Аналіз кривої дохідності
Для оцінки цінних паперів з різними строками погашення та управління інвестиційним горизонтом портфеля менеджмент використовує спеціальний інструментарій, до якого належать, в першу чергу, крива дохідності та середньозважений строк погашення (дюрація) цінного папера. Аналіз цих фінансових характеристик допомагає інвестиційному менеджеру передбачати наслідки та вплив на дохід і ризик портфеля будь-якого поєднання строків погашення цінних паперів, а отже, приймати обґрунтовані управлінські рішення.
Крива дохідності — це графічне зображення залежності між рівнями дохідності та строками погашення цінних паперів на певний момент часу за інших однакових умов, наприклад, у разі однакового рівня кредитного ризику. На горизонтальній осі х відображається тривалість строків обігу цінних паперів, а на вертикальній осі y - показники дохідності на момент погашення всіх представлених на кривій цінних паперів. Вигляд кривих дохідності не є постійним, оскільки дохідність цінних паперів змінюється щоденно.
Рівень дохідності на момент погашення показує різну швидкість змін для різних інструментів. Так, короткострокові відсоткові ставки звичайно зростають швидше, ніж довгострокові, але й падають швидше в періоди, коли всі ринкові ставки починають рухатись вниз.
Якщо довгострокові відсоткові ставки перевищують короткострокові, то крива дохідності має додатний нахил, тобто зростає. Це спостерігається в періоди загального зростання ставок, але короткострокові ставки починають зростати з нижчого рівня, ніж довгострокові. Якщо ж короткострокові відсоткові ставки вищі за довгострокові, то крива дохідності має від’ємний нахил, тобто спадає. Така картина спостерігається в період циклічного підйому економіки, а також на ранніх стадіях спаду, коли всі відсоткові ставки знижуються.
Горизонтальна форма кривої дохідності означає, що довгострокові і короткострокові ставки перебувають приблизно на одному рівні, отже, інвестор одержує однакову дохідність на момент погашення незалежно від строку погашення цінних паперів, в які інвестуються кошти. Форми кривих дохідності наведено на рисунку 5.2.
Рисунок
5.2 - Форми кривих дохідності
Додатний нахил кривої дохідності відображає середньоринкове очікування того, що рівень майбутніх короткострокових ставок буде вищим за поточні значення. У цьому разі інвестори прогнозують підвищення ставок і надають перевагу короткостроковим цінним паперам за рахунок зниження частки довгострокових інструментів, які принесуть найбільші капітальні збитки при перетворенні таких прогнозів у реальність. Менеджер має уникати придбання довгострокових цінних паперів, оскільки підвищення короткострокових ставок призводить до зниження цін на цінні папери, а це в майбутньому принесе збитки.
Навпаки, якщо крива дохідності має від’ємний нахил, то це свідчить про майбутнє зниження короткострокових ставок. У цьому випадку менеджменту необхідно розглянути можливість подовження інвестиційного горизонту цінних паперів і придбання довгострокових інструментів, оскільки зниження ставок обіцяє перспективу значних капітальних прибутків за цінними паперами з порівняно тривалими періодами обігу.
Форма кривої дохідності також є інструментарієм виявлення порівняльної оцінки вартості цінного папера. Якщо точка дохідності цінного папера лежить вище від кривої дохідності, то такий папір є привабливим об’єктом для купівлі, оскільки дохідність його тимчасово завищена порівняно із середньоринковим рівнем, а ціна — занижена.
Цінний папір, точка дохідності якого лежить нижче від кривої дохідності, є об’єктом вигідного продажу або відмови від придбання, оскільки в даний момент дохідність такого інструменту занадто низька для строку його погашення, а ринкова ціна — завищена.
Аналіз кривої дохідності в довгостроковому аспекті дає змогу визначити, в якій стадії ділового циклу знаходиться економіка. У період економічних підйомів крива дохідності має тенденцію зростання, а в періоди спадів спостерігається від’ємний тренд.
Кут нахилу кривої дохідності до осі х показує, який додатковий дохід може одержати банк у процесі подовження чи скорочення інвестиційного горизонту портфеля цінних паперів. Якщо крива має стрімкий додатний нахил (зростає), то кут нахилу показує, скільки процентних пунктів додаткового доходу одержить банк, замінивши короткострокові вкладення на довгострокові в тому часовому діапазоні, де спостерігається різке зростання.
Якщо крива дохідності характеризується значним додатним нахилом, то банк може одержати суттєвий прибуток за допомогою прийому, що має назву «осідлання кривої дохідності». Сутність прийому полягає у виявленні такого моменту, коли з наближенням строків погашення цінних паперів, що перебувають у портфелі банку, їх ціни значно зростають, а дохідність до моменту погашення знижується. Тоді менеджмент може прийняти рішення про продаж таких інструментів, одержавши капітальний приріст завдяки підвищенню ринкової ціни і одразу реінвестувати надходження в цінні папери триваліших строків обігу з вищими нормами дохідності. Якщо форма кривої дохідності лишається стабільною протягом тривалого часу, то банк одержує як вищі поточні доходи, так і вищі доходи від портфеля цінних паперів у майбутньому.
У процесі прийняття управлінських рішень щодо портфеля цінних паперів необхідно враховувати не тільки очікуваний рівень дохідності, а й відповідний рівень ризиковості. Тому в разі подовження інвестиційного горизонту портфеля цінних паперів з метою підвищення дохідності менеджменту потрібно оцінити й збільшення ризику. Довгострокові цінні папери, як правило, менш ліквідні, ніж короткострокові, їх ринок вужчий. Оцінюючи за кривою дохідності приріст доходу в результаті подовження інвестиційного горизонту, потрібно порівняти цей виграш з імовірністю виникнення кризи ліквідності в банку або капітальних збитків через непередбачену зміну відсоткових ставок.
Отже, аналіз кривої дохідності надає інвестиційному менеджменту цінну інформацію щодо очікуваних доходів та майбутніх змін відсоткових ставок.