Норми редагування інтернет-повідомлень
10.1. Онлайн-журналистика
10.2. Особливості онлайн-журналистики
10.2.1. Умови
10.2.2. Актуальність і вибірковість
10.2.3. Обсяг пам'яті і можливості архівування
10.2.4. Інтерактивність
10.2.5. Мультимедійність
10.2.6. Наявність гіперпосилань у тексті
10.2.7. Багатофункціональність
10.3. Друковані та інтернет-видання
10.4. Зіставна характеристика друкованих та електронних видань
10.5. Переваги і недоліки друкованих видань та їх інтернет-версій
10.6. Специфіка інтернет-видання
10.7. Веб-редакція
10.8. Функції редакції
10.9. Види редагування.
10.10. Редакційні системи
10.11. Редакційна система епохи Інтернету
10.12. Редактор в Інтернеті
10.13. Ідеологи сайтів
10.14. «Бійці невидимого фронту»
10.15. Інтерв'ю в глобальній мережі
10.16. Висновки
10.1. Онлайн-журналістика
В Інтернеті приналежність до певних відділів (редакцій) не є обов'язковою умовою роботи в ЗМІ, не існує й зумовленого правилами шляху інформації до споживача.
При спілкуванні з щоденною друкованою газетою читач точно знає, де він знайде ту чи іншу статтю. Усі тематичні області макета щодня розташовуються на тому самому місці.
Дуже узагальнено будь-яке Інтернет-видання можна було б визначити як подання в онлайн-ресурсі інформації будь-якого змісту. Але тоді під це поняття підпала б як електронна версія каталогу "Otto", так і інформація, яку розміщують на персональних сторінках.
У традиційній журналістиці не існує однозначного визначення, хто є журналістом, а хто ні. Ґрунтуючись на визначенні, затвердженому Німецьким союзом журналістів (DJV), а саме - "журналіст - це той, хто за своєю основною професією зайнятий поширенням інформації, думок і суджень за допомогою ЗМІ", дамо таке визначення Інтернет-журналістики: «До Інтернет-журналістики відносяться ті, хто за основною професією займається поширенням інформації, думок і суджень через ЗМІ".
10.2. Особливості онлайн-журналістики
10.2.1. Умови. Функції "технічних" засобів масової інформації (Інтернету, телебачення, радіо) забезпечуються:
виробництвом сигналу (конструкція сигналу);
комутацією (тимчасове збереження даних);
прийомом сигналу (зворотне форматування).
У той час як для друкованих видань єдиною передумовою існування є продаж, користувачі TV, радіо та Інтернет-видань не тільки повинні мати технічні засоби по прийому і перетворенню коду в сигнали, що приймаються людськими органами чуттів, але і мати елементарні навички по їх експлуатації.
Витрати на придбання комп'ютера, поточні витрати і певна компетенція, що необхідна для обслуговування ПК, є першою та суттєвою перешкодою до користування онлайн-виданнями, та й робота в Інтернеті часто пов'язана з серйозним психологічним напруженням (користувачі думають про телефонні рахунки).
Онлайн-газета залежна також від часу очікування під час передачі даних і монітора. Останній забезпечує огляд лише обмеженого простору, внаслідок чого найчастіше виникає проблема "інформаційної міопії". Щоб вирішити її, онлайн-ЗМІ повинні пропонувати різні засоби навігації і максимального огляду змісту.
Онлайн-газети повинні читатися безпосередньо з монітора, тобто "гіпертекстово", що, з одного боку, звільняє руки при читанні, з іншого боку – перевтомлює очі. Тобто, монітор аж ніяк не є ідеальним посередником в отриманні інформації: читання текстів з монітора втомливе, а швидкість читання приблизно на 25 % нижче, ніж при читанні друкованих текстів.
Монітор суттєво обмежує площу, на якій розташована інформація, має менше можливостей для розміщення лінійної чи площинної текстової інформації і припускає використання мультимедіа (включаючи аудіо- та відеоелементи).
Результати дослідження, проведеного в університеті штату Огайо (США), показали, що читачі сприймають текстовий онлайн-матеріал гірше, ніж його друковані аналоги. Тексти, що читаються з монітора, сприймаються менш достовірними і менше впливають на читачів, чим ті ж тексти, що опубліковані в звичайних газетах.
10.2.2 Актуальність і вибірковість. Онлайн-видання друкованих ЗМІ, як і вся онлайн-журналістика передбачає постійне оновлення, що призведе до того, що інформація змінюватиметься щогодини і щохвилини. Мова при цьому може йти про оперативне висвітлення вже не конкретного дня, а конкретних подій.
Існують три можливості такої актуалізації:
Довільне оновлення: в міру підготовки матеріалу.
Оновлення зі сталою періодичністю: сайт оновлюється у визначений момент, наприклад, щодня чи щотижня.
Перманентне оновлення: новини і повідомлення розміщаються на сайті одразу після надходження з інформаційних агентств, від кореспондентів чи репортерів.
Деякі онлайн-видання поєднують усі три варіанти актуалізації, тобто деякі рубрики сайтів місяцями залишаються незмінними, інші відділи оновлюють свої блоки з визначеною чіткою періодичністю, а відділи новин, навпаки, постійно.
Реципієнт (читач) має можливість читати кілька різних газет, іноземні друковані ЗМІ, а також старі номери, він має більше свободи у рішеннях та виборі.
10.2.3 Обсяг пам'яті і можливості архівування. Інтернет пропонує необмежений обсяг пам'яті. Оновлення відбуваються одне за одним, але більш стару інформацію можна архівувати, перетворити в базу даних з можливістю легкого доступу до необхідних документів. І хоча реципієнт має доступ до неймовірної кількості інформації, вона дається йому у відсортованому й упорядкованому вигляді. Архів стає частиною загального продукту редакцій, завжди доступному для реципієнта. При цьому весь великий архів оснащений пошуковою машиною, що дозволяє знаходити редакційні матеріали, упорядковані по датах, темам і відділам. Архів сприяє росту якості продукту журналістики, вносячи прозорість у кореспонденції. Адже читач може легко скласти загальне враження і зробити огляд будь-якої теми по дням, тижням, місяцям, рокам.
1
0.2.4.
Інтерактивність.
При
вживанні поняття "інтерактивність"
стосовно ЗМІ, особливо, онлайн-ЗМІ,
найчастіше розрізняють технічні або
соціальні параметри інтерактивності.
Під технічними розуміють взаємодію між
користувачем і технічними засобами
(людина - комп'ютер), під соціальними -
між користувачами, але за посередництвом
технічних засобів (людина - комп'ютер -
людина).
Стосовно до журналістики інтерактивність визначається взаємодією "людина - машина", у ході якого реципієнт має вибір і можливість впливу на машину.
Інтерактивність пропонується також у формі телеконференцій, чатів, розсилках новин, форумів і гостьових книг.
Даний графік показує, що до 14,4 % австрійських користувачів Інтернету постійно звертається до змісту певних сайтів, 10,6 % - до газет і журналів в онлайн. Це доводить, що доступ до Мережі має велике значення.
10.2.5 Мультимедійність. Як правило, мультимедіа визначають, як поєднання всіх існуючих текстових, ілюстративних, аудіо- та відеотехнологій. Тобто, мультимедіа є посередником у передачі інформації через упровадження всіх існуючих технічних засобів, і характеризується стиранням границь між масовим і індивідуальним спілкуванням. Онлайн-ЗМІ можна позначити як симбіоз традиційних засобів передачі інформації: аудіоданих радіо, відеоданих і анімації телебачення, фотографії, а також текстів друкованих видань.
ЗМІ, представляючи себе в онлайн, не завжди використовують весь спектр мультимедійності, тому що при цьому значно збільшився б час очікування і зменшилася б потужність передачі даних. Наявність занадто докладного графічного контенту веде до довгого завантаження сторінок. Щоб забезпечити користувачу Інтернету швидке й впевнене просування по онлайн-джунглям, необхідно подбати про ощадливе використання кольорів, звуків, відео. Тексти в онлайн-ЗМІ не повинні бути настільки довгими, щоб користувач, позіхнувши, клікнув мишкою по кнопці "назад".
У розпорядженні журналістики маються такі засоби передачі інформації:
текст: одноразово передає не так багато інформації, але використовує силу інших елементів (фото, звуки й ін.);
фото: представляє деталі подій за допомогою їх фіксації, наочно подаючи актуальні події;
звук: впливає емоційно і підсилює вплив текстів, фото чи відеосюжетів;
відеосюжети: теми, висвітлені у фоторяді, можуть бути представлені у відеороликах;
анімація: при завантаженні вимагає більшої потужності, є ерзацом відео.
Візуальний потенціал нових ЗМІ ще далеко не вичерпаний, фотозображення сьогодні змінюються не частіше, ніж того вимагає ритм подій окремих днів чи тижнів. У будь-якому випадку навіть після закінчення значного періоду часу вони можуть бути знайдені в архіві. Графічні ж елементи оновлюються, за рідкісним винятком, ще рідше, тому що вони повинні служити ідентифікації загальної картини сайту (corporate іdentіty).
Тексти створюються й оформляються швидше, ніж картинки. Тексти, графічні елементи і картинки конкурують за місце на дуже обмеженій площі екрана монітора.
Техніка "гіпермедіа" (посилання) відкриває третій вимір, новий, комплексний і складно освоюваний, що "живуче" на видимій площині. Цьому служать у більшості випадків різні елементи в текстах і графіці (теоретично - і у фотографіях), що одночасно є посиланнями, які ведуть до певного моменту невидимої текстової чи графічної інформації.
Інтернет і разом з ним онлайн-журналістика дають можливість індивідуальних новинних презентацій.
Користувач може підписатися на визначені категорії і рубрики і скласти ніби "свою газету" з необхідної йому інформацією - Daіly me.
Користувач навіть може сам визначити періодичність - щоденну, щогодинну чи перманентну - постачання обраного їм продукту. Інтернет перетворюється з Pull-ЗМІ у Push-ЗМІ, тепер користувач при бажанні може не шукати і качати свою інформацію, а одержувати її прямо з мережі як на замовлення.
10.2.6 Наявність гіперпосилань у тексті. Гіпертекст відноситься не тільки до нелінійного зв'язку у межах одного типу інформації, але й охоплює нелінійне поєднання в мережі різних типів інформації. Реалізація такого гіпертекстового простору можлива тільки на базі відповідної технології. Сам текст несе в собі не тільки форму написання букв у словах і слів у реченнях, але й виступає певною субстанцією, що поєднує різні одиниці інформації: мову, динамічні зображення, звук і т.д.
Онлайн-журналістика активно використовує "гіпертекстовість". І гіпертекст не тільки реалізує нелінійний зв'язок у межах і одного типу інформаційного носія (текстових документів), але й у нелінійному мережному об'єднанні різних типів інформаційних носіїв (наприклад, тексту й аудіозапису).
Створення гіпертекстового простору вимагає застосування мультимедійних технологій. У той же час мультимедіа аж ніяк не є "вищим втіленням гіпертекстовості", це – лише інформаційно-технологічне втілення гіпертекстової структури. Звідси випливає висновок - у журналістиці "нові якості" повинні працювати на того, хто пропонує інформацію в онлайн (наприклад, на журналіста); сюди ж відносяться здатність до виготовлення пов'язаних посиланнями значеннєвих частин інформаційного простору, а також аналіз і коментування паралельно виникаючих "нових, віртуальних" контекстів.
10.2.7. Багатофункціональність. Інтернет є багатофункціональним засобом передачі інформації, що пропонує велику кількість різних форм спілкування: асинхронне і синхронне; в алгоритмах "one-to-one", "one-to-many", "many-to-many"; інтерактивне і селективне; публічне і приватне; візуально-статичне, динамічне і звукове.