Поранення легень

Характеризуються кровотечею із рани, інколи легеневими кровотечами, гемопневмотораксом, підшкірною емфіземою.

Клінічна картина

При обстеженні в ділянці ушкодженої легені визначаються притуплення, по­силення голосового тремтіння, вологі хрипи.

Остаточний діагноз установлюють при рентгенографії.

Перша допомога

1. Термінова госпіталізація.

2. При транспортуванні положення напівсидячи і місцево холод.

3. При легеневій кровотечі вводять внутрішньовенно 10 мл 10 % розчину хлори­ду кальцію і внутрішньом'язово вікасол.

Лікування

Тільки хірургічне. Проводиться торакотомія зі спиненням кровотечі, зашиван­ням ран легені або бронха, а при значному пораненні проводять резекцію легені. У плевральну порожнину вводять антибіотики.

Поранення серця

Частіше уражуються передня поверхня серця і лівий шлуночок.

Клінічна картина

У потерпілих виникають біль у ділянці серця, запаморочення і втрата свідо­мості, задишка, відчуття страху смерті, прогресивно погіршуються показники гемодинаміки. При перкусії збільшуються межі серця, серцеві тони різко приглу­шені.

Лікування

Проводиться термінова лівобічна торакотомія. Рану серця зашивають. Під час операції і в післяопераційний період переливають кров, уводять серцеві засоби, дають зволожений кисень.

Абсцес легень

Це гнійний осередок у легенях, обмежений капсулою і зоною уражених запальним процесом тканин (так звана зона перифокального запалення). Етіологія

1. Гостре запалення легень.

2. Порушення прохідності бронхіального дерева.

3. Недостатнє кровопостачання легеневої тканини.

4. Зниження імунітету і реактивності організму.

5. Сторонні тіла.

6. Затікання в бронхи блювотних мас, слини.

Зазвичай висівають стафілококи і пневмококи, кишкову паличку. Абсцеси ви­никають у чоловіків у 3—4 рази частіше і локалізуються у верхньому відділі правої легені (у прикореневій зоні).

Класифікація

1. Одиночні.

2. Множинні.

Клінічна картина

Розрізняють 2 періоди:

1. Формування гнояка.

2. Прорив абсцесу.

Захворювання починається з гарячки до 39—40 °С. З'являються біль у грудній клітці, кашель з виділенням кров'яного мокротиння. Спостерігається загальна слабкість, втрата апетиту, нічна пітливість.

Далі при прориванні в бронх масивно виділяється гній. Кількість мокроти від 100 мл до 2 л за добу. Стан хворого після проривання гнійника покращується, знижується температура тіла.

Можливі ускладнення:

• прорив гнійника в плевральну порожнину;

• легеневі кровотечі;

• метастазування гнійника в протилежну легеню, мозок.

Лікування

У період формування абсцесу, як при пневмонії, — парентерально антибіотики з урахуванням чутливості мікрофлори — цефалоспоріни. Ефективне інтратрахеальне введення антибіотиків. Замісна і дезінтоксикаційна терапія. Для підвищення реактивності організму вводять антистафілококову плазму, гаммаглобулін. Хворих поміщають в окремі палати, видають ємкості для збирання мокротиння. При недостатньому дренуванні гнійника — положення на боці з опущеним головним кінцем (постуральний дренаж). При неефективності консервативного лікування, ускладненнях, переході в хронічну стадію проводять дренування шляхом торакоцентезу, пневмотомію — розкриття і дренування абсцесу за допомогою торакотомії, лобектомію — видалення ураженої частки, сегментектомію – видалення сегмента.