5. Перепишіть речення. Поставте, де треба, розділові знаки й поясніть їх уживання.

Все минає все врешті-решт забувається але пам’ять про першу любов нетлінна (О. Гу-реїв). Науки ні вода не затопить ні вогонь не спалить (Н. тв.). Як учений літограф і фолькло-рист, Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості як людина він лю-бив народну пісню охоче слухав її і сам співав (М. Рильський). Не турбуйтесь! Зумійте бути вільними і будете вільні забажайте бути брата­ми й будете братами! Зумійте жити і будете живі (І. Франко). Хата біліє між зеленими тополями та блищать ясні віконця (М. Вороний).

Кругом садочки біленькі хати

і соловейка в саду чувати.

(Леся Українка)

Стоїть гора високая

зелений гай шумить

пташки співають голосно

і річенька блищить.

Заснули верби на облові

і вітер задрімав.

(Л. Глібов)

6. Перепишіть текст. Розставте розділові знаки, поясніть їх вжи­вання.

Мова і нація

...Черговий раз після незліченних жертв і втрат піднімається з колін народ Русі-України. Фізично по­четвертований на третину яничаризований наполо­вину манкуртизований поголовно зневажений він здіймається на повен зріст щоб «у народів вольнім колі» знову оголосити на весь світ Ще не вмерла Україна!

Бо живе наша мова. Отже живий наш дух жива наша пісня наша історія наша єдність і одність.

Живе наша мова і з нами наші князі і гетьмани наші письменники і вчені наші державни-ки і збройні оборонці.

Живе наша мова і з нами 15-мільйонна діас­пора.

Живе наша мова і наш голос звучить у все­ленському хорі народів.

Бо наша мова це наша релігія наша держава наша минувшина наша надія наше майбутнє.

Бо наша мова це ми українці добрий чес­ний працьовитий народ тисячоліттями живе на бере­гах Дніпра і Дністра там де була колиска індоєвропей­ських народів де сформувався тип бі-лої людини.

Бо наша мова це наша пісня а народ котрий має таку пісню не здатний чинити неспро-воковане зло іншим народам.

Отже не лише клянімося в любові до рідної мови не лише плачмо над її долею а пра-цюймо для неї вивчаймо заглиблюймося у її походження й історію поширюймо пропагуймо її.

Пізнання мови це пізнання народу. Його єства його душі його витоків та історичних шляхів усьо­го того чим народ цікавий для інших народів. Адже народи як і окремі люди ви-являють інтерес і повагу лише до того хто являє собою особистість своєрід­ну й неповторну. Го-ді розраховувати на пошану інших тому хто не має поваги сам до себе. А хіба втрата рідної мо-ви зневага до неї не є виявом утрати своєї гідності?.. (В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький)

7. Перепишіть речення. Розставте розділові знаки у складносурядних реченнях.

1. Був дощ м’який і гречка пахне душно (М. Рильський).

2. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня а ми її таки знайшли (Т. Шев-ченко).

3. Солона прохолода при­наджувала гостей і вранці вони замовивши собі каву тислись до вікон або сідали на веранді (М. Коцюбинський).

4. Показалася зубчаста смуга лісу і незабаром брат і сестра вузькою стежкою в’їхали під склепіння дубів (М. Старицький).

5. Тече вода в синє море та не витікає шука козак свою долю а долі немає (Т. Шевченко).

6. Мисливці пливли довго але спокій комишів нічим не порушувався (Г. Тютюнник).

7. Кватирка у вікні була відчинена а проти вікна на березі сидів соловейко та так же виспівував прехороше та голосно (І. Нечуй-Левицький).

8. Повітря тремтить від спеки і срібнім мареві танцюють далекі тополі (М. Коцю-бинський).

9. Шлях часом відходив до річки або річка огинала природні пагорби землі і відходила від шляху (Іван Ле).

10. Так по зимі приходять весни і по грозі сіяє синь (В. Сосюра).

11. По садах вітри гасають а над садами зоріє небо осіннє (С. Васильченко).

12. Іще грози атака грізна повільно йде та вирина з важких громів спокійна ніжна легка і

світла тишина (О. Ющенко).

13. Вечірнє небо світиться красою і соняхи гудуть як тулумбас (Л. Костенко).