14. Установіть відповідність

Просте речення

1 з відокремленим додатком

2 з відокремленою обставиною

3 зі вставним словом

4 зі звертанням

Приклади

А Якісь красуні, всупереч вікам, до нього йшли по місячній доріжці.

Б Припливайте до колиски, лебеді, як мрії.

В Ніщо не навіки, окрім марного.

Г Усе червоно: небо, узгір’я, гори.

Д Отут, бувало, із-за тину вилась квасоля по тичині.

Коментар. Завдання на встановлення відповідності. Перевіряє уміння визначати члени речення та застосовувати правила їх відокремлення. У тренувальному форматі з цим завданням доцільно працювати за таким алгоритмом:

• розібрати речення за будовою

• встановити причини відокремлення слів у реченнях;

• визначити відповідності, що не викликають сумніву;

• з урахуванням усіх граматичних ознак визначити решту відповідностей.

Розібравши речення за будовою, ми з’ясовуємо, що в реченні «А» «всупереч вікам» є обставиною, оскільки відповідає на питання як? (ішли як?). Відокремлюється вона тому, що вводиться в речення словом «всупереч». У реченні «Б» відокремлюється звертання «лебеді». Це слово є звертанням тому, що мова в реченні звернена до лебедів (звертання не є членом речення і відокремлюється завжди). У реченні «В» відокремленим є додаток «окрім марного», оскільки відповідає на питання окрім чого? Завжди відокремлюються додатки, які мають значення виключення і вводяться в речення прийменниками «крім», «окрім» тощо. Речення «Г» є зайвим, оскільки тут відокремлюються однорідні підмети після узагальнювального слова «усе». У реченні «Д» відокремлюється вставне слово «бувало». Це слово є вставним тому, що воно вносить додаткову інформацію в речення і не пов’язане з його членами граматично (вставні слова не є членами речення і відокремлюються завжди).

У розділах програми ЗНО з української мови «Стилістика» і «Розвиток мовлення» учням пропонується проаналізувати текст, виконавши до нього тестові завдання, які стосуються:

1) розуміння змісту:

• тематики тексту загалом та окремих його абзаців;

• прямих і метафоричних значень слів та окремих абзаців;

• пошуку ключових слів;

• основної думки тексту;

• думок автора, викладених в окремих абзацах і частинах тексту;

2) будови (композиції):

• уміння аналізувати будову тексту (виділяти вступ, основну частину, висновок);

• розуміння структурної цілісності тексту: відповідність його будови певному типу та стилю мовлення;

• визначення логічних зв’язків між частинами тексту, розуміння послідовності викладу, залежності одних частин від інших (наприклад, залежності висновків від аргументів, аргументів від гіпотез або тверджень);

• розуміння ролі окремих стилістичних засобів для розкриття теми та вираження основної думки (наприклад, широкого використання термінології в науковому стилі, ролі тропів у художньому та публіцистичному стилях);

3) комунікативного призначення:

• розуміння, з якою метою створено текст;

• уміння впізнавати адресата мовлення;

• уміння передбачати можливий вплив на читача.

У ролі прикладу розв’язання таких завдань наведемо аналіз тексту «Феномен Стуса» М.Коцюбинської.