у масовій свідомості, що визначають соціально-політичну, художню і наукову картини світу.

Структура журнальної редакційної системи. Журнал, у більшій мірі, чим газета, орієнтується на залучення фахівців з інших сфер діяльності. Видозмінюється і характер журналістської праці, який вбирає в себе і редакторські функції. Штатний співробітник редакції журналу - це посередник між авторами журналу (лікарями, літераторами, економістами, консультантами, філософами) й аудиторією журналу.

Книжкова редакційна система. Книжкова редакційна система займається, в основному, неперіодичними виданнями. Її продукція неминуща, хоча також залежить від часу. Головні дійові особи в структурі книжковій редакційній системі – редактор і автор.

Функція книжкової редакційної системи – створювати книжкову продукцію, орієнтуючись на якість літературного матеріалу, його суспільну і художню значимість і ситуацію на ринку.

Структура книжкової редакційної системи. Книжкова редакційна система базується на видавництві, що має свої особливості, пов'язані з сектором книжкового ринку, на якому позиціонується видавництво. Редакція видавництва комплектується фахівцями, які мають крім редакторських навичок і знань, ще й чітку орієнтацію в тій сфері, у якій працює видавництво.

Редакційна система електронних ЗМІ (радіо і телебачення). Редакції електронних ЗМІ в залежності від їх позиціонування на інформаційному ринку в значній мірі успадковують завдання, функції і структуру газетних і журнальних редакційних систем.

Разом з тим в електронних ЗМІ з'являються нові функціональні ролі. Наприклад, ведучий телешоу, диск-жокей. З'являються також такі специфічні для радіо і телебачення ролі, як музичний редактор, дизайнер студії, стиліст, редактор відеомонтажу і т.п. Це означає, що електронні засоби масової інформації значно доповнюють професійний профіль редактора і відповідно редакторської сфери в цілому.

Веб-редакційна система. Спектр функцій веб-редактора поширюється від редагування веб-сторінок, кодування вихідного матеріалу для представлення на сайті до керування сайтом та його телекомунікаційним оточенням. Крім того, редакція мережного видання успадковує функції і газетних, і журнальних, і книжкових, і електронних редакційних систем.

У залежності від масштабу веб-видання ці функції може здійснювати один чи кілька фахівців. У будь-якому випадку головний редактор веб-видання повинен орієнтуватися не тільки в літературних і інформаційних особливостях матеріалу, але й у технологіях його представлення на сайті, а також у керуванні поведінкою інформаційного ресурсу, яким є сайт, у глобальному телекомунікаційному просторі Інтернету.

Таким чином, перелік базових функцій редакційної системи доповнюється функціями керування інтерактивними комунікаціями. Причому для веб-редакцій ці функції стають пріоритетними.

Функція веб-редакційної системи - створювати, підтримувати й обновляти гіпертекстові інформаційні ресурси, забезпечуючи їх зв'язок з іншими ресурсами та їх споживачами, орієнтуючись на сучасний рівень телекомунікаційних технологій.

Структура веб-редакційної системи. У залежності від задач веб-видання веб-редакція може бути автономним утворенням чи підструктурою медіахолдінгу. Так, наприклад, може працювати сайт звичайної газети, якщо його задача обмежується калькуванням опублікованих матеріалів. Штат веб-редакції, крім традиційних для редакції газети фахівців, комплектується фахівцями в області веб-дизайну, програмістами (знайомих з мовами веб-програмування і роботою з баз даних), співробітниками, що забезпечують інформаційну безпеку сайту, співробітниками, на яких покладається обов'язок здійснювати розкручування сайту, співробітників, відповідальних за листування з відвідувачами сайту, співробітників служби технічної підтримки, постійних відвідувачів сайту (журналістів і читачів) і т.п. Крім головного редактора за керування ресурсом відповідає адміністратор сайту, що забезпечує працездатність ресурсу і відповідність його технологічних характеристик. Адміністратор, як правило, має найбільш повні права доступу до даних і налаштовувань сайту і відповідає за розподіл цих прав доступу між співробітниками редакції. Він також відповідає за безпеку ресурсу, тобто за захист від хакерських атак, моніторинг несанкціонованих публікацій видання на інших сайтах, відновлення інформації у випадку збоїв та ін.

Якщо веб-редакцією підтримується свій форум, то з'являється необхідність адміністрування не тільки сайту, але й форуму, а також модерування дискусійних тем. Остання функція має на увазі постійну підтримку дискусій, а також фільтрацію публікацій, що порушують статут форуму. Така роль називається "модератор".