3 Конструкторський розділ

Завданням передбачається розробка або модернізація засобів механізації і автоматизації профілактичних і ремонтних робіт. Цей розділ може займати 3-4 сторінки курсового проекту в пояснювальній записці і 1 аркуш формату А1 в графічній частині. Як правило, розроблена конструкція пристосування повинна відповідати темі завдання на курсовий проект.

В курсовому проекті, як правило, розробляються пристосування, зйомники, спеціалізований інструмент, загальний вигляд якого (складальне креслення) виконується на форматі А2, а робочі креслення - на форматах А3 і А4.

Складальне креслення виконується по ГОСТ 2. 109-73 і використовується для збирання.

Складальне креслення повинно містити:

- зображення складальної одиниці, що дає уявлення про розміщення і взаємозв'язок складових частин, що з'єднуються по даному кресленню;

- габаритні розміри (що визначають зовнішні і внутрішні габарити), встановлювальні (по яким виріб може бути встановлений на місці монтажу), з'єднувальні розміри (для приєднання даного виробу до інших), а також необхідні довідкові розміри, параметри і вимоги;

вказівки про характер і спосіб з'єднання деталей, в тому числі і нероз'ємних з'єднань (зварювальних, клепаних, паяних і т.п.);

- вказівки про характер стикування та методах його виконання, якщо точність стикування забезпечується не заданим відхиленням розмірів, а підгонкою, підбором;

- номера позицій складальних частин, що входять до складу складальної одиниці, розміщених на полках ліній-виносок;

- основні характеристики виробу (маса, потужність, частота обертів і т.п.).

На складальних кресленнях слід застосовувати спрощення і умовності, що допускаються ГОСТ і ЕСКД, наприклад дрібні елементи, фаски, скруглення, проточки, виступи, галтелі, накатка, насічки, зазори між стержнями і отвором не зображуються.

В розрізах і перетинах сумісні зображення деталей штрихуються в різні боки або в один бік - із зміщенням штихових ліній або зміною відстані між ними.

Суцільні деталі: болти, гайки, заклепки, шарики, шпильки, шайби та інші подібні вироби при повздовжньому розрізі на складальних кресленнях зображуються нерозсіченими.

Всі складові частини складальної одиниці на складальному кресленні нумеруються відповідно з номерами позицій, вказаних в специфікації цієї складальної одиниці. Номера позицій вказуються на полках ліній-виносок, що проводяться від зображення кожної складової частини виробу, на якій ставиться крапка і від неї починається лінія-виноска від видимих зображень. Номера позицій розміщуються поза контуром зображення, паралельно основному напису і групують їх в строку або колонку, тобто вертикальною або горизонтальною прямою.

Лінії-виноски не повинні перетинатися між собою і не повинні перетинати розміри і виносні лінії, а також не повинні бути паралельними лініям штриховки.

Шрифт номерів позицій повинен бути на один-два номери більшим, ніж шрифт розмірних чисел на тому ж кресленні.

Розміщення зображень на складальних кресленнях залежить від багатьох факторів: від розмірів складального виробу, від складності конструкції пристосування, від формату креслення та інших.

Тому необхідно самостійно визначити і виконати необхідну кількість зображень, вірно розмістити види, розрізи, перетини, виносні елементи і все необхідне на складальному кресленні.

Специфікація визначає склад складальної одиниці. В неї заносять складові частини, що входять до виробу: складальні одиниці, деталі, а також конструкторські документи, що відносяться до виробу.

В конструкторському розділі пояснювальної записки необхідно висвітити такі підрозділи: