Ангіоневротичний набряк

Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке, велетенська кропив'янка) — гострий обмежений набряк шкіри та підшкірної основи.

Практично всі алергени можуть спричинювати набряк Квінке. Він є клінічним проявом харчової, медикаментозної, хімічної, побутової, пилкової алергії. Крім того, набряк Квінке провокують бактеріальні, вірусні, грибкові та паразитарні алергени.

Набряк Квінке, як правило, розвивається дуже швидко, утворюючи щільну, еластичну припухлість, яка проявляється здебільшого на обличчі — губах, щоках, повіках, а також у глотці, на язиці, гортані. Крім цього, набряк може виникати в ділянці статевих органів, на передпліччях, на грудній клітці, у внутрішніх органах. Може розвиватись лихоманка, кропив'янка на шкірі.

Найбільш небезпечним є набряк Квінке в ділянці гортані, який трапляється у 25 % усіх випадків.

Клінічні прояви. Спочатку з'являється охриплість голосу, "гавкаючий кашель", пізніше — утруднене дихання, інспіраторна задишка, ціаноз, розвивається асфіксія.

Якщо набряки локалізуються на слизовій оболонці травного каналу, то виникає абдомінальний синдром: з'являються нудота, блювання, біль у животі, метеоризм, профузний пронос. У калі (під час мікроскопічного дослідження) виявляють значну кількість еозинофілів.

При локалізації процесу в сечовій і статевій системах розвивається гострий цистит, а згодом виникає затримка сечі.

При локалізації набряків на обличчі можуть з'явитись менінгеальні симптоми, судоми внаслідок ураження мозку.

Невідкладна медична допомога в разі ангіоневротичного набряку

1. Припинити дію алергену на організм.

2. Застосувати локальні обколювання 0,1 % розчином адреналіну гідрохлориду (у разі ін'єкційного способу потрапляння алергену).

3. Промити шлунок через зонд, призначити сорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, полісорб) — у разі харчового способу потрапляння алергену.

4. Усунути контакт з алергеном у повітрі (у разі інгаляційного способу потрапляння алергену).

5. Ввести медикаменти:

— антигістамінні засоби: 1 % розчин димедролу, 2,5 % розчин піпольфену або 2 % розчин супрастину в дозі 0,2— 1,0 мл внутрішньом'язово або внутрішньовенно;

— кортикостероїди (преднізолон, лише за умови набря¬ку гортані, що загрожує асфіксією);

- застосувати дегідраційну терапію (лазикс,)

Кропивниця належить до алергійних реакцій негайного типу. Вона розвивається під час дії на організм різних алергенів, найчастіше — харчових, а також під час введення лікарських препаратів, вакцин тощо.

Клінічні ознаки. Поява на шкірі висипів блідо-рожевого кольору у вигляді плям або пухирців різної форми і величини, що супроводжуються свербежем.

Одночасно висипи можуть бути і на слизових оболонках. При цьому може порушуватись і загальний стан: слабкість, змерзання, підвищення температури, біль у суглобах, животі, блювання, пронос.

Невідкладна медична допомога в разі кропивниці

1. Припинити дію алергену на організм.

2. Застосувати локальні обколювання 0,1 % розчином адреналіну гідрохлориду (у разі ін'єкційного способу трапляння алергену).

3. Промити шлунок через зонд, призначити сорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, полісорб) — при харчовому способі потрапляння токсичного препарату.

4. Усунути контакт з алергеном через повітря (при інгаляційному способі).

5. Ввести медикаменти:

— антигістамінні засоби: 1 % розчин димедролу, 2,5 % розчин піпольфену або 2 % розчин супрастину в дозі 0,2— 1,0 мл внутрішньом'язово або внутрішньовенно;

— кортикостероїди (преднізолон, лише за умови набряку гортані, що загрожує асфіксією);дегідраційна терапія (лазикс, фуросемід).

ІІІ. Міні контрольна робота.

1. Змінами з боку якої системи характеризується початковий період рахіту?

2. З яких кісток починається деформація скелету при рахіті?

3. Назвіть які бувають розлади з боку м’язової системи при рахіті?

4. Назвіть форми гіпервітамінозу Д.

5. Перелікуйте основні симптоми латентної форми гіпокальціємічного син-дрому.

6. Для чого використовується реакція Сулковича?

7. Назвіть початкові прояви ексудативно-катаральної аномаліі конституції.

8. Порушення якого обміну спостерігається при нервово-артритичній аномалії конституції (НААК)?

9. Особливості дієти при ЛГАК?

10. Як проводять профілактичні щеплення дітям з аномаліями конституції?

ІV. Література:

1. Педіатрія. Зав. ред. проф. С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрка. Київ."Здоров’я". 2000 р., с. 189-205, 221-227.

2. Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики: підручник / За ред. С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрка. - К.: Медицина, 2013. - с. 201-217.