- •Аналіз шлункового соку
- •Література
- •Змістовий модуль 16 заняття 2 (2 години)
- •Кількісне визначення гістаміну у крові за методом н.В. Клімінкіної і с.І. Плітмана
- •Література
- •Змістовий модуль 11 заняття 3 (2 години)
- •Визначення активності аспартатамінотрансферази у сироватці крові за Кінгом
- •Література
- •Змістовий модуль 11 заняття 4 ( 2 години)
- •Кількісне визначення сечовини та амоніаку в біологічних рідинах
- •Література
- •Змістовий модуль 11 заняття 5 (2 години)
- •Література
- •Змістовий модуль 11 заняття 6 (2 години)
- •Визначення вмісту креатиніну в біологічних рідинах
- •Література
- •Змістовий модуль 16 заняття 7 (2 години)
- •Визначення вмісту сечової кислоти в біологічних рідинах за методом Мюллера та Зейферта. Визначення загального азоту в сечі за методом Кьєльдаля.
- •Література
- •Змістовий модуль 16 заняття 8 (2 години)
- •Література
- •Заняття 9 (4 години)
- •Перелік питань до підсумкового модульного контролю № 4
- •Кількісне визначення кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові
- •Література
- •Змістовий модуль 17 заняття 2 (2 години)
- •Література
- •Змістовий модуль 17 заняття 3 ( 2 години)
- •Кількісне визначення залишкового нітрогену в крові
- •Література
- •Змістковий модуль 19 заняття 4 ( 2 години)
- •Кількісне визначення гемоглобіну в крові гемоглобінцианідним методом
- •Література
- •Змістовий модуль 19 заняття 5
- •Кількісне визначення білірубіну та його фракцій у сироватці крові за методом Ієндрашика, Клеггорна і Грофа
- •Література
- •1. Губський ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – с. 462-467.
- •Змістовий модуль 18 заняття 6 (2 години)
- •Дослідження фізико-хімічних властивостей та хімічного складу нормальної сечі
- •Література
- •Змістковий модуль 18 заняття 7 (2 години)
- •Визначення патологічних компонентів сечі
- •Література
- •Заняття 8 ( 2 години)
- •Література
- •Заняття 8
- •Перелік питань до підсумкового модульного контролю № 5
- •Методичні вказівки для самостійної підготовки студентів стоматологічного факультету до практичних занять з біологічної хімії Частина 2
Визначення вмісту креатиніну в біологічних рідинах
Завдання 1. Визначити вміст креатиніну в сироватці крові.
Принцип. Креатинін при взаємодії з пікриновою кислотою в лужному середовищі утворює сполуки оранжево-червоного кольору, інтенсивність якого визначають фотометрично.
Хід роботи. Дослідна проба - вносять 0,5 мл досліджуваної сироватки крові, 1 мл дистильованої води та 0,5 мл трихлороцтової кислоти; калібрувальна проба (еталонна) - вносять 0,5 мл калібрувального розчину (концентрація креатиніну — 177 мкмоль/л), 1 мл дистильованої води та 0,5 мл трихлороцтової кислоти. Вміст обох пробірок перемішують, залишують стояти протягом 5 хв, потім центрифугують при 2500-3000 об/хв протягом 5 хв. Надосадову рідину зливають. У дві центрифужні пробірки вносять по 1 мл надосадової рідині з кожної проби, додають по 0,5 мл пікринової кислоти (0,04 моль/л) і 0,5 мл NaOH (0,75 моль/л). Перемішують і точно через 20 хв фотометрирують в 1 см кюветі при 505 нм проти розчину порівняння. Розчин порівняння: у центрифужну пробірку вносять 1,5 мл дистильованої води та 0,5 мл трихлороцтової кислоти; перемішують. З цього розчину беруть 1 мл і переносять в окрему пробірку, додають 0,5 мл пікринової кислоти та 0,5 мл натрію гідроксиду.
Концентрацію креатиніну (Х) в мкмоль/л у сироватці крові розраховують за формулою: Х=(Сет.×Ед.)/Еет., де Сет. - концентрація креатиніну в еталонній пробі (177 мкмоль/л); Ед. - оптична щільність дослідної проби; Еет. - оптична щільність еталонної проби. У нормі вміст креатиніну у сироватці крові (натще) складає: для чоловіків - 61-115 мкмоль/л, жінок - 53-97 мкмоль/л.
Увага! При роботі необхідно строго дотримуватися правил роботи з отруйними речовинами в хімічних лабораторіях, тому що пікринова кислота - отрута, а трихлороцтова кислота та NaOH - їдкі речовини!
Завдання 2. Визначити вміст креатиніну в сечі.
Принцип. Той же.
Хід роботи. Визначення проводять в центрифужних пробірках, які заповнюють відповідно до схеми:
|
Дослідна проба |
Розчин порівняння |
Сеча розведена 1:100 (мл) |
0,5 |
- |
Вода дистильована (мл) |
0,25 |
0,75 |
Трихлороцтова кислота (мл) |
0,25 |
0,25 |
Пікринова кислота (мл) |
0,5 |
0,5 |
NaOH (мл) |
0,5 |
0,5 |
Перемішують вміст пробірок і точно через 20 хв вимірюють оптичну щільність дослідної та калібрувальної проби проти розчину порівняння в 1 см кюветі при 505 нм. Еталонний (калібрувальний) розчин готовлять як й у випадку визначення креатиніну в сироватці крові. Кількість креатиніну (У) у ммоль/добу в сечі розраховують за формулою:
У=(Сет.×Ед.×Д×50)/(Еет.×1000), де Сет. - концентрація креатиніну в еталонній пробі (177 мкмоль/л); Ед. - оптична щільність дослідної проби; Еет. - оптична щільність еталонної проби; Д - добовий діурез (1,5 л); 1000 - перевід мкмоль в ммоль; 50 - розведення сечі. У нормі вміст креатиніну в сечі складає: для чоловіків - 8,8-17,7 ммоль/добу (1,0-2,0 г); жінок - 7,1-15,9 ммоль/добу (0,8-1,8 г).
Клініко-діагностичне значення. Концентрація креатиніну в сироватці крові здорових людей відносно постійна в результаті строгої залежності між його утворенням та виділенням. Креатинін відноситься до безпорогових речовин, він фільтрується тільки клубочками, але не реабсорбується. Його секреція канальцями можлива тільки при високій концентрації в крові. Визначення вмісту креатиніну проводять для дослідження функції нирок. Концентрація креатиніну в плазмі є зворотно пропорційною до величини фільтрації. Критичною верхньою границею встановлена концентрація на рівні 115 мкмоль/л. За її наростанням в крові визначають ступінь хронічної ниркової недостатності. Також підвищення вмісту креатиніну в крові (гіперкреатинінемія) може спостерігатися при кишковій непрохідності, гіперфункції надниркових залоз, сечокам’яній хворобі.
Підвищена екскреція креатиніну з сечею спостерігається при вживанні в їжу великої кількості м’ясних продуктів, синдромі тривалого роздавлення м’язової тканини, тяжкій фізичній праці, лихоманках, пневмоніях. Зниження виділення креатиніну з сечею спостерігається при хронічному нефриті з уремією, м’язовій атрофії, лейкемії та ін.
