Практична робота №1 Тема: Рекреаційна зона

План

1. Поняття про класифікацію рекреаційних зон.

2. Рекреаційні зони національних природних парків.

3. Типові правила поведінки в рекреаційних зонах.

4. Склад земель рекреаційного призначення.

Мета: отримати поняття про рекреаційні зони та навчитися їх облаштовувати з дотримуванням природоохоронних ідей.

Завдання:

1. Створити проект облаштування зони стаціонарної та регульованої рекреації.

2. Розробити правила поведінки в рекреаційних зонах біля водоймищ

3. Запропонувати природоохоронні заходи в рекреаційних зонах.

Література:

1. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів. – Харків: Право, 2001. – с. 224.

2. Стафійчук В.І. Рекреологія : навч. посіб. / В. І. Стафійчук. – К. : Альтерпрес, 2006. – с.18-28

Рекреаційні зони – це території (акваторії), призначені для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До рекреаційних зон, як правило, відносять ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури та спорту, кемпінгів, яхт-клубів, туристичних баз, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, парків, зелених зон навколо міст та інших населених пунктів і зелених насаджень міст, навчально-туристичних та екологічних стежок, маркованих трас, дитячих і спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Єдиного для території України режиму використання рекреаційних зон не встановлено. Загальними ознаками цього режиму є: заборона в межах зон господарської та іншої діяльності, що негативно впливає на навколишнє природне середовище; заборона зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за призначенням.

Рекреаційні зони можуть мати свого відокремленого землекористувача чи входити до складу інших категорій землекористувань: земель міст (парки), приміських земель (зелені зони навколо міст), земель лісового фонду (ліси населених пунктів) та природно-заповідного фонду. Землі окремих категорій природно-заповідного фонду мають «подвійну прописку»: вони є одночасно землями природоохоронного та рекреаційного призначення. Це стосується:

• біосферних заповідників, до зон антропогенних ландшафтів яких поряд з територіями традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення включаються і рекреаційні зони;

• національних природних парків, у межах яких виділяються зона регульованої рекреації, де організується короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, дозволяється влаштування туристських маршрутів і екологічних стежок; однак забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони), і зона стаціонарної рекреації (призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку);

• регіональних ландшафтних парків, що поєднують статус природоохоронних і рекреаційних установ, і одним з основних завдань яких є створення умов для туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів;

• дендрологічних парків, що створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для їх використання, у тому числі в рекреаційних цілях;

• зоологічних парків, у межах яких виділяється рекреаційна зона, призначена для організації відпочинку та обслуговування відвідувачів парку;

• парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, які є і природоохоронними, і рекреаційними установами.

У лісах, що використовуються в рекреаційних цілях, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою. Порядок користування земельними ділянками лісового фонду в рекреаційних і туристичних цілях встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Переважно рекреаційне призначення мають ліси населених пунктів. Правовим режимом останніх забороняються рубки головного користування, заготівля живиці, деревних соків, лісової підстилки, а також випасання худоби. Законодавством може бути передбачена заборона й інших видів використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, якщо вони несумісні з організацією відпочинку населення.

За межами міст та інших населених пунктів землі, зайняті лісопарками та іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні та санітарно-гігієнічні функції і є місцем відпочинку населення, включаються до зелених зон, тобто до складу земель рекреаційного призначення.

Функціональні зони НПП включають: заповідну зону; зону регульованої рекреації; зону стаціонарної рекреації; господарську зону.

Заповідна зона – включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу. Її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

Зона регульованої рекреації – територія, в межах якої створюються умови для короткострокового перебування, відпочинку та оздоровлення відвідувачів парку, а її режим встановлюється відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників.

В межах зони регульованої рекреації проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й промислове добування мисливських тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони.

Зона стаціонарної рекреації – призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку.

Господарська зона – у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, тут знаходяться й населені пункти.

Типові правила поведінки в рекреаційних зонах

Дозволяється:

1. Збирати сухе гілля, хмиз, гриби, ягоди.

2. Розводити багаття тільки у облаштованих місцях та на місці старих вогнищ.

Забороняється:

1. Розводити багаття в лісонасадженнях.

2. Залишати без нагляду малих дітей, багаття.

3. Випасати худобу.

4. Створювати зайвий шум, полювати.

5. Ловити рибу під час нересту.

6. Вигулювати собак без намордників.

7. Використовувати синтетичні миючі засоби, мити автотранспорт.

8. Руйнувати та псувати стенди, укажчики, будівлі.

9. Смітити, залишати неприбраними місця відпочинку.

10. Викопувати та рвати рослини, ламати та рубати дерева, кущі.

11. Видобувати геологічні, палеонтологічні матеріали.

12. Руйнувати гнізда птахів, збирати пташині яйця.

13. Підбирати пташенят, молодих звірят.

14. Робити написи на деревах, укажчиках, будівлях.

15. Знищувати комах, молюсків, жаб, змій, ящірок, птахів та інших тварин.