Типова характеристика рекреаційної діяльності національних природних парків

1. Кількість зон стаціонарної рекреації, шт.

2. Кількість проведених екскурсій, шт.

3. Кількість відвідувачів, ос.

4. Наявність екологічних стежок, шт.

5. Наявність туристичних маршрутів, шт.

6. Наявність рекреаційних водойм, шт.

7. Надходження від рекреаційної діяльності, грн.

8. Відсоток виконання плану надходжень від рекреаційної діяльності.

9. Відсоток збільшення надходжень від рекреаційної діяльності у поточному році в порівнянні з попереднім.

10. Надходження від рекреаційної діяльності на 1 га площі стаціонарної рекреації, грн.

11. Надходження від рекреаційної діяльності на 1 га площі регульованої рекреації, грн.

12. Надходження від рекреаційної діяльності на 1 штатного працівника, що займається рекреацією, грн.

13. Кількість відвідувачів, що припадає на одного штатного працівника, який займається рекреаційною діяльністю, ос.

14. Сума надходження від рекреаційної діяльності від одного відвідувача установи, грн.

15. Кількість розроблених та виданих буклетів, шт.

Питання для самоконтролю:

1. Які функції властиві рекреаційній діяльності?

2. Чинники, що визначають рекреаційну діяльність.

3. Основні завдання рекреаційної діяльності.

4. Як класифікують рекреаційну діяльність?

5. Який вид рекреаційної діяльності завдає більшої шкоди НПС (регламентований чи самодіяльний)?

Практична робота №3 Тема: Картосхема рекреаційного районування України Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території

План

1. Принципи рекреаційного районування.

2. Таксономічні одиниці рекреаційного районування території України.

3. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території.

Мета:вивчити місцезнаходження рекреаційних регіонів, районів України; навчитися здійснювати комплексну оцінку рекреаційного потенціалу території.

Завдання:

1. Позначити межі рекреаційного районування регіонів України на картосхемі.

2. Зробити комплексну оцінку рекреаційного потенціалу території Львівської області.

3. Навести приклади таксономічних одиниць рекреаційного районування Кримського рекреаційного регіону.

4. Здійснити порівняльний аналіз двох будь-яких рекреаційних районів України.

Література:

1. Стафійчук В.І. Рекреологія : навч. посіб. / В. І. Стафійчук. – К. : Альтерпрес, 2006. – с.18-28

2. Рекреаційне районування. // Географічна енциклопедія України, т. 3. – К. : УРЕ, 1993. – с. 120.

3. Яковенко І. Про зміст і методику розробки комплексної картографічної моделі регіонального рекреаційного природокористування //Український географічний журнал. / І. Яковенко – 2003, № 2. – с. 38-43

4. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія./ О.О Бейдик. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2001. – 395 с.

5. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України / В. І. Мацола – Львів : Інститут регіональних досліджень НАНУ, 1997. – 259 с.

Рекреаційне районуван­ня  це поділ території на певні таксономічні одиниці, які від­різняються спеціалізацією ре­креаційного обслуговування, структурою рекреаційних ре­сурсів і напрямами освоєння й їх охорони.

Основними ознаками виокремлення рекреаційних таксонів є:

• характер рекреаційної спеціалі­зації та ступінь її розвитку;

• рі­вень рекреаційної освоєності те­риторії;

• схожість проблем пер­спективного розвитку окремих частин території з позицій ре­креації;

• рекреаційні ресурси та їхні територіальні комбінації;

• рекреацій­ні території та їхнє значення в загальній структурі землекористу­вання;

• потужність, географія, структура і динаміка рекреа­ційних потоків; виробничі й економічні зв’язки рекреаційних підприємств з іншими галузями;

• на­явність рекреаційного вузла.

Основними об'єктами територіально-рекреаційної системи (ТРС) різних рангів можна вважати виокремлені кандидатом географічних наук В. Стафійчуком (2006) таксономічно ранговані рекреаційні території:

1. рекреаційний пункт (окремий санаторій, будинок відпочинку, готель, кемпінг);

2. рекреаційний центр (Кирилівка, Ворохта, Коктебель, Давос, Блекпул, Сан-Ремо тощо);

3. рекреаційний вузол (Одеська група курортів, Велика Ялта, курортополіс "Трускавець", Карлові Вари, Великі Сочі тощо);

4. рекреаційний підрайон, який складається з одного або кількох курортів одного профілю з відповідними рекреаційно-туристичними зонами. Він формується в Україні у межах адміністративних районів (Судацький, Алуштинський);

5. рекреаційний район або комплекс – цілісна у транспортному плані територія з однаковим профілем курортів, центрів туризму і зон відпочинку, які базуються на певному типі природно-географічних умов;

6. рекреаційний регіон (Кримський, Карпатський, Французький середземноморський, Болгарський чорноморськоузбережний, Флоридський чи Каліфорнійський у США тощо). Цей елемент ототожнюється з регіональними ТРС. Вони є територіальним елементом ТРС вищого рангу, наприклад Флоридський рекреаційний регіон належить до Карибського регіону, який має наднаціональний статус. Французький середземноморський входить як територіальний елемент до Середземноморської ТРС.

Основними таксонами територіально-рекреаційної системи України є підрайон, район, регіон.

На території України виокремлюють 8 рекреаційних районів (за Є. О. Желудковським) – Одеський, Приазовський, Феодосійський, Ялтинський, Євпаторійський, Придніпровський, Донецький, Придністровський.

Рекреаційний регіон  територіальна рекреаційна си­стема, куди входять підсистеми тривалого та короткочасного відпочинку, санаторно-курорт­ного лікування і туризму, а та­кож управління обслуговуван­ня, транспорту, переважно в ме­жах економічного району. Рекреаційний регіон об'єднує рекреаційні райони, які склада­ються з підрайонів, окремих курортів, природних парків, зон відпочинку, центрів туриз­му. Характеризується територіальним по­єднанням географічних і бальнеоло­гічних ознак, чинників, які охоплюють унікальні ландшаф­ти рекреаційні й території поширення лікувальних і туристичних ресурсів із достатнім транспортним зв’язком з районами концен­трації населення. Пересічна місткість рекреаційних ресурсів становить від 1,5 до 2,0 млн рекреантів у літні місяці. На території України виокремлюють Карпатський, Дністровсько-Дніпровський, Азово-Чорноморський та Кримський рекреаційні регіони.

В складі Кримського рекреаційного регіону виділяють Євпаторійський, Феодосійський, Ялтинський рекреаційні райони. Євпаторійський рекреаційний район розташований на узбережжі Кримського півострова в південно-західній його частині. Включає Євпаторійський, Роздольненський та Чорноморський рекреаційні підрайони.

Карпатський рекреаційний регіон займає територію Українських Карпат в межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.

Третім рекреаційним регіоном, який має загальнодержавне зна­чення, є Азово-Чорноморський. Регіон розташований на півдні Ук­раїни в межах Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей на Причорноморській низовині та Приазовській ви­сочині. Включає в себе 2 рекреаційні райони - Приазовський на сході та Одеський на заході.

Дніпровсько-Дністровський рекреаційний регіон – найбільший за площею. Він розташований в межах Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Кіровоградської, Луган­ської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей. Включає Придніпровський, Придністровський та Донецький рекре­аційні райони.

Уся територія України характеризується винятково сприятливими природно-кліматичними умовами та наявністю різноманітних рекреаційних ресурсів для відпочинку й лікування населення. Найбільша частина рекреаційних ресурсів зосереджена в Криму (42%), Карпатах (22%), Причорномор’ї (17%), Приазов’ї (13%). Найбільша територіальна концентрація рекреаційного комплексу – у Криму, Карпатському регіоні та приморській території Одеської, Миколаївської, Донецької областей. Рекреаційна діяльність тісно пов’язана з наявністю рекреаційних ресурсів, які є основою санаторно-курортного лікування, масового відпочинку й туризму. В них виділено такі типи: природні, природно-технічні та соціально-економічні. Рекреаційними ресурсами є різні аспекти та елементи природних чи культурних ландшафтів, зокрема: бальнеологічні (запаси мінеральних вод), бальнеогрязеві (запаси грязей), фітолікування (масиви лісових і паркових насаджень), ландшафтні (придатні для тривалого відпочинку), пляжні та пізнавальні (туризм).

Найбільш ємною і водночас зручною в користуванні при комплексній оцінці рекреаційного потенціалу бачиться методика В. Мацоли. Вона передбачає подання інформації як у вигляді таблиці, так і в текстовому викладі.

За основу пропонується взяти 3-бальну шкалу (див. табл. 3.1 ): у 3 – бали оцінюється територія з найсприятливішими умовами для розвитку рекреації; у 2 – з посередніми; у 1 – з несприятливими.

Таблиця 3.1

Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території

Показник	3 бали	2 бали	1 бал
1	2	3	4
Оцінка естетичних якостей території, Ое	Пейзажні ландшафти, висока міра екзотичності унікальності, контрастність	Низька міра екзотичності і унікальності, відсутність контрастності	Рівнинні, сильнозаліснені території
Оцінка мінеральних вод, Ом	понад 1000 м3/доба/км2	100-1000 м3/доба/км2	100 м3/доба/км2
Оцінка лісів, Ос	60%-40%	15-40%; більше 60%	менше 15%
Оцінка кліматичних умов, Ок	понад 100 днів зі>15 °С	80-100 днів зі >15 °С	менше 80 днів зі >15 °С
	понад 110 днів з 1 <0 °С	100-110 з 1<0 °С	менше 100 з 1 <0 °С
Оцінка водоймищ, Ов	велика кількість незабрудне-них водоймищ, придатних для універсаль-ного використання	придатні для плавання, сплаву на байдарках і каное	обмежені можливості

Продовження табл. 3.1

1	2	3	4
Оцінка природо-охоронних територій, Оп	більше 5% території	3-5%	до 3%
Історико-культурний потенціал, Оі	більше18 об’єктів/100 км2	8-18 об’єктів/100км2	менше8 об'єктів/100км2
Транспортна доступність, От	більше 0,42 км/км	0,29-0,42 км/км2	менше 0,29 км/км2
Забезпеченість санаторно-курортними закладами, Ос	більше 3 на 100 км2 гірські місцевості	1-3 на 100 км2 горбисті, височинні місцевості	менше 1 на 100 км2 рівнинні, низовинні місцевості

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть показники для комплексної оцінки рекреаційного потенціалу території.

2. Які основні таксономічні одиниці рекреаційного районування території України?

3. Назвіть рекреаційні регіони України та їх географічне розміщення.

4. Які рекреаційні райони включає Кримський, Дніпровсько-Дністровський рекреаційний регіон.

5. Назвіть рекреаційні підрайони регіонів.

6. Які області України включає Азово-Чорноморський регіон?

7. Що є основними ознаками виділення рекреаційних таксонів?

8. Дайте визначення рекреаційному районуванню.

9. У скільки балів розраховується комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території?

10. Який з рекреаційних регіонів найпотужніший в Україні? Чому?