3. Партіонний та індивідуальний методи організації виробництва

Партіонний метод організації виробництва характеризується виготовленням різної номенклатури продукції в кількостях, що визначаються партіями їх запуску-випуску. Партією називається кількість однойменних виробів, які по черзі обробляються під час кожної операції виробничого циклу з одноразовою витратою підготовчо-завершального часу. Партіонний метод організації виробництва має такі характерні риси:

• запуск у виробництво виробів партіями;

• обробка одночасно продукції декількох найменувань;

• закріплення за робочим місцем декількох операцій;

• широке застосування разом з спеціалізованим устаткуванням універсального;

• використання кадрів високої кваліфікації та широкої спеціалізації.

Для аналізу партіонного методу організації виробництва використовуються такі нормативи: розмір партії, періодичність запуску-випуску, розмір запасу незавершеного виробництва і коефіцієнт серійності виробництва.

Розмір партії (П) – основний норматив. Розмір партії – це кількість однойменних деталей, які оброблюються на одному робочому місці безперервно з одноразовою витратою підготовчо-завершального часу. Чим більший розмір партії, тим повніше використовується устаткування, проте при цьому зростає обсяг незавершеного виробництва й сповільнюється оборотність обігових коштів.

Коефіцієнт втрат часу визначається як відношення підготовчо-завершального часу (Т_пз) до часу роботи устаткування протягом якого виготовляється партія деталей (Т_п):

.

При партіонному методі організації виробничого процесу розмір партії може дорівнювати:

місячній виробничій програмі (М/1);

0,5 місячної програми (М/2);

0,25 місячної програми (М/4);

0, 15 місячної програми (М/6);

0,125 місячної програми (М/8);

добовій кількості деталей в партії (М/24).

Періодичність запуску-випуску партії деталей (П_з.в) – це період часу між двома запусками чергових партій деталей. Вона визначається за формулою:

,

де П – розмір партії, шт., м., - середньоденний випуск деталей (виробів).

Розмір запасу незавершеного виробництва (заділ) – це запас незавершеного продукту всередині виробничого циклу. Виділяють три види заділів – цикловий, страховий і оборотний. Розмір циклового заділу (З_ц) визначають за формулою:

З_ц = С_д×Т_ц,

де С_д - середньоденний випуск деталей (виробів); Т_ц – тривалість виробничого циклу.

Розмір страхового заділу (З_стр) визначають за формулою:

З_стр = С_д×t_т.виг.,

де t_т.виг. – час термінового виготовлення певної продукції.

Оборотний заділ – це продукція, яка перебуває на складах тощо.

Коефіцієнт серійності виробництва (К_сер) визначається за формулою:

де N_д – загальна кількість деталеоперацій, які виконуються на робочих місцях цеху (дільниці) за добу (місяць); Р_м– відповідна кількість робочих місць цеху (дільниці) за добу (місяць).

Якщо К_сер = 20-30, то це одиничний тип організації виробництва; якщо К_сер = 5-20 – серійний тип організації виробництва; якщо К_сер = 3-5 – масовий тип організації виробництва.

Індивідуальний метод організації виробництва характеризується виготовленням продукції в одиничних екземплярах або невеликими партіями, які не повторюються. Він застосовується при виготовленні складного унікального устаткування (прокатні стани, турбіни тощо), спеціального оснащення, в дослідному виробництві, під час виконанні окремих видів ремонтних робіт тощо. Відмітними особливостями індивідуального методу організації виробництва є:

• не повторюваність номенклатури виробів протягом року;

• використання універсального устаткування і спеціального оснащення;

• розташування устаткування за однотипними групами;

• розробка укрупненої технології;

• використання висококваліфікованих робітників широкого профілю;

• значна частка робіт з використанням ручної праці;

• складна система організації матеріально-технічного забезпечення, що створює великі запаси незавершеного виробництва, а також запаси на складі;

• високі витрати на виробництво і реалізацію продукції, низька оборотність засобів та рівень використання устаткування.

Нормативами індивідуального методу організації виробництва є:

розрахунок тривалостівиробничого циклу виготовлення замовлення в цілому і окремих його вузлів;

визначення запасів або нормативу незавершеного виробництва.