- •Використання тестових завдань формату зовнішнього незалежного оцінювання в навчальному процесі на уроках української мови та літератури
- •Українська мова
- •1. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
- •2. Синоніми використано в реченні
- •3. Не збігається за значенням з іншими фразеологізм
- •4. Не мають закінчення всі слова рядка
- •5. Закінчення -а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку
- •6. Тільки друга частина відмінюється в усіх числівниках рядка
- •7. Поширене означення не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено)
- •8. Кома не ставиться в реченні (розділові знаки пропущено)
- •9. Наголос на другому складі мають усі слова рядка
- •10. Префікс пре- треба писати в усіх словах рядка
- •11. Прикметники з суфіксом -зьк- утворюються від усіх іменників рядка
- •12. Установіть відповідність
- •13. Установіть відповідність
- •14. Установіть відповідність
- •Феномен Стуса
- •2. Принцип «між високою ідеєю і життєвим вибором, між словом і вчинком немає відстані, немає суперечності» (рядки 22-23) характеризує натуру
- •3. Доказ того, що життя і творчість в. Стуса є подвижництвом, містить висловлювання з тексту:
- •4. Загальним щодо інших є зміст висловлювання:
- •5. У вислові «Досвідові Шевченка належить особливе місце в поезії Стуса. Це щось незмірно вагоміше від суто літературного впливу» (рядки 9-10) автор говорить про
- •6. У реченні «з перших кроків свого творчого самовиявлення Стус брав на себе багато»
- •7. Стусове запитання «Як вибухнути, щоб горіть?!» (рядок 21) означає
- •8. Висловлення «Доводиться чути, що вся сила поезії Стуса — у тих ідеях, які вона несе в собі, в образі автора, в той час як суто поетичних відкриттів тут небагато» (29-30) є в тексті
- •9. Думку про те, що поетичних відкриттів у творчості Стуса небагато, він є традиціоналістом, а не новатором, найкраще спростовує висловлювання:
- •10. Посилання автора на «непомітні» взаємини традиційних і новаторських начал» (41-42) у поезії в. Стуса заперечує думку про те, що він як традиціоналіст протистоїть новаторам (49), оскільки
- •I. Лексичні помилки
- •II. Граматичні помилки
- •III. Стилістичні помилки
- •Українська література
- •Завдання з вибором однієї правильної відповіді
- •1. На Савур-могилі відбуваються події твору
- •2. «Мутен сон бачив у Києві на горах» герой «Слова про Ігорів похід»
- •4. «Батьком української повісті» називають
- •6. У Чигирині, Лисянці, Лебедині, Умані відбуваються події твору
- •7. Історія розбійника Василя Гнидки лягла в основу твору
- •8. «З серії кумедних подій виростає реальна і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, яке потрапило з кріпосницького ярма у безвихідь нових пореформених відносин», – сказано про твір
- •9. Рядки
- •10. Танець головного героя в сюжеті твору «Камінний хрест» є
- •11. Паралель до казки про курочку рябу наявна у творі
- •12. «Стану я, гляну я – скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий», – писав
- •13. Біблійну оповідь про Каїна і Авеля нагадує конфлікт твору
- •14. У царині пригодницького роману працював
- •16. «Філологічним водевілем» назвав автор свій твір
- •19. Образи «версальців» та «інсургентів» постійно фігурують у думках героя твору
- •20. Помітним явищем української літератури кінця хх століття став
- •Завдання на встановлення відповідності
- •23. Установіть відповідність між персонажами того самого твору
- •24. Установіть відповідність між назвою твору та художнім напрямом (стилем)
- •Список літератури з питань підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури
3. Не збігається за значенням з іншими фразеологізм
А обламати роги
Б підвести під монастир
В збити пиху
Г вкрутити хвоста
Коментар. Завдання з вибором однієї правильної відповіді з розділу «Лексикологія. Фразеологія». Щоб виконати таке завдання, можна спочатку визначити лексичне значення фразеологізму в рядку «А»: обламати роги – примусити когось коритися; приборкати когось. Після цього слід знайти схожі за значенням фразеологізми. Це – «збити пиху» і «вкрутити хвоста». І лише фразеологізм у рядку «Б» має інше значення: підвести під монастир – обдурити, ошукати когось.
4. Не мають закінчення всі слова рядка
А мадам, метро, спересердя
Б зараз, працюючи, учень
В календар, зазвичай, івасі
Г факсиміле, пальто, швидко
Д магістраль, авеню, просто
Коментар. Завдання з вибором однієї правильної відповіді з розділу «Будова слова. Словотвір». Щоб правильно виконати цей тест, необхідно пригадати, які слова не можуть мати закінчення. Звичайно ж, це – незмінювані слова, а саме: прислівники, дієприслівники, інфінітиви дієслів, слова іншомовного походження типу «метро», «кіно», «таксі», «пані» тощо. Після цього можна приступити до визначення таких слів у запропонованому завданні. У рядку «А» слова «мадам» і «метро» – іншомовного походження, «спересердя» – прислівник, тому не змінюються, а відтак і не мають закінчень. Отже, ми одразу знайшли відповідь: А. Для остаточного переконання у правильності нашого вибору знайдімо в інших рядках тесту хоча б одне слово, яке змінюється, тобто має закінчення. У рядку «Б» – учень, у рядку «В» – календар, «Г» – пальто (в українській мові це слово змінюється), у рядку «Д» – магістраль.
5. Закінчення -а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку
А Крим, Львів, Миргород
Б сантиметр, вівторок, кисень
В Харків, атестат, синус
Г грам, Париж, сюжет
Д вокзал, принтер, понеділок
Коментар. Завдання з вибором однієї правильної відповіді з розділу «Морфологія». Для того, щоб його виконати, необхідно пригадати, які іменники чоловічого роду ІІ відміни однини мають у родовому відмінку закінчення -а (-я), а які – -у (-ю), і визначити лексичне значення кожного запропонованого слова. Слово «Крим» у рядку «А» означає географічну назву, тому має закінчення -у: Криму. У рядку «Б» закінчення -у має слово «кисень», оскільки воно означає назву речовини. У рядку «В» слово «Харків» має закінчення -а, оскільки означає населений пункт; слово «атестат» означає назву документа, тому також має закінчення -а, «синус» – закінчення -а, оскільки це науковий термін. Отже, відповідь: В. Для остаточного переконання, що вона правильна, можна переглянути рядки «Г» і «Д». Ми побачимо, що в рядку «Г» слово «сюжет» – це літературознавчий термін, тому має закінчення -у, а в рядку «Д» слово «вокзал» означає назву приміщення, тому також має закінчення -у.
6. Тільки друга частина відмінюється в усіх числівниках рядка
А триста, п'ятсот, шістсот, вісімсот
Б двісті, шістдесят, сімсот, тридцять
В п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят
Г чотириста, дев'яносто, вісімдесят, сімсот
Д п'ятсот, шістдесят, вісімсот, вісімдесят
Коментар. Завдання з вибором однієї правильної відповіді з розділу «Морфологія».
Його можна виконати дуже швидко, якщо пригадати: тільки друга частина відмінюється у складних числівниках, які позначають десятки (ця частина – «-десят»). Усі такі слова, як бачимо, подані в рядку «В»: п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят. Відмінюються вони за таким зразком: п'ятдесяти, шістдесяти, сімдесяти, вісімдесяти (перша частина не змінюється).
