
- •Використання тестових завдань формату зовнішнього незалежного оцінювання в навчальному процесі на уроках української мови та літератури
- •Українська мова
- •1. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
- •2. Синоніми використано в реченні
- •3. Не збігається за значенням з іншими фразеологізм
- •4. Не мають закінчення всі слова рядка
- •5. Закінчення -а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку
- •6. Тільки друга частина відмінюється в усіх числівниках рядка
- •7. Поширене означення не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено)
- •8. Кома не ставиться в реченні (розділові знаки пропущено)
- •9. Наголос на другому складі мають усі слова рядка
- •10. Префікс пре- треба писати в усіх словах рядка
- •11. Прикметники з суфіксом -зьк- утворюються від усіх іменників рядка
- •12. Установіть відповідність
- •13. Установіть відповідність
- •14. Установіть відповідність
- •Феномен Стуса
- •2. Принцип «між високою ідеєю і життєвим вибором, між словом і вчинком немає відстані, немає суперечності» (рядки 22-23) характеризує натуру
- •3. Доказ того, що життя і творчість в. Стуса є подвижництвом, містить висловлювання з тексту:
- •4. Загальним щодо інших є зміст висловлювання:
- •5. У вислові «Досвідові Шевченка належить особливе місце в поезії Стуса. Це щось незмірно вагоміше від суто літературного впливу» (рядки 9-10) автор говорить про
- •6. У реченні «з перших кроків свого творчого самовиявлення Стус брав на себе багато»
- •7. Стусове запитання «Як вибухнути, щоб горіть?!» (рядок 21) означає
- •8. Висловлення «Доводиться чути, що вся сила поезії Стуса — у тих ідеях, які вона несе в собі, в образі автора, в той час як суто поетичних відкриттів тут небагато» (29-30) є в тексті
- •9. Думку про те, що поетичних відкриттів у творчості Стуса небагато, він є традиціоналістом, а не новатором, найкраще спростовує висловлювання:
- •10. Посилання автора на «непомітні» взаємини традиційних і новаторських начал» (41-42) у поезії в. Стуса заперечує думку про те, що він як традиціоналіст протистоїть новаторам (49), оскільки
- •I. Лексичні помилки
- •II. Граматичні помилки
- •III. Стилістичні помилки
- •Українська література
- •Завдання з вибором однієї правильної відповіді
- •1. На Савур-могилі відбуваються події твору
- •2. «Мутен сон бачив у Києві на горах» герой «Слова про Ігорів похід»
- •4. «Батьком української повісті» називають
- •6. У Чигирині, Лисянці, Лебедині, Умані відбуваються події твору
- •7. Історія розбійника Василя Гнидки лягла в основу твору
- •8. «З серії кумедних подій виростає реальна і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, яке потрапило з кріпосницького ярма у безвихідь нових пореформених відносин», – сказано про твір
- •9. Рядки
- •10. Танець головного героя в сюжеті твору «Камінний хрест» є
- •11. Паралель до казки про курочку рябу наявна у творі
- •12. «Стану я, гляну я – скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий», – писав
- •13. Біблійну оповідь про Каїна і Авеля нагадує конфлікт твору
- •14. У царині пригодницького роману працював
- •16. «Філологічним водевілем» назвав автор свій твір
- •19. Образи «версальців» та «інсургентів» постійно фігурують у думках героя твору
- •20. Помітним явищем української літератури кінця хх століття став
- •Завдання на встановлення відповідності
- •23. Установіть відповідність між персонажами того самого твору
- •24. Установіть відповідність між назвою твору та художнім напрямом (стилем)
- •Список літератури з питань підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури
11. Прикметники з суфіксом -зьк- утворюються від усіх іменників рядка
А Золотоноша, молодець, студент, Буг
Б Волга, товариш, турист, черкес
В Криворіжжя, Забужжя, Ладога, Таганрог
Г француз, ремісник, турок, брат
Коментар. Завдання з вибором однієї правильної відповіді з розділу «Орфографія».
Щоб виконати такий тест, необхідно пригадати, що за допомогою суфікса -зьк- прикметники утворюються лише від тих іменників, основа яких закінчується на дзвінкі приголосні [г], [ж], [з]. Отже, по-перше, треба визначити основи в запропонованих словах. Якщо вони закінчуються на вказані звуки, то прикметники від них утворюються за допомогою суфікса -зьк-. З огляду на це, ми бачимо, що лише в рядку «В» всі слова мають основу на дзвінкі [ж] і [з]. У всіх інших рядках є слова з основою на глухі приголосні. Отже, відповідь: В.
12. Установіть відповідність
Вид односкладного речення
1 означено-особове
2 неозначено-особове
3 безособове
4 узагальнено-особове
5 називне
Приклад
А Світлішає в житті і на душі.
Б Ніжні сутінки. Вечір.
В Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому!
Г І сад, і гай, і пісня солов'я – дорогоцінна спадщина моя.
Д Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.
Е Десять раз подумай, а раз скажи.
Коментар. Завдання на встановлення відповідності. Перевіряє уміння знаходити односкладні речення та визначати їх тип. У тренувальному форматі з цим завданням доцільно працювати за таким алгоритмом:
знайти в реченнях граматичні основи
визначити, які з речень є односкладними
визначити, чим виражений головний член
визначити відповідності, що не викликають сумніву
з урахуванням усіх граматичних ознак та семантики визначити решту відповідностей (як правило, у цьому може виникнути потреба при розрізненні означено-особових та узагальнено-особових речень).
Отже, працюючи за таким алгоритмом, визначаємо, що в реченні «А» граматична основа складається лише з одного присудка (речення односкладне), який виражений безособовим дієсловом «світлішає», значить речення безособове. Граматичні основи речень у рядку «Б» складаються лише з підметів «сутінки» і «вечір» (речення односкладні), значить речення називні. У реченнях рядка «В» граматичні основи складаються лише з одних присудків (речення односкладні), які виражені дієсловом «дякую» 1-ої особи теперішнього часу, значить речення означено-особове. Граматична основа речення «Г» складається з однорідних підметів «сад», «гай», «пісня» і присудка «спадщина», тобто це речення двоскладне. У реченні «Д» граматична основа складається лише з одного присудка (речення односкладне), який виражений дієсловом «задзвонили» минулого часу у формі множини, отже, речення неозначено-особове. Граматична основа речення «Е» складається з однорідних присудків «подумай» і «скажи», які виражені дієсловами 2-ої особи однини, до того ж це речення є фразеологізмом, отже, воно узагальнено-особове.
13. Установіть відповідність
Вид підрядного речення
1 обставинне умови
2 обставинне причини
3 означальне
4 з'ясувальне
Приклади
А Зупинюсь у вечоровій тиші, слухаю, як дихає земля.
Б Ці дуби, що небо підпирають, певне, ще Батия пам'ятають.
В І зірка впала, наче в Бога скотилась по щоці сльоза.
Г Книга корисна, коли її читають.
Д І, може, я тому й поетом став, що увібрав у себе казку діда.
Коментар. Завдання на встановлення відповідності. Перевіряє уміння визначати вид підрядної частини у складнопідрядному реченні. У тренувальному форматі з цим завданням доцільно працювати за таким алгоритмом:
визначити головні та підрядні частини;
визначити засоби зв’язку між головними та підрядними частинами;
поставити питання від головних до підрядних частин;
визначити відповідності, що не викликають сумніву;
з урахуванням усіх граматичних ознак та семантики визначити решту відповідностей.
Працюючи за таким алгоритмом, визначаємо, що в реченні «А» головна частина – «Зупинюсь у вечоровій тиші, слухаю…», а підрядна – «…як дихає земля». Від головної частини до підрядної ставимо питання: слухаю що? Отже, підрядне речення – з’ясувальне. Головна частина речення «Б» – «Ці дуби, … , певне, ще Батия пам'ятають», а підрядна – «…що небо підпирають…». Від головної частини до підрядної ставимо питання: дуби які? Отже, підрядне речення – означальне. У реченні «В» головна частина – «І зірка впала, …», а підрядна – «…наче в Бога скотилась по щоці сльоза». Підрядна частина відповідає на питання як? і виражає порівняння з тим, про що говориться в головній частині. Отже, це речення – обставинне порівняльне (воно є зайвим у цьому тесті). Головна частина речення «Г» – «Книга корисна, … », а підрядна – «…коли її читають». Від головної частини до підрядної ставимо питання: корисна за якої умови? Отже, підрядне речення – обставинне умови. У реченні «Д» головна частина – «І, може, я тому й поетом став, … », а підрядна – «…що увібрав у себе казку діда». Від головної частини до підрядної ставимо питання: поетом став чому? Отже, підрядне речення – обставинне причини.