
- •Питання для самоконтролю
- •Міста Криму – найпотужнішого рекреаційного регіону
- •Завдання для індивідуального опрацювання матеріалу
- •Список рекомендованої літератури
- •Визначні місця Ялти
- •Лікувально-оздоровчі міста регіону
- •Перспективи рекреаційної сфери Карпатського регіону
- •Відомості про Азово-Чорноморський рекреаційний регіон
- •Рекреаційні зони ключових міст Азово-Чорноморського регіону
- •Оздоровчо-лікувальні рекреаційні зони Одеського рекреаційного району
- •Питання для самоконтролю
- •Рекреаційні ресурси міст Дніпровсько-Дністровського регіону
- •Завдання для індивідуального опрацювання матеріалу
- •Список рекомендованої літератури
- •Відомості про рекреаційний регіон
- •Київ – рекреаційний центр України
- •Курортні міста Дніпровсько-Дністровського рекреаційного регіону
- •Перелік питань, які виносяться на підсумкову контрольну роботу
- •Реформування рекреаційної сфери міст в Україні.
- •Тести з навчальної дисципліни “Рекреаційні зони міст” і модуль
- •Основна засада реформування рекреаційної сфери міст в Україні:
- •Бібліографічний список
Основна засада реформування рекреаційної сфери міст в Україні:
а) екологічна безпека
б) економічна доцільність
в) соціальна необхідність
Які з перелічених рекреаційних об’єктів не підлягають процесу приватизації:
а) санаторії
б) бальнеологічні ресурси
в) курорти
Яка частина світу є провідною у рекреаційному відношенні:
а) Європа
б) Азія
в) Африка
г) Австралія
88. Рекреаційна зона Франції, занесена до світової спадщини ЮНЕСКО:
а) Собор Святого Людовика
б) Ейфелева вежа
в) Версальський замок
Відомий рекреаційний об’єкт Іспанії – шестидесятиметровий пам’ятник Христофору Колумбу розташований в місті:
а) Барселона
б) Мадрид
в) Гібралтар
Усесвітньовідомий рекреаційний об’єкт – театр «Ла скала» розташований у:
а) Римі
б) Мілані
в) Неаполі
Рекреаційний об’єкт Великобританії – одне з чудес світу:
а) Лондонський Бігбен
б) Кембрійські гори в Уельсі
в) Стоунхедж – кам’яний календар
Всесвітньовідома картинна галерея Німеччини знаходиться в:
а) Лейпцігу
б) Берліні
в) Дрездені
Які рекреаційні ресурси є основними в Греції:
а) історико-архітектурні
б) кліматичні
в) бальнеологічні
Історичний рекреаційний об’єкт Польщі – найстаріший Ягеллонський університет розміщений у:
а) Кракові
б) Варшаві
в) Гданську
Християнська сакральна рекреаційна святиня у Туреччині – храм св. Софії – розміщений у:
а) Кемері
б) Стамбулі
в) Анталії
Святе місто поломництва у Палестині:
а) Єрусалим
б) Назарет
в) Вифлеєм
На якому континенті розміщені відомі єгипетські курорти (Хургада, Шарм ель Шейкх, Таба):
а) Африка
б) Азія
в) Європа
Відомий кліматичний курорт Китаю – це:
а) Сянган
б) Ханджоу
в) о. Хайнань
Лісові рекреаційні ресурси є домінантними в:
а) Америці
б) Австралії
в) Канаді
Рекреаційний об’єкт – біло-рожевий палац Ітамараті в Бразилії розташований у місті:
а) Ріо-де-Женейро
б) стол. Бразилія
в) Сан-Пауло
Зміст
Вступ………………………………………………………………………..
Тема № 1
Основні засади курсу „Рекреаційні зони міст”…………………………
Тема № 2
Міста Криму – найпотужнішого рекреаційного регіону………………
Тема № 3
Рекреаційний потенціал міст Карпатського регіону…………………
Тема № 4
Загальна характеристика рекреаційних зон міст
Азово-Чорноморського регіону……………………………………...........
Тема № 5
Рекреаційні ресурси міст Дніпровсько-Дністровського регіону……….
Перелік питань, які виносяться на підсумкову
контрольну роботу……………………………………………………………
Бібліографічний список
Бойдик О. О. Тлумачний словник термінів з рекреаційної географії. К.: Київ. – Київський університет, 1993. – 56с.
Енциклопедія архітектурної спадщини України: тематичний словник. – К.: Українська Академія архітектури, 1985. – 366 с,
Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму. – Чернівці: Прут, 1985. – 120 с.
Завада В.Т. Архітектурна спадщина України як об'єкт туризму. Регіональний аспект // Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 1. Частина друга. – К.: Інститут туризму. – с.23-28.
Карпатский рекреационный комплекс // Долишний М.И., Нудельман М.С., Ткаченко К.К. и др, – К.: Наукова думка, 1984. – 148 с.
Кравців., Гринів Л., Копач М., Кузик С., Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери. – Львів: НАН України, 1999. – 78с.
Кузик С.П., Касянчук З.О. Оцінка туристичної придатності території Карпат // Карпати. Український міст в Європу: проблеми і перспективи. Тези доп. Міжн. наук.-практ. конф. – Львів, 1993. – с. 100-103.
Лесик О.В. Замки та монастирі України. – Л.: Світ, 1993. – 173 с.
Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАНУ, 1997. – 259 с.
Памятники истории и культуры Украинской ССР – К.: Наукова думка, 1987. – 756 с.
Полинова Н.Ф. Оценка необходимого и достаточного времени на осмотр ескурсионных обьектов // Социально-географические проблемы повышения еффективности туристско-экскурсионного обслуживания. – Минск: Из-во Беларуск. ун-та, 1978. – С.100-104.
Проблеми міжнародного туризму: Збірник наукових статей. – К.: ТОВ "ЧасПіК", 1997. – 264 с.
Стафійчук В.І. Рекреологія. Навч.посіб. – К. : Альтерпрес, 2006. – 264 с.
До історичних пам’яток міста також належать: Українсько-польський ринок (XIV ст.), Вірменський ринок, Вірменський колодязь, Тріумфальна брама (1781), Будинки: пивзаводу (1872), комерційного банку (кінець XIXст.), українсько-польського магістрату, руського магістрату, першої російської гімназії (1837–1841), дворянського зібрання (1857–1893).
Полтава — місто обласного підпорядкування, обласний і районний центр. Розташована на річці Ворсклі – притоці Дніпра. У XVІІ ст. Полтава отримала магдебурзьке право. Площа міста – 7,7 тис. га. Місто поділяється на 3 міські райони й налічує 317,0 тис. мешканців. Поверхня правобережної (основної) частини міста слабохвиляста, в прирічковій частині глибоко розчленована балками та ярами. Перевищення висот – до 72 м. Лівобережна частина – рівнинна заплава і надзаплавна тераса Ворскли. Пересічна температура січня – - 7,0°, липня – + 20,5°. Опадів – 485 мм на рік. Площа зелених насаджень становить 934 га. У місті діє Полтавський міський парк- пам’ятка садово-паркового мистецтва та 22 пам’ятки природи і 7 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.
Перша письмова згадка про літописну Лтаву знайдена
Начало формы