Гігієна праці

План

1.Завдання гігієни праці, фізіологічні зміни в організмі під час роботи.

2.Стомлення і його профілактика.

3. Виробничі шкідливості і професійні захворювання.

4. Виробничий мікроклімат.

5. Влив на організм електромагнітного випромінювання.

6. Шум, вібрація, ультразвук.

7.Виробничий пил.

8.Промислові отрути і професійні отруєння

1. Завдання гігієни праці

Предметом гігієни праці є вивчення трудових процесів і фізіологічних змін в організмі, які зумовлюють ці процеси, вивчення працездатності людини і розробка фізіологічних основ раціонального режиму праці і відпочинку, вивчення чинників виробничого середовища з метою розробки гігієнічних нормативів, що є основою законодавства у галузі оздоровлення умов праці, вивчення особливостей виробни-чих процесів, обладнання і матеріалів, що обробляються, сировини, допоміжних, проміжних, побічних і залишкових продуктів виробництва з метою усунення їх впливу на організм робітників, вивчення стану здоров'я робітників (професійні і неспецифічні захворювання),стану і ефективності санітарно-технічних (вентиляція, освітлення) і санітарно-побутових пристроїв і приладів, засобів індивідуального захисту тощо.

Гігієна праці в умовах сучасності накопичує знання про несприятливі чинники виробничого середовища і тим сприяє створенню на промислових підприємствах і в сільському господарстві здорових умов праці, усуненню виробничих шкідливостей і травматизму, запобіганню професійним захворюванням, зміцненню здоров'я робіт-ників і підвищенню продуктивності їх праці.

Фізіологічні зміни в організмі під час роботи

Людина в процесі своєї трудової діяльності виконує різну роботу, перетворю-ючи одні види енергії в інші. Це робота верхніх і нижніх кінцівок, інших органів або всього організму. Робота, таким чином, є категорія фізіологічна.

Зміни функціонального стану організму зумовлюються м'язовою роботою, що виконується. Відрізняють м'язову роботу динамічну, коли проводиться переміщення ваги у напрямку, протилежному дії її сили (піднімання ваги-позитивна динамічна робота) і по горизонталі, а також у напрямку, що збігається з дією сили ваги (опус-кання ваги-негативна динамічна робота), і статичну, у разі якої переміщення ваги не проводиться, м'язове зусилля спрямоване на її підтримку.

Усі види м'язової роботи, яку виконує людина у процесі своєї трудової діяль-ності, можна поділити на легкі, середньої важкості і важкі. До легких фізичних робіт (категорія 1) відносяться види діяльності, що потребують енергозатрат до 100-72 Дж/с (150ккал/год); до фізичних робіт середньої важкості (категорія 2а) належать роботи, під час яких витрата енергії складає від 172 до 232Дж/с (150-200ккал/год); або (категорія 2б) від 232 до 293Дж/с (200-250ккал/год); під час важких фізичних робіт (категорія 3 )енергозатрати перевищують 293Дж/с.

До легких фізичних робіт відносять ті, що виконуються сидячі, стоячи або пов'-язані з постійною ходою, але не потребують систематичного фізичного напруження чи підняття і перенесення ваги. До категорії 2а відносять роботи, пов'язані з постій-ною ходою і перенесенням невеликої ваги і які можна виконувати сидячи або стоя-чи. Категорія 2б включає роботи, пов'язані з ходою і перенесенням невеликої (до 10кг) ваги. Важкі фізичні роботи характеризуються значним фізичним напруженням — постійним переміщенням або перенесенням значної (більше 10кг) ваги.

Однак характеризувати роботу тільки за витратою енергії було б недостатньо. Нині фізіологічну оцінку ступеня важкості і напруженості проводять комплексно — на основі показників функціонального стану дихальної, серцево-судинної та інших систем організму, а також таких критеріїв, як м'язова витривалість, обсяг оператив-ної пам'яті, проста і складна зоро-моторна реакція, концентрація уваги тощо.