- •Чернігівський національний технологічний університет коледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •«Технічна експлуатація автомобілів»
- •Загальні положення
- •Основні вимоги до оформлення курсових проектів
- •Перелік посилань
- •Номер групи Номер теми згідно наказу Код аркушу документу
- •Методика виконання розділів курсового проекту
- •2.2 Вибір і коректування нормативів періодичності технічних впливів
- •2.3 Цикловий метод розрахунку кількості кр і то на один автомобіль за цикл
- •2.3.1 Розрахунок коефіцієнту переходу від циклу до року
- •2.3.2 Розрахунок коефіцієнту технічної готовності
- •2.3.3 Розрахунок кількості технічних впливів за рік на один автомобіль
- •2.3.4 Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку
- •2.3.5 Розрахунок коефіцієнту використання парку
- •2.3.6 Розрахунок річного пробігу по парку
- •2.3.7 Розрахунок добової програми технічних впливів
- •2.4 Визначення річної виробничої програми по діагностиці
- •2.4.1 Розрахунок добової програми по діагностуванню
- •2.5 Розрахунок виробничої програми роп в трудових показниках
- •2.5.1 Розрахунок нормативної скоректованої трудомісткості технічних впливів
- •2.5.2 Розрахунок річного обсягу робіт по то і пр
- •2.6 Побудова річного то і ремонту рухомого складу
- •2.7 Вибір методу організації технологічного процесу
- •2.7. 1 Розрахунок поточних ліній
- •2.7.2 Розрахунок кількості тупикових постів
- •2.8 Розрахунок річної програми виробничих підрозділів
- •2.9 Розрахунок кількості виробничих працівників
- •2.10 Вибір технологічного обладнання
- •2.11 Розрахунок виробничих площ
- •2.12 Вибір та описання технологічного процесу на проектуємій дільниці
- •2.13 Побудова технологічної операційної карти
- •Технологічна операційна карта
- •3 Конструкторський розділ
- •3.1 Призначення і місце застосування пристосування
- •Будова пристосування і принцип його дії
- •Техніка безпеки при використанні пристосування
- •4 Техніка безпеки і заходи по науковій організації праці (ноп), передбачені проектом
- •5 Заходи по охороні навколишнього середовища
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Режим роботи виробництв атп
- •Режим роботи рухомого складу, основного і допоміжного обладнання
- •Періодичність то і ресурс автомобілів, які складають технологічно сумісну групу
- •Коректування нормативів то і ремонтів
- •Коефіцієнт коректування нормативів в залежності
- •Коефіцієнт коректування нормативів в залежності від модифікації рухомого складу та організації
- •Коефіцієнт коректування нормативів в залежності від кількості одиниць технологічного сумісного рухомого складу к4
- •Тривалість простою рухомого складу в профілактичному обслуговуванні і ремонті
- •Нормативи трудомісткості то і пра
- •Розподіл трудоміскості робіт то і пр по видам робіт, %
- •Розподіл агрегатних робіт
- •Кількість одночасно працюючих на одному посту
- •Коефіцієнт нерівномірності завантаження постів
- •Значення щільності розташування технологічного обладнання
- •Категорії рухомого складу в залежності від габаритних розмірів
- •Відстань між рухомим складом, елементами будівельних конструкцій, будівель і споруд в приміщеннях (вбм-01-89).
Перелік посилань
1 Про
центральні органи виконавчої влади
[Електронний ресурс] : закон України
[прийнято Верхов. Радою 17 березня 2011р.
№ 3166-VI]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/3166-17/page2.
3
Графічні символи, що їх використовують
на устаткуванні: Покаж. та огляд (ISO
7000:2004, IDT) : ДСТУ ISO 7000:2004. — Чинний від
2006—01—01. — К. : Держспоживстандарт
України, 2006. — ІV, 231 с. — (Національний
стандарт України). 4
Якість води. Словник термінів : ДСТУ
ISO 6107-1:2004 — ДСТУ ISO 6107-9:2004. — [Чинний від
2005—04—01]. — К. : Держспоживстандарт
України, 2006. — 181 с. — (Національні
стандарти України).
6 Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі [Електронний ресурс] : електронні ресурси в науці, культурі та освіті : підсумки 10-ї Міжнар. конф. “Крим-2003” / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник. – 2003. – № 4. – С. 43. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua /articles/2003/03klinko.htm
7 Використання техногенної сировини / І.С.Субота, Т. І. Булка, О. А. Шмельова, Р. А. Шугайло // Буд-во України. – 2008. – № 2. – С. 22–23.
8 Вовк В. М. Математичні методи дослідження операцій : монографія / В. М. Вовк. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – 584с.
9 Глинський Ярослав
Миколайович. Паскаль. Turbo Paskal i Delphi :
навч. посіб. / Глинський Я. М., Анохін В.
Є., Ряжська В. А. – 4-те вид. – Львів :
[Деол, СПД Глинський], 2003. – 144 с.
10
Каленюк І. Економічні часописи, і
прогнози майбутнього / Ірина Каленюк,
Костянтин Корсак // Наук. світ. – 2008. –
№ 9. – С. 3–5.
12 Тимошенко З. І. Болонський процес в дії : словник-довідник основ. термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / З. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко. – К. : Європ. ун-т, 2007. – 219 с.
13 Шевченко О. Відлітають сірим шнуром : [поет А.Могильний : некролог] / Олесь Шевченко, Василій Соловей, Станіслав Вишенський // Літ. Україна. – 2008. – 11 верес.
Оформлення графічної частини
Графічна частина курсового проекту виконується не менш як на 2 листах формату А1 і повинна містити такі документи:
Креслення плану дільниці.
Складальне креслення пристосування і креслення його деталей.
Графічні документи курсового проекту виконуються у відповідності до вимог стандартів ЕСКД та методичного посібника по виконанню графічної частини курсових і дипломних проектів. Аркуші формату А1 на окремі креслення не розрізаються.
Креслення технологічного планування дільниці (плану розстановки обладнання)
Креслення технологічного планування виробничої дільниці – це план розміщення технологічного обладнання, підйомно-транспортних засобів та виробничого інвентарю в будівлях промислового типу. На плані вказують основні елементи будівлі, які відносяться до дільниці, що проектується: зовнішні і внутрішні стіни, перегородки, ворота, двері, вікна тощо.
Планування робочих місць слід виконувати у відповідності до вимог наукової організації праці.
Кожний тип обладнання показують на плані умовними спрощеним контуром, форма якого відповідає контуру обладнання у плані (виді зверху), а розміри – габаритним розмірам , які враховують крайні положення рухомих частин (у відповідному масштабі). Графічні зображення обладнання у плані можуть бути взятими з паспортів, каталогів або планувань аналогічних виробничих дільниць.
На плануванні також потрібно визначити усі робочі місця. В учбових проектах місце робітника під час роботи умовно позначають у вигляді кола діаметром 500 мм (у відповідному масштабі). Одну половинку кола затемнюють. Не затемнена половинка кола повинна бути звернута в сторону лицевої частини обладнання, що обслуговується.
В одноповерхових будівлях розміри прольотів і крок колон повинні бути кратними 6 м
Розстановку обладнання здійснюють виходячи з умов виконання технологічного процесу, найбільш раціонального використання виробничої площі з врахуванням вимог техніки безпеки, зручності обслуговування і монтажу обладнання.
Біля постів (робочих місць) повинні бути передбачені площадки (стелажі) для складування і збереження деталей, вузлів тощо.
Все обладнання повинно бути "прив’язано" до колон або інших будівельних елементів з постановкою розмірів у двох взаємно перпендикулярних напрямках. В необхідних випадках вказують відстані між обладнанням. В середині контуру або на лінії виносці вказують номер обладнання. При цьому нумерація ведеться у певному порядку – зліва направо і зверху донизу. Біля обладнання на плануванні позначається місце робітника.
За розставленим обладнанням на плані дільниці відмічають прийнятими умовними позначеннями споживачів електроенергії, пари, води, газів тощо.
До плану розстановки обладнання складають експлікацію, яка містить такі данні для кожної одиниці устаткування: номер позиції за планом; найменування обладнання і виробничого інвентарю; модель або тип; кількість; габаритні розміри і примітку, в якій вказують потужність струмоприймачів, виробника тощо. Експлікацію розміщують над основним написом креслення планування.
Складальне креслення пристосування
Складальне креслення пристосування виконується на аркуші формату А2. Креслення повинно мати не менш як два проекційних зображення (видів або розрізів) пристосування, і повністю розкривати конструкцію і принцип його дії.
Складальне креслення пристосування, як і вся графічна частина, повинно відповідати вимогам ЕСКД. На ньому необхідно проставити: габаритні і установчі розміри деталі, граничні відхилення та інші параметри і вимоги, які повинні бути виконані або проконтрольовані за цим кресленням; розміри крайніх положень пристосування, якщо воно має рухомі частини; номера позицій вузлів, деталей і стандартних виробів.
На кресленні пристосування над основним написом (штампом) викладаються технічні вимоги на виготовлення, експлуатацію і складання пристосування.
Специфікація
Згідно ГОСТ 2.102-68 оформлюють специфікацію на пристосування, яка є основним документом для складальних одиниць. Вона визначає його склад і необхідна для виготовлення, комплектування конструкторських документів та планування запуску пристосування у виробництво. Форму та порядок заповнення специфікації встановлює ГОСТ 2.108-68.
В курсовому проекті специфікація на пристосування в загальному випадку складається з розділів, які розміщуються в такій послідовності: "Документація", "Складальні одиниці", "Деталі", Стандартні вироби" і "Матеріали". Назву кожного розділу вказують у вигляді заголовка в графі "Найменування" і підкреслюють тонкою лінією. Нижче кожного заголовка слід залишати вільний рядок.
У розділі "Документація" записують" Складальне креслення".
У розділі "Складальні одиниці" та "Деталі" вказують найменування виробів (складальних одиниць або деталей) в порядку збільшення цифр їх класифікаційної характеристики (в курсовому проекті в порядку збільшення їх позначення).
В розділі "Стандартні вироби" записують найменування і позначення виробів, які випускаються за стандартами (міждержавними, державними, галузевими)
В межах кожної категорії стандартів запис здійснюють за групами виробів, що об’єднуються за функціональним призначенням (наприклад, підшипники; кріпильні вироби; електротехнічні вироби тощо), в межах кожної групи – в алфавітному найменуванні виробів, в межах кожного найменування – в порядку збільшення позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку збільшення основних параметрів або розмірів виробу.
Креслення деталей
Основні вимоги до креслень деталей регламентовані ГОСТ 2.109-73. Креслення кожної деталі виконується на окремому форматі за ГОСТ 2.301-68 і повинно мати власний основний напис за ГОСТ 2.104-73.
В графах основного напису вказують:
– найменування деталі, яке записують у називному відмінку однини, наприклад: "Корпус", "Втулка", "Плита" тощо. Якщо найменування деталі складається з двох слів, то першим розміщують іменник, наприклад: "Колесо зубчасте";
– позначення деталі згідно специфікації;
– позначення матеріалу деталі;
– масштаб зображення (проставляється у відповідності до ГОСТ 2.302-68);
– прізвище осіб, що підписали документ (розробника документу (студента), особи, що перевірила документ (керівника проекту) і особи, яка здійснювала нормоконтроль);
– наводять підписи осіб, прізвища яких вказані.
Інші графи основного напису в кресленнях деталей курсового проекту можна не заповнювати.
Розміщення графічних документів
Креслення плану дільниці розміщують на одному аркуші формату А1.
Складальне креслення пристосування і його деталювання виконується на другому форматі А1, ділячи його на один формат А2 і чотири формати А4, або два А4 і один А3, але не розрізаючи.
Кодування текстових документів та графічної частини
Код розміщують в полі форми основного напису за ГОСТ 2.104-2006. Він має таку форму:
ЧКТКТ
КП ХХХХ 000 ХХ
