Промислові отрути і професійні отруєння
Хімічні речовини, що проникають в організм людини у процесі виробничої ді-яльності і викликають патологічні зміни, називаються промисловими отрутами.
Шкідливі хімічні речовини у виробничих умовах можуть застосовуватися як си-ровина, допоміжні матеріали або утворюватися як побічні продукти (чадний газ під час горіння) і відходи виробництва. Усі промислові отрути за ступенем впливу на організм поділяють на 4 класи: надмірно небезпечні, високо небезпечні, помірно не-безпечні, мало небезпечні.
Промислові отрути за своєю природою поділяються на неорганічні і органічні. У свою чергу неорганічні промислові отрути поділяються на такі групи: галоїди (хлор, бром), сполуки сірки (сірководень, сірки(ІУ)оксид), сполуки азоту (аміак, ок-сиди азоту),фтор і його сполуки (фтористий водень), миш'як і його сполуки (миш'я-ковий водень),сполуки вуглецю (вуглецю(П)оксид), ціанисті сполуки (ціанистий водень, солі ціанистої кислоти), важкі і рідкі метали (свинець, ртуть, марганець, цинк, кобальт).
Органічні промислові отрути поділяються на ароматичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол), хлор -, нітро -,амінопохідні ароматичних вуглеводів (хлорбензол, нітробензол, анілін), вуглеводні жирного ряду (чотирихлористий вуглець, дихлор-етан), спирти жирного ряду (метанол, етанол), прості ефіри, альдегіди, кетони, складні ефіри кислот, гетероциклічні сполуки (фурфурол),терпени (скипидар).
Промислові токсичні речовини можуть потрапляти в організм різними шляха-ми: через легені, травний канал і неушкоджену шкіру. У деяких випадках можливе проникнення токсичних речовин через ушкоджені ділянки шкіри, наприклад, пот-рапляння ртуті через рану на шкірі склом у процесі виробництва ртутних вимірю-вальних приладів. Найчастіше речовини проникають через легені під час вдихання пари цих речовин. Цьому сприяє велика поверхня тканини легень, швидке потрап-ляння у кров і відсутність додаткових перешкод на шляху проходження промислової отрути, а також фізична робота, під час якої спостерігаються підвищена вентиляція легень і посилення кровообігу у легенях. Токсичність хімічних речовин зумовлена низкою чинників, насамперед їх дисперсністю. Найбільшу небезпеку являють собою речовини, що знаходяться у паро-, газо-, туманоподібному стані. Збільшення под-рібненості речовини збільшує її питому поверхню, що прискорює розчинення і вс-моктування речовини в органах дихання і крові. Так, металева ртуть у вигляді ріди-ни нетоксична, але дуже небезпечна у вигляді пари.
Наступним чинником є розчинність токсичних речовин у рідинних середови-щах організму, яка впливає не тільки на швидкість проникнення речовин, але й на характер їх впливу. Так, чим більша розчинність токсичної речовини, тим вища її токсичність. Особливе значення має розчинність промислових отрут у ліпоїдах, ос-кільки це зумовлює нейротропну дію (наркотичну). Хлор, сірки (ІУ)оксид легко розчиняються у виділеннях з верхніх дихальних шляхів і тому переважно їх уража-ють. Фосген і оксиди азоту діють на бронхи і альвеоли.
Небезпека отруєння токсичною речовиною залежить і від її концентрації під час вдихання повітря. Чим більша концентрація речовини, тим швидше виникає отруєння і тим сильніше виражені його симптоми. Водночас із концентрацією суттєво збільшує токсичність речовини тривалість контакту з нею. Численні чинники навколишнього середовища можуть також посилювати або ослабляти дію хімічних речовин. Наприклад, за умови високої температури повітря виробничих приміщень порушується терморегуляція, розширюється кровоносні судини, збільшується спітнілість, прискорюються кровообіг, дихання. Усе це сприяє проникненню токсичних речовин до організму людини через органи дихання і шкіру. Крім того, висока температура повітря збільшує леткість токсичних речовин і концентрацію їх у повітрі робочої зони. Це спостерігається за наявності у повітрі пари бензину, ртуті, чадного газу, хлорофосу тощо.
Висока вологість повітря також може збільшувати токсичність деяких отрут у зв'язку з прискоренням їх гідролізу, накопичуванням речовин на поверхні слизової оболонки, зміною агрегатного стану. Так, за умови підвищеної вологості повітря підсилюють свою токсичність такі речовини, як хлороводень, фтору хлорид тощо.
Зміна атмосферного тиску також впливає на токсичність речовин. Під час робо-ти в умовах атмосферного тиску (у кесоні, барокамерах) підсилене надходження токсичних речовин в організм відбувається в наслідок збільшення парціального тис-ку газів і пари в альвеолярному повітрі. У такому разі підсилюється функції дихан-ня, кровообігу, ЦНС. В умовах зниженого тиску повітря перебувають льотчики, космонавти. У такому разі дія токсичних речовин підсилюється явищами гіпоксії і гіпоксемії, що негативно позначається на стані деяких систем організму.
Токсичний ефект хімічних речовин залежить і від індивідуальних властивос-тей організму. Так, вагітні жінки більш підвладні впливу таких речовин, як свинець, ртуть, бензол тощо. Індивідуальна чутливість до промислових отрут визначається станом здоров'я людини. Наприклад, особи з захворюванням крові чутливіші до токсичних речовин, що впливають на кровотворні органи, з захворюванням легень — до дії подразнюючих речовин і пилу тощо. Тому особи, які мають певні захворю-вання, не допускаються до роботи, під час якої можливий контакт з токсичними речовинами.
Надходження токсичних речовин через шкіру знаходиться у прямій залежності від розчинності їх у воді, площі зіткнення із шкірою і швидкості кровотоку в ній.
Якщо недотримувати правил особистої гігієни (підчас прийому їжі, паління із забрудненими руками),можливе проникнення токсичних речовин через травний канал.
Професійні отруєння можуть виникати тоді, коли вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони перевищує установлені гранично допустимі концентрації у разі неправильної організації праці, порушенні правил техніки безпеки і промислової санітарії, відсутності заходів профілактики дії токсичних речовин.
Професійні отруєння можуть бути гострими і хронічними. Гострі професійні отруєння виникають за короткий проміжок часу (звичайно не більше однієї зміни або доби), хронічні— під час вдихання незначних концентрацій токсичних речовин протягом тривалого проміжку часу. Причиною хронічних отруєнь є поступове на-копичення токсичних речовин в організмі і наростання змін, що зумовлюється її впливом. Клінічні симптоми отруєння наростають поступово. Деякі хімічні речо-вини можуть зумовлювати як гострі, так і хронічні отруєння (бензин, чадний газ, бензол), інші—тільки гострі (синильна кислота)або тільки хронічні (свинець, марганець).
Крім гострих і хронічних отруєнь виробничі хімічні речовини можуть мати за-гальний неспецифічний вплив—зниження загальної неспецифічної опірності орга-нізму до інших шкідливих впливів, наприклад, інфекцій. Можуть розвиватися під-гострі отруєння, що посідають проміжне місце між гострими і хронічними і виника-ють після тривалішого впливу токсичних речовин, ніж у разі гострого отруєння.