
- •Загальні відомості
- •Класифікація складносурядних речень
- •Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками
- •Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками
- •Складносурядні речення з протиставними сполучниками
- •Складносурядні речення з розділовими сполучниками
- •Пунктограми у складносурядному реченні
- •3. Пунктограми у складносурядному реченні.
- •5. Перепишіть речення. Поставте, де треба, розділові знаки й поясніть їх уживання.
- •6. Перепишіть текст. Розставте розділові знаки, поясніть їх вживання.
- •Мова і нація
Класифікація складносурядних речень
Складносурядні речення з єднальними сполучниками
До єднальних сполучників у сучасній українській літературній мові нале-жать і (й), та, та й, ні... ні, як... так. У складносурядних реченнях з цими сполуч-никами виражаються єднальні відношення. Це дуже широке граматичне значення містить у собі як власне єднальні, так і єднально-перелічувальні, єднально-поши-рювальні та єднально-наслідкові чи причинно-наслідкові відношення.
Власне єднальні відношення полягають у вираженні одночасності двох або кількох дій, явищ, подій. У складносурядних реченнях цього різновиду викорис-товуються сполучники і (й), та (у значенні і), а (у значенні і). Сама ж одночас-ність передається за допомогою присудків, виражених дієсловами теперішнього, майбутнього та минулого часу недоконаного виду: Вже червоніють помідори І ходить осінь по траві (М. Р.); Почорнілі сніги зустрічатимуть знову весну, І вологі вітри обмиватимуть коси березам (Л. П.); Та тільки серце не кричало, Та тільки кроку не стачало, Та тільки сили не було (А. М.); А темна ніч узори сині пише, А гості веселяться, А чарки круг столу ходять, А Густав меткий нові до жартів прикладає жарти (М. Р.). Власне єднальні відношення виявляються та-кож у вираженні послідовності дій або станів за допомогою сполучників і, а, а потім, а там, а також порядком частин складносурядного речення та формами минулого часу доконаного виду дієслів-присудків: Сонце зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Н.-Л.); Наполохані гуси, ґелґочучи, розлетілися по всій вулиці, а Васько вбіг до себе у двір (П. П.); У нас тепер вишні та черешні цвітуть, а далі й мак красуватиметься (М. В.).
Єднально-перелічувальні відношення виражаються за допомогою інтона-ції та повторюваних сполучників і... і, ні... ні, ані... ані. Наприклад: Пройшла гро-за, і ніч промчала, І знову день шумить кругом (В. Сос); І зашумує наша нива, І знову виросте наш дім, І пам'ятника бронза сива Засяє золотом новим (М. Р.); Не за-гримів ні грім у хмарах, ні зловісні блискавки не розкраяли неба врочистим спа-лахом, ні бурі не повивертали з корінням могутніх дубів (О. Довж.); Але ні мармур не пом'якшився од дотику палких ентузіастів, ані вони не збагатили свого досвіду якимись особливими скарбами (М. Р.); Ані до його заговорити, ані його спитати (М. В.). Єднальні повторювані сполучники ні... ні, ані... ані, що містять у собі та-кож заперечення, виражають не тільки єднально-перелічувальні відношення, а й надають усій синтаксичній конструкції заперечного значення.
Близькими як до власне єднальних, так і до перелічувальних є сурядні від-ношення, що оформлюються парними сполучниками не тільки (не лише)... а й, не тільки (не лише)... але й, перша частина яких (не тільки, не лише) міститься в пер-шій предикативній частині складносурядного речення, а друга — у другій: Не тільки тужна пісня лилася із змученої душі матері, а й пропікали сльози гарячі сліди на її обличчі (Г. Т.); І потроху не тільки гості повечеряли, але й ми коло них (Ю. Я.); Не тільки жайворонки нас, Мене й товаришів, вітали, Але й гречки в той самий час Рожевим гомоном співали (М. Р.).
Єднально-поширювальні відношення виражаються за допомогою сполуч-ників і, та, причому в єднальних складнопідрядних реченнях цього різновиду друга частина поширює першу, у зв’язку з чим у ній зазвичай наявні анафоричні (вказівні, предметно-особові) займенники, що вказують на якість предмета, особи, ознаки тощо, про які йдеться у першій частині речення, або на весь його зміст: Весела душа моя, і світ мені милий, і таке в світі гарне все, таке красне (М. В.); Ваші рожі привезла я додому, і вони завмирають на моїм столі (О. Коб.); Хтось шарпнув за двері, і вони розчинилися навстіж: (Ю. 3.).
Єднально-наслідкові чи причинно-наслідкові відношення виражаються за допомогою єднальних сполучників і, то, і тому, а тому то, а також порядку пре-дикативних одиниць, якого не можна змінити, й інтонації: Добре знали в Кринич-ках опішнянський посуд, і зараз не одна з дівчат потайки зітхнула на ходу, милу-ючись ним (О. Г.); Нога натискує на ліву педаль, і літак завертає круто ліворуч (О. Ільч.); За те пан прогнав його з двору, і тепер Ґудзь вештається без служби (М. К.); Це його перший відкритий урок, і тому він довго не спав (М. С.); Дай такому волю, то він тобі назавтра колгосп організує (О. Г.).