3.Виробничі шкідливості і професійні захворювання
Виробничі шкідливості — це чинники виробничого середовища трудового про-цесу, що можуть шкідливо впливати на організм працівника.
У основу класифікації шкідливих виробничих чинників покладена їх природа, згідно з якою вони поділяються на фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.
Група фізичних чинників — це машини і механізми, що рухаються, рухові час-тини виробничого обладнання, пересувні вироби, заготовки, матеріали, конструкції, які руйнуються тощо. Крім того, до них відносяться підвищене запилювання і зага-зованість, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, а також облад-нання, матеріали, підвищений рівень шуму на робочому місці, вібрація, інфразвуко-ві коливання, ультразвук, статична електрика, електромагнітне опромінення. Цю групу чинників доповнюють підвищені або знижені вологість, рухомість, іонізація, атмосферний тиск, підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може статися через тіло людини, відсутність або нестача природного чи штучного освіт-лення робочої зони ,пульсація світлового потоку, рівень ультрафіолетової або ін.-фрачервоної радіації, знижена контрастність, невагомість.
Група хімічних виробничих чинників поділяються на дві підгрупи:
1)за характером впливу на людину — токсичні, подразливі, сенсибілізуючи, канцерогенні, мутагенні тощо;
2)за шляхом проникнення в організм людини — через органи дихання, харчо-вий канал, шкіру і слизову оболонку.
Біологічні виробничі чинники — це патогенні МКО і продукти їх життєдіяль-ності, отруйні рослини і хворі тварини.
Психофізіологічні чинники (небезпечні і шкідливі)— це фізичні і нервово пси-хічні перевантаження. Перші поділяються на статичні і динамічні, до других нале-жить розумове перенапруження ,перенапруження аналізаторів.
У наслідок впливу на організм вищеназваних шкідливих чинників можливе ви-никнення захворювань, які називають професійними. Професійні захворювання мо-жуть бути специфічними і неспецифічними. Перші виникають коли на організм працюючих діють чинники виробничого середовища. До них відносяться пневмоко-ніози, професійні дискінезії (загальна назва розладів координованих рухових актів), декомпресійна і вібраційна хвороби, виробничі інтоксикації, що не зустрічаються у побуті.
За умови роботи з промисловими отрутами (свинцем, ртуттю, миш'яком тощо) можуть виникати специфічні професійні отруєння.
Численні захворювання можуть зумовлюватися не тільки професійними, але й іншими несприятливими чинниками, наприклад, бронхіальна астма у хутровиків і фармацевтів, хронічний бронхіт в осіб, праця яких передбачає наявність виробничо-го пилу, радикуліт у робітників, праця яких пов'язана зі значним фізичним наванта-женням. Ці захворювання мають назву неспецифічних.
До захворювань що пов'язані з тривалою роботою стоячи і ходою ,особливо у поєднанні з перенесенням вантажів, належить плоскостопість. Вона часто спосте-рігається у вантажників, набирачів. У разі тривалого стояння, а також піднімання й перенесення вантажів у вимушеному похилому положенні тіла можуть розвиватися різні викривлення хребта, переважно у вигляді кіфозів, а також деформація таза у жінок. Тривале перебування у положенні стоячі призводить до змін у судинах ниж-ніх кінцівок, найхарактернішим проявом яких є варикозне розширення вен (вантаж-ники, офіціанти, перукарі, станочники та інші).
Тривале положення тіла сидячи може зумовити порушення органів травлення, яке виявляється у вигляді колітів і хронічних закрепів, геморою і порушення мен-струального циклу.
Значне порушення опорно-рухового апарату під час виконання певної роботи також може стати причиною виникнення професійних захворювань. Наприклад, крепітуючій тендовагініт часто зустрічається у столярів, теслярів, слюсарів, доярок, піаністів. Значне м'язове і суглобне порушення інколи призводить до розвитку мі-альгії (біль у м'язах), міозиту (запалення м'язів) ,невралгії і невриту. Усі ці явища супроводжуються болем, зменшенням м'язової сили, втратою чутливості та атро-фією м'язової тканини.
Основним профілактичним заходом, який гальмує розвиток захворювань, пов'-язаних з великим навантаженням, вимушеним положенням тіла, напруженням опор-но-рухового апарату є механізація трудомістких процесів. Так, механізація вантаж-них робіт значно полегшує працю землекопа, відкатчика та інші. Іншим профілак-тичним заходам є удосконалення ручного інструмента — зменшення його маси, реконструкція рукоятки тощо.
Велике значення у запобіганні професійним захворюванню має обмеження до-пустимої маси вантажу, який перемішується. Так, для жінок граничної норми пере-несення вантажу є 20 кг, а у разі перевезення залежно від виду транспорту (вагонетки, возики)—у межах 50-600кг. Важливими профілактичними заходами є також скорочення робочого дня (для підлітків віком 16-18 років-до 6 год), раціо-нальний режим праці і відпочинку, правильна організація робочого місця, прове-дення виробничої гімнастики, застосування масажу, теплових ванн, які проводять під час перерви і після роботи, спеціальний масаж і самомасаж.
Велику роль у профілактиці професійних захворювань, які виникають вгаслі-док дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників, відіграє попередній (під час вступу на роботу) і наступні періодичні медичні огляди.