Перспективи рекреаційної сфери Карпатського регіону

Одним із стратегічних напрямів освоєння Карпатського регіону є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу, але потрібно керуватися такими основними критеріями:

1. Екологічна безпека освоєння території: вміле раціональне господарювання з урахуванням рекреаційного навантаження.

2. Соціальна необхідність. Тобто відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоровленні, її здатність задовольняти попит населення на рекреаційні послуги.

3. Економічна доцільність передбачає прибутковість діяльності рекреаційних об’єктів.

4. Порівняння із зарубіжним аналогом.

Отже, слід акцентувати увагу на формуванні перспективної політики розвитку рекреаційної індустрії та нових рекреаційних об’єктах.

Буковель – туристичний комплекс, розташований біля підніжжя гори Буковель у с. Паляниця Закарпатської обл. на висоті 900 м н.р.м., у 30 км від Яремче. Гори, які оточують Буковель, з усіх боків закривають її від холодних вітрів, що створює комфортний відпочинок. Комплекс складається з 25 дерев’яних котеджів зі сучасними умовами, що відповідають міжнародним стандартам. До відпочинкового комплексу входять 2 ресторани, 4 колиби, закусочні на схилах, конференц-зала на 80 місць, сауна, басейн, більярд, кімната для масажу, фітнес-центр, зала для дискотеки, сервіс для гірськолижного спорудження, прокат лиж і сноубордів, екскурсійні маршрути.

Особливості:

• гірськолижні траси починаються безпосередньо біля території бази;

• на горі Буковель є 6 гірськолижних трас (1 бугельний підйомник, 3 стільцевих подйомника і 2 мультиліфта) європейського стандарту;

• висота гори 1139 м, ширина трас – від 120 до150 м, схили гір – 10 до 25 ;

• усі траси захищені від прямого сонячного проміння, завдяки чому сніг утримується довше;

• траси готуються для катання спеціальною снігонапилюючою і сніговтрамбовувальною технікою;

• освітлення схилів дозволяє кататися ввечері;

• на курорті діє висококваліфікавана лижна школа й є інструктори зі сноуборду.

Тустань  віднедавна львів’яни мають змогу побувати на виставці «Фортеця» в приміщенні культурно-мистецького центру «Дзига», присвяченої пам’яті М. Ф. Рожка (працював у Львівському державному аграрному університеті на кафедрі сільськогосподарської архітектури у (1969–1979 рр.)  дослідника давньоруської фортеці Тустань. Фортеця розташована в с. Уричі Сколівського р-ну Львівської обл. Розквіт фортеці припадає на ХІІІ ст. (правління Д. Галицького) і вражає високим рівнем архітектурної обороноздатної майстерності. Пази скелі поєднували камінь і дерево. Нині є тільки скелі, але син М. Рожка – Василь, директор історико-архітектурного заповідника «Тустань», планує відновити фрагменти фортеці, використавши вивчену й застосовану методику відтворення фортець у Бубнищі, Підкамені. Тут планується рекреаційна зона з музеєм, виставковими залами, готелем та різними дійствами ХІІІ ст.

Рекреаційні зони міст Карпатського регіону вміщують великий потенціал рекреаційних ресурсів: історико-культурні, бальнеологічні, лісові, водні, кліматичні, спелеоресурси та рекреаційно-туристичні ресурси природно-заповідного фонду й можливості для розвитку рекреаційної індустрії регіону.

Питання для самоконтролю

1. Кліматично-географічні особливості Карпатського рекреаційного регіону.

2. Природно-заповідний фонд регіону.

3. Історико-архітектурні рекреаційні об’єкти Львова.

4. Бальнеологічні ресурси Трускавця.

5. Визначні місця Яремче, Ворохти, Славська, Вижниці.

6. Як покращити рекреаційну інфраструктуру Карпатського регіону?

Тема № 4

Загальна характеристика рекреаційних зон міст Азово-Чорноморського регіону

План

1. Відомості про Азово-Чорноморський рекреаційний регіон

2. Одеса – найпопулярніший рекреаційний об’єкт регіону

3. Херсон, Миколаїв, Бердянськ – курортно-туристичні міста

4. Оздоровчо-лікувальні рекреаційні зони Одеського рекреаційного району

Завдання для індивідуального опрацювання матеріалу

1. Рекреаційний потенціал курортних міст: Коблево, Скадовськ, Шабо, Гопри.

2. Маріуполь, Генічеськ  оздоровчо-рекреаційні міста Приазовського рекреаційного району.

3. Рекреаційні зони Запоріжжя.

Список рекомендованої літератури

1. Андриевский Н. Ю., Гайво­рон А. А., Коляда И. М. Одесса. Путеводитель-справочник.  Одесса, 1984. – 60 с.

2. Белоус А. Г. Климат Одессы. – Л., 1986.

3. Белоусова Е. М., Костикова Г. И. Херсон. Путеводитель.  Симферополь, 1988.

4. Географічна енциклопедія України.: В 3-х т. – К.: УРЕ, 1988. – 1993 c.

5. Коляда И. М. Улицы Одессы Путеводитель-справочник.  Одеса. 1987.

6. Могильний П. И., Огульчанский А. Я. Бердянск — город солнечный. Путеводитель-справочник.  Днепропетровск, 1978.

7. Стафійчук В. І. Рекреалогія: Навч. посіб. – К.: Альтерпрес, 2006.  264с

8. Федоренко Н. Я. Бердянск курорт­ний. Очерк. – Днепропетровск, 1981.