Пунктограми у складносурядному реченні

Складне речення, частини якого поєднуються між собою сурядними сполуч-никами й граматично не зале­жать одна від одної, називають складносурядним. Воно багато в чому подібне до простого ускладненого речен­ня з однорідними чле-нами, при яких уживаються спо­лучники сурядності. Проте, на відміну від прос-того речення, у кожній сурядній частині є свої головні чле­ни речення (або голов-ний член в односкладному речен­ні). Складносурядне речення становить єдине ін-тона­ційне ціле, у зв’язку з чим належні до його складу предикативні конструкції позбавлені інтонаційної завер­шеності й окремого комунікативного функціонуван-ня.

Кома ставиться в складносурядному реченні перед усіма сполучниками су-рядності. Напр.: Може людина помилятися в людині, але не можуть народи по-миля­тися в народах (О. Довженко);

Або не сокіл я, або спалила

мені неволя крила;

Вечір був місячний, ясний,

І зорі лагідно сіяли.

(Леся Українка)

Кома між двома частинами складносурядного речен­ня не ставиться:

1. Якщо обидві частини складносурядного речення мають спільний друго-рядний член або спільне підряд­не речення: За селом знов шелестіли хліба й пахло полином (З посібн.).

2. Якщо складносурядне речення складається з двох питальних, спонукаль-них чи окличних речень, з’єдна­них сполучником і (й). Напр.: Коли відбудеться кон­церт і хто в ньому братиме участь? (З журн.);

О хто тебе ніжно на грудях не грів

і хто за тобою орлом не летів?

(Олександр Олесь)

3. Якщо обидві частини складносурядного речення однотипні (є однорід-ними односкладними речення­ми — називними або безособовими): Потемніло і ста­ло моросити дрібно та тихо (О. Гончар).

Крапка з комою ставиться, якщо частини складно­сурядного речення далекі за змістом або мають уже все­редині розділові знаки. Напр.: Річка широка та гли­бока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (М. Во-роний).

Тире ставиться, якщо в другій частині складносу­рядного речення висловлю-ється наслідок, иівидка зміна подій або протиставлення:

Дмухнув вітер понад ставом —

і сліду не стало.

(Т. Шевченко)

Дощ пройшов —

і Київ зеленіє.

(М. Рильський)

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

__________________________________________________________________________

Тема: «Пунктограми у складносурядному реченні».

План

1. Поняття про складносурядне речення.

2. Основні ознаки складносурядного речення.

3. Пунктограми у складносурядному реченні.

а) кома;

б) тире;

в) крапка з комою.

Складносурядне речення – це складне речення, в якому дві і більше преди-кативних частини є рівноправними і поєднуються в одне граматичне та смислове ціле сурядними сполучниками.

Основні ознаки складносурядного речення:

• рівнозначність предикативних частин, що входять до його складу: вони відносно самостійні й мають певну синтак­сичну незалежність;

• сполучники сурядності, що поєднують предикативні одиниці в одне ціле й завжди займають позицію між предикативними частинами, не належачи до жодної з них;

• позиція предикативних одиниць: одна з них не може перебу­вати в середині іншої;

• інтонація сурядності.

Правило	Графічна схема	Приклад
К о м а с т а в и т ь с я
1. Кома між частинами склад-но­сурядного речення, що з’єднані єднальними (і (й), та, теж, також), протистав-ними (а, але, проте, зате, однак), розділовими (або, то, чи, чи... чи, то...то,чи то... чи то, не то...не то, хоч) сполучниками.	[ ], і []. а або чи	Нове століття вже на вид-ноколі, і час новітню створює красу (Л. Костенко) Чи то весною сад розцвівся, чи моє серце розцвіло? (У. Крав-ченко)
2. Тире між частинами склад­носурядного речення, якщо вони виражають швидку чи несподівану зміну подій, ду-мок або різко протиставля-ються, чи наслідок.	[ ] – і [].	А вітер завихриться в вітах, дерева гойдне - і в ту ж мить із жалем за втраченим літом обірване листя летить. (Д. Луценко) Дмухнув вітер понад ста- вом — і сліду не стало. (Т. Шевченко) Дощ пройшов — і Київ зеленіє. (М. Рильський)
Правило	Графічна схема	Приклад
3. Крапка з комою між час-тинами складносурядного ре-чення, якщо вони дуже поши­рені або далекі за змістом, або ж мають свої розділові знаки.	[ ]; і [].	Один лиш я не дрімаю, Край вікна стою; І тобі, дівча, співаю Про тугу свою! (С. Рудансь-кий) Річка широка та гли­бока, а вода синя та чиста; і ко-титься вона, виблискуючи та шумуючи. (М. Вороний)
К о м а н е с т а в и т ь с я
1. Між частинами складносу-ряд­ного речення, якщо вони мають спільний другорядний член речення або спільне вставне слово і з’єднані оди-ничним єднальним сполучни-ком.	[ ] і [ ]. Спільний член	По узліссі і галявині зеленіє перший ряст і цвітуть про-ліски та сон-трава. (Леся Українка) Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася. (А. Головко)
2 Між частинами складносу-ряд­ного речення, якщо вони однотипні (називні, безосо-бові, окличні, питальні або спонукальні).	[ ] і [ ].	Сумно й глухо. (П. Мирний) Узгір’я і сонце. Пустель-ність і тиша. (М. Бажан) Коли відбудеться кон­церт і хто в ньому братиме участь? (З журн.) Потемніло і ста­ло мороси-ти дрібно та тихо. (О. Гон-чар)
3. Між частинами складно­сурядного речення, якщо вони мають спільну підрядну частину і з'єднані одиничним єднальним сполучником	( ), [ ] і [ ].	Обабіч, де припікало сонце, вже зеленіла тонка квітнева травка і на кущах верби та вільхи прокльовувалася тужа-ва брость. (В. Шевчук)
Умовні позначення: [ ] – предикативна частина складносурядного речення; [ ], [ ] – складносурядне речення; ( ) – підрядна частина.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

1. Перепишіть речення; визначте, які сполучники (єднальні, роз­ділові, протиставні, приєд-нувальні, градаційні) поєднують предика­тивні частини. Які засоби зв’язку частин складного речення тут ще на­явні?

1. Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось мій кінь вороненький У воротях спіткнувся (Н. тв.).

2. Тумани бро­дять попід вербами, Як сиві велетні-діди, А промінь пригор­щами черпає Глибінь червоної води (І. Світл.).

3. Так терпко пахнуть квіти на грядках, І жінки сміх когось бентежить грою (Г. Світл.).

4. Ранок такий-то був тихий та ясний придався: ні вітерець не війне, ні хмара не збіжиться (М. В.).

5. То проне­сеться над болотом чайка, то промайне бистрий чибіс і груд­кою впаде в ситу землю (А. Ш.).

6. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташина (А. Ш.).

7. Фізич­но Шевченко відпочив і зміцнів на приватній квартирі, а від хорошого настрою й вірші його зазвучали м’якіше, тепліше (3. Т.).

8. Я весну ту люблю, та не світить мені Зоря тиха блаженства й любові... (X. А.)

9. Чи то весни колиска запашна Мене гойдала в чисті небозводи, Чи, може, хто з благо-словенним словом До мене в душу стиха нахиливсь (М. Вінгр.).

10. Похо­дження свята Купала, як і самої назви, давно вже стерлося в людській пам’яті, а проте воно й досі полонить нас красою (З кн. «Українознавство»).

11. У Київській Русі тризуб стає не тільки великокнязівським знаком на срібних монетах, а й ним мічена також цегла Десятинної церкви в Києві, плити Успен­ської церкви у Володимирі-Волинському, зведеної другої по­ловини XI сто-ліття (3 журн.).

12. Життя людини в земних умо­вах цілковито підпорядковане сонячним ритмам, та й людина у процесі саморозвитку набула здатності свідомо налагоджу­ватися на життєтворчі ритми Космосу й Сонця, узгоджуватися з природою Землі (3 журн.).

2. Допишіть складносурядні речення, розставте розділові знаки, підкресліть граматичні основи, визначте смислові зв’язки.

1. А роки пролітали за роками...

2. Над лісом небо зайнялось за­гравою...

3. То сонце щедро ласкає промінням...

4. Чи то такою ве­ликою була радість...

5. Літо скінчилось уже...

6. Ніжні пелюстки від подиху вітру осипались із вишні...

7. Друг – це допомога і порада...

8. Ліс над дорогою стояв мовчазною стіною...

3. Складіть за поданими схемами складносурядні речення. 1. [], зате [].

2. [], й [], та(але) [].

3. [ ], і [ ], і [ ].

4. Підкресліть граматичні основи та спо­лучники в складносурядних реченнях. Розставте розділові знаки, поясніть їх вжи­вання.

П’ятдесятилітня жінка нагадує зів’яле листя ще зберігає воно форму пахне ще пронизли-ві­ше ніж молоде ще живе й хоче жити але до нього вже ніколи не вернеться весна (П. Загре-бельний). Літа ніколи не повертаються до людини а людина завжди повертається до своїх літ (М. Стельмах). У людському серці відбувається постійна зміна при­страстей і згасання однієї завжди означає тріумф другої (Ф. Ларошфуко). Завдяки сумніву хибна думка набуває поваги а істина терпить поразку (Ф. Бекон). Стріли пронизують тіло а злі слова душу (Б. Грасіан).

Потреба в музиці була в Шевченка постійною і він присвячує їй найпалкіші записи у що­деннику (М. Шагінян). Життя було таке широке й безмежне а вік мій такий коротенький як но-сик гороб­чика (М. Хвильовий). Добра конституція вартісніша від геніальної поеми і добрий зе-мельний закон зай­ме місце в нашій національній бібліотеці поруч з Шевченковим «Кобзарем» (М. Грушевський).

Тріщать льоди та вітри

ревуть і шаліють.

(Б. Лепкий)

Моя душа горить до всіх

а серце марить нездійсненним.

(М. Азалія)

Всіх надій моїх стебло похилилось

було ж радісно а болем закінчилось.

(О. Туманян)

Мовчать мої уста і ти навіть не знаєш

для кого писало перо ті слова...

(О. Бабій)

А мати хоче научати

та соловейко не дає.

Я не нездужаю нівроку

А щось такеє бачить око

І серце жде чогось.

Барвінок цвів і зеленів

Слався розстилався

та недосвіт перед світом

В садочок укрався

Чи то так сонечко сіяло

чи так мені чого було

мені так любо-любо стало.

(Т. Шевченко)