4.Виробничий мікроклімат
Мікроклімат виробничих приміщень характеризується різноманітним поєднан-ням температур, вологості і рух повітря, а також інтенсивністю променистого тепла, яке виділяє нагріте обладнання, матеріали, що обробляються. Він залежить від зов-нішніх метеорологічних умов, періоду року, технічного процесу тощо.
Температура повітря у виробничих приміщеннях коливається у межах 18-25 °С. Однак за наявності плавильних, прокатних, сушильних та інших печей і агрега-тів, що працюють з виділенням великої кількості тепла, повітря робочих приміщень може сильно нагріватися (30-35°С і вище). Віддача тепла нагрітими поверхнями від-бувається шляхом конвекції.
Тепло може надходити не тільки від печей, але й від нагрітих матеріалів, що об-робляються, поверхонь, предметів, механізмів та електродвигунів. Особливо сильно нагрівається повітря у поверхневих зонах приміщень (під стелею або перекриттям будинку), унаслідок чого температура його доходить інколи до 50-60°С.Це має гігіє-нічне значення, тому що деякі робочі місця розташовані на значній висоті над підло-гою, наприклад кабіни кранівників.
За умови високої температури повітря віддача тепла у зовнішнє середовище відбувається переважно шляхом потовиділення. Підсилене потовиділення призво-дить до порушення водного обміну, а оскільки у такому разі разом з водою організм втрачає і мінеральні елементи (в основному натрію хлорид), то з'являється порушен-ня водно- електролітного обміну. За такої умови в організмі спостерігаються й інші порушення — білкового обміну, функції травного каналу, серцево-судинної систе-ми.
За умови високої температури повітря виникає теплова гіпотермія (перегріван-ня), підвищується серцебиття (число серцевих скорочень зростає до 180-200 за І хв), частіше дихання, знижується артеріальний тиск. Усе це знижує функції дихальної системи, уваги, точності виконання робіт тощо.
Приміщення і цехи, де значно підвищена температура повітря, відносяться до категорії гарячих цехів. Величина надміру тепла визначається різницею теплонад-ходження і тепловтрат у конкретному приміщені. Якщо ця різниця перевищує 23,2 Дж/м3- с(20ккал/м3- год) то надмір тепла вважається значним і такі цехи відносять-ся до гарячих. Якщо ж ця величина менша ніж 23,2 Дж/м3- с. то надмір тепла нез-начний і характерний для холодних цехів.
У деяких виробничих приміщеннях робота відбувається за умови зниженої тем-ператури повітря (пивоварні заводи, холодильники). Низька температура повітря впливає на робітників у тому разі, якщо робота проводиться у приміщеннях, що не опалюється (склади, елеватори),або на відкритому повітрі (сплав лісу, лов риби).Тривале охолодження організму призводить до порушення кровообігу, створює умови для розвитку ревматизму, сприяє виникненню грипу і захворювань органів дихання, нирок. Оскільки за умови низької температури зменшується втрата тепла шляхом випаровування, скорочуються вимоги у рідині, потреба у їжі у зв'язку з підвищенням обміну речовин збільшується.
Вологість повітря у виробничих приміщеннях може бути високою. У поєднан-ні з низькою температурою підвищена вологість повітря здійснює значну охолоджу-вальну дію, а у поєднанні з високою температурою — викликає напруження термо-регуляції, тому що утруднюється або стає неможливим випаровуванням вологи з по-верхні легень і шкіри. Джерелами підвищеної вологості повітря робочих приміщень можуть бути різні відкриті поверхні, що випаровують вологу. Під час кипіння або нагрівання рідин випаровування вологи відбувається повільно і відносна вологість повітря може досягати 90% і більше. Інколи у виробничих умовах може спостеріга-тися низька вологість повітря. За умови зниження вологості повітря до 20-25% у ро-бітників з'являється неприємне відчуття сухості слизової оболонки верхніх дихаль-них шляхів.
Рух повітря у середині виробничих приміщень утворюється у зв'язку з нерівно-мірним нагріванням повітряних мас. Чим сильніше нагрівається повітря, тим мен-шою стає його маса і тим швидше воно піднімається вгору. За наявності великої кількості джерел тепла рух повітря може бути таким сильним, що виникають протя-ги, які сприяють значному охолодженню приміщень і викликають неприємне від-чуття холоду. У разі невеликої швидкості руху повітря і високої температури утво-рюється неприємне відчуття духоти. Рух повітря виникає також від роботи машин, пересування людей.
Вплив променистого тепла у виробничих приміщеннях відчувається тоді, ко-ли робота проводиться поблизу нагрітого до 500°С і вище тіла, яке випромінює не-сприйняті для ока інфрачервоні промені. У такому разі суб'єктивні відчуття людини виявляються у вигляді печіння шкіри, а за умов тривалої дії інфрачервоного випро-мінювання на очі може виникнути професійна катаракта.
Для оздоровлення виробничих приміщень з несприятливим мікрокліматом і бо-ротьби з перегріванням організму працівників застосовуються заходи, що обмежу-ють надходження тепла у робоче приміщення (ефективні засоби провітрювання, удосконалення технологічного процесу), механізація важких робіт (зменшення енер-гозатрат зменшує можливість перегрівання організму), захист від джерела тепла (захисні екрани, що відгороджують працюючих від променистого і конвекційного тепла),видалення надлишку тепла за допомогою раціональної вентиляції (механічної і природної, повітряних душів, кондиціювання повітря).
Велику роль відіграє також раціоналізація режиму праці і відпочинку (перерви у роботі, кімнати відпочинку), питного режиму (додавання до води натрію хлориду), а також застосування спецодягу.
Для боротьби з переохолодженням організму у виробничих приміщеннях об-ладнуються тамбури, утеплювання вікон і дверей, а біля зовнішніх дверей — тепла повітряна завіса. Як засоби захисту від переохолодження застосовують раціональ-ний одяг, взуття, рукавиці. Значну роль відіграє також загартовування організму, а загально-санітарні заходи передбачають раціональне опалювання, усунення холод-них поверхонь тощо.