
- •Передмова
- •Практична робота №1 Тема: Рекреаційна зона
- •Склад земель рекреаційного призначення
- •Практична робота №2 Тема: Рекреаційна діяльність
- •Класифікація рекреаційної діяльності
- •Типова характеристика рекреаційної діяльності національних природних парків
- •Практична робота №3 Тема: Картосхема рекреаційного районування України Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території
- •Практична робота №4 Тема: Норми рекреаційного навантаження
- •Практична робота №5 Тема: Рекреаційна місткість території
- •Визначення рекреаційної місткості природних територій.
- •Визначення місткості рекреаційних центрів
- •Практична робота №6 Тема: Стадії рекреаційної дигресії рослинного покриву
- •Література:
- •Бейдик о.О. Словник – довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії. / о.О. Бейдик – к. : Палітра, 1977. – 130с.
- •Стадії рекреаційної дигресії корінних ландшафтів а) у лісових природних комплексах
- •Практична робота №7 Тема: Ступінь рекреаційної стійкості
- •Література:
- •Бейдик о.О. Словник – довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії. / о.О. Бейдик. – к. : Палітра, 1977. – 130с.
- •Лісівничо-екологічна типологія Алексєєва-Погребняка
- •Практична робота №8 Тема: Регулювання відвідуваності екологічних стежок та туристичних маршрутів
- •Регулювання відвідуваності екологічних стежок та туристичних маршрутів.
- •Література:
- •Практична робота №9 Тема: Рекреаційне навантаження на охоронні території
- •Література:
- •Практична робота №10 Тема: Платні послуги, які можуть надаватися установами природно-заповідного фонду
- •Література:
Практична робота №7 Тема: Ступінь рекреаційної стійкості
План
Поняття про стійкість природної системи під впливом рекреації.
Ступені стійкості.
Екологічні групи рослин.
Мета: навчитися визначати ступені стійкості природних комплексів у рівнинних, у гірських, у нелісових умовах.
Завдання:
Навчитися користуватися сіткою П. Погребняка для визначення екотопу. Виконати ординацію кількох фітоценозів.
Визначити ступінь стійкості природних комплексів у рівнинних умовах на прикладі ПП «Розточчя».
Визначити ступінь стійкості природних комплексів у гірських умовах на прикладі РЛП «Знесіння».
Визначити ступінь стійкості природних комплексів у нелісових комплексах.
Література:
Бейдик о.О. Словник – довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії. / о.О. Бейдик. – к. : Палітра, 1977. – 130с.
Погребняк П.С. Основы лесной типологии. / П. С. Погребняк – К. : Узд-во АН УССР, 1955. – 455 с.
Методичні рекомендації щодо визначення максимального рекреаційного навантаження природних комплексів і об’єктів у межах природно-заповідного фонду України за зонально-регіональним розподілом – Київ, 2003 – 52 с.
Стійкість природної системи відносно рекреаційного впливу визначається щільністю відпочивальників на ділянках рекреаційних зон.
Ступінь стійкості – залежність витривалості екосистеми від видового складу і природних умов. В даній роботі розглядається в аспекті біологічних властивостей деревної, чагарникової і трав’яної рослинності, природних умов місцезростання та крутизни схилів.
В залежності від біологічних властивостей деревних, чагарникових та трав’яних рослин і природних умов, в яких вони зростають, методичними рекомендаціями визначено п’ятибальну шкалу ступеня стійкості природних комплексів, об’єктів, їх ділянок до рекреаційних навантажень (табл. 7.1). Ступінь стійкості залежить також від умов місцезростання: рівнинні, гірські умови та нелісові комплекси [3].
Таблиця 7.1
Ступінь стійкості природних комплексів ПЗФ
до рекреаційних навантажень у рівнинних умовах
Переважаючі породи, категорії земель |
Вихідні ступені стійкості по типах лісорослинних умов
|
||||
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
|
Сосна |
А0, А1, А4, А5, В0, В5, С4, С5, Д4, Д5 |
А2, В1 С0, Д0 |
А3,В2, В4, С1, Д1 |
В3, С2, С3, Д2, Д3 |
- |
Ялина |
В4, В5, С4 |
В2, В3 |
С2, Д1 |
С2, Д2, Д3 |
- |
Ялиця |
С5, Д4, Д5 |
- |
- |
- |
- |
Дуб, бук, граб |
В4, В5, С0, С5, Д5 |
В2,В3,С1,С4Д0, Д4 |
С2, Д1 |
С3, Д2, Д3 |
- |
Береза, осика |
А4, А5, В0, В5, С5, Д5 |
А2,А3,В1,В4, С0, Д0 |
В2,С1, С4, Д4 |
В3, С2, Д1 |
С3, Д2, Д3 |
Вільха, ясен |
В2, В3, В4, В5, С2, С5, |
С4, Д2, Д4 |
С3, Д3 |
- |
- |
Ландшафтні поляни |
- |
- |
- |
В2, В3, С1, Д0, Д3 |
С2,С3, Д1, Д2 |
Пасовища |
решта |
В3, С0, С4, Д4 |
В2,С1, С2, С3, Д0, Д1 |
Д2, Д3 |
- |
Сіножаті |
решта |
С2, С3, Д2, Д3 |
- |
- |
- |
Примітка 1. Вихідна ступінь стійкості знижується на 1 бал в молодняках висотою до 2 м, в насадженнях, де здорових дерев менше 75 %, при крутості ділянок більше 150.
При визначенні ступеню стійкості природних комплексів до рекреаційних навантажень у рівнинних умовах враховуються переважаючі породи (сосна, ялина, дуб, береза тощо), категорії земель (ландшафтні поляни, пасовища, сіножаті тощо) та типи лісорослинних умов.
При визначенні ступеню стійкості природних комплексів до рекреаційних навантажень у гірських умовах (табл. 7.2)враховуються переважаючі породи (шпилькові, твердолистяні, м’яколистяні), категорії земель (ландшафтні поляни, пасовища, сіножаті тощо) та крутість схилів (у градусах).
Таблиця 7.2
Ступінь стійкості природних комплексів ПЗФ
до рекреаційних навантажень у гірських умовах
Переважаючі породи, категорії земель |
Вихідні ступені стійкості по крутості схилів, градуси
|
||||
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
|
Шпилькові |
21 |
11-20 |
6-10 |
0-5 |
- |
Твердолистяні |
26 |
16-25 |
11-15 |
6-10 |
0-5 |
М’яколистяні |
36 |
26-35 |
16-25 |
6-15 |
0-5 |
Ландшафтні поляни |
- |
- |
11-15 |
6-10 |
0-5 |
Пасовища |
16 |
6-15 |
0-5 |
- |
- |
Сіножаті |
6 |
0-5 |
- |
- |
- |
При визначенні вихідних ступенів стійкості у рівнинних і гірських умовах може застосовуватися їх коригування (зниження ступеню стійкості на 1 чи 2 бали) (табл. 7.3) відповідно до наступних факторів: вологість рослинних умов, наявність ерозійних процесів, висота насаджень, їх санітарний стан. Після коригування ступінь стійкості не може приймати значення більше 5 балів.
Методичними рекомендаціями при визначенні ступеню стійкості природних комплексів до рекреаційних навантажень у нелісових комплексах враховується вибагливість груп рослин до зволоження (табл.7.4). Найбільш висока ступінь стійкості – перша.
Таблиця 7.3
Ознаки для коригування вихідних ступенів стійкості
Фактори, які враховувалися |
Зниження стійкості |
|
на 1 бал |
на 2 бали |
|
1. Вологість рослинних умов |
сухі та сирі гігротопи |
дуже сухі та мокрі гігротопи |
2. Наявність ерозійних процесів |
середньо-змиті ґрунти |
сильно змиті ґрунти |
3. Висота насаджень |
1-3 м |
до 1 м |
4. Санітарний стан насаджень |
|
|
а) здорових дерев в шпилькових деревостанах |
51-90 % |
до 50 % |
б) здорових дерев в листяних деревостанах |
31-70% |
до 30 % |
Таблиця 7.4
Ступінь стійкості природних комплексів ПЗФ
до рекреаційних навантажень у нелісових комплексах
Вихідні ступені стійкості |
Екологічні групи |
Вибагливість до зволоження |
1 |
гігрофіти |
мокрі |
2 |
мезогігрофіти |
сирі |
3 |
мезофіти |
вологі |
4 |
ксеромезофіти |
сухі і свіжі |
5 |
ксерофіти |
дуже сухі |